Справа № 2-3698/11
іменем України
12 грудня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Бондаренко В.М.
при секретарі: Галенко А.А.,
за участю:
позивача за первісним позовом та відповідача за
зустрічним позовом ОСОБА_1
представників позивача за первісним позовом та відповідача за
зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника відповідача за первісним позовом
та позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання відсутності права на стягнення майнової та моральної шкоди, суд -,
У березні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування майнової шкоди 21 710,98 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначила, що постановою Павлоградського мiськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.03.2011 року ОСОБА_5 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію»від 19.04.2007 року та кримінальну справу за ч. 1 ст. 122 КК України відносно ОСОБА_5 припинено, позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 залишені без розгляду для їх вирішення в порядку цивільного судочинства, так як на підготовчій стадії розгляду зазначеної кримінальної справи судом прийнято та задоволено клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію»від 19.04.2007 року. Судом при винесенні вказаної постанови також встановлено, що 16.03.2006 року, приблизно о 15.30 год., в приміщенні пошивного ательє приватного підприємця ОСОБА_6, розташованого в будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_5, в процесі сварки, яка виникла на підставі його особистої неприязні, побив ОСОБА_1, спричинив їй тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді тупої травми голови зі струсом головного мозку, подряпин та кровопідтьоків в області голови, шиї та правої кісті. Зазначена постанова ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 31.05.2011 року була залишена без змін. В результаті неправомірних дій відповідача ОСОБА_5 позивачу ОСОБА_1 була спричинена суттєва майнова та моральна шкода. Майнова шкода спричинена позивачу складається: з витрат, понесених нею особисто на відновлення свого здоров'я в періоди перебування на стаціонарному та амбулаторному лікуванні , а саме на придбання медпрепаратів, проходження медичної діагностики на спеціальному медичному обладнанні в Обласній клінічній лікарні імені Мечникова І.І. міста Дніпропетровськ, транспортних витрат, які складаються з вартості проїзних квитків від міста Павлограда до міста Дніпропетровська, де розташована Обласна клінічна лікарня імені Мечникова І.І. і у зворотному напрямку, витрат на оплату послуг адвокатів за участь у кримінальному процесі та за підготовку цивільного позову. Так, в період з 31.03.2006р. по 19.04.2006р. позивачка ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у Міській лікарні № 1 міста Павлограда з діагнозом підгострий період черепно-мозкової травми з розсіяною неврологічною симптоматикою. Згідно епікризу в процесі її лікування були використані нижчезазначені медичні препарати: гліцин, мілдронат, еналаприн, тіоцетам, АТФ-лонг, коаксил, ново-пассит, енерлон, натрій хлорид, лізин есцинат, пентоксифіллін, луцетам, рибоксин, еглогил, актовегін, амітриптиллін, церебролізин, алое, лідаза, ЛФК, які були придбані за рахунок позивачки та на які нею було витрачено 847,37 грн., що підтверджуються копіями товарних чеків аптек, доданими позивачкою до позовної заяви. Згідно епікризу після проведеного позивачці курсу стаціонарного лікування в період з 31.03.2006р. по 19.04.2006р. відбулося незначне покращення стану її здоров'я, у зв'язку з чим їй було рекомендовано продовжити прийом медпрепаратів гліцин, мілдронат, еналаприн, тіоцетам, АТФ-лонг, коаксил, ново-пассит, енерлон, натрій хлорид, лізин есцинат, пентоксифіллін, луцетам, церебрум композитун, лідаза, шпалгін в амбулаторному порядку, а з 20.04.2006р. стати на облік до лікаря невропатолога у поліклініці за місцем проживання. Після виписки зі стаціонару лікарні позивачка з 20.04.2006р. стала на облік долікаря невропатолога Павлоградської міської поліклініки № 1, де продовжила курс амбулаторного лікування. Згідно медичної картки хворої ОСОБА_1 за період з 20.04.2006р. по 03.08.2006р. нею був пройдений курс амбулаторного лікування, на здійснення якого позивачка придбала за власний рахунок слідуючі медпрепарати: гліцин, мілдронат, еналаприн, тіоцетам, АТФ-лонг, коаксил, ново-пассит, енерлон, натрій хлорид, лізин есцинат, пентоксифіллін, луцетам, церебрум композитун, лідаза, шпал гін, які були придбані за рахунок позивачки та на які нею було витрачено 1619,73 гривен, що підтверджуються копіями товарних чеків аптек, доданими позивачкою до позовної заяви. У зв'язку з тим, що покращення здоров'я позивачки на стадії амбулаторного лікування відбувалося повільно, лікарем невропатологом було виписане направлення на проведення обслідування позивачки в Обласній клінічній лікарні імені Мечникова І.І. на спеціальному обладнанні, що підтверджується записами у медичній картці позивачки. 03 серпня 2006р. позивачці було проведене діагностичне дослідження, де раніше встановлений діагноз наслідки черепно - мозкової травми підтвердився, позивачці рекомендовано було продовжити раніше призначений курс амбулаторного медикаментозного лікування та доповнити його медпрепаратами актовегин, беласпан, прамистон, що підтверджується консультативним висновком спеціаліста Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова І.І. від 03.08.2006р. За період проходження курсу призначеного амбулаторно лікування з 03.08.2006р. по 10.07.2007р. позивачкою були придбані за власні кошти та використані слідуючі медпрепарати: гліцин, мілдронат, еналаприн, тіоцетам, АТФ-лонг, коаксил, ново-пассит, енерлон, натрій хлорид, лізин есцинат, пентоксифіллін, луцетам, церебрум композитун, лідаза, шпал гін, актовегин, беласпан, еналаприн, рибоксин, еглогил, актовегін, амітриптиллін, церебролізин, алое, лідаза, ЛФК, які були придбані за рахунок позивачки та на які нею було витрачено 724,08 гривен, що підтверджуються копіями товарних чеків аптек, доданими позивачкою до позовної заяви. Згідно медичної картки ОСОБА_1, у зв'язку з погіршенням її самопочуття та за результатами проведення додаткового діагностичного обстеження в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені Мечникова І.І., позивачка 10.07.2007р. була направлена для проходження курсу стаціонарного лікування до Міської лікарні № 1 міста Павлограда, де згідно епікризу нею був пройдений курс стаціонарного лікування в період з 10.07.2007р. по 24.07.2007р., за вказаний період хворою ОСОБА_1 були придбані за власний рахунок та використані слідуючі медпрепарати: ноліпрел, гліцин, серміон, титриазолін, кавінтон, фізрозчин, луцетам, вітамін В6, рибоксин, мілдронат, еглонил, цебрилізин, фінлепсин-ретард 200, труксал, ЛФК, дарсонваль, та на придбання яких позивачкою було використано власних коштів на загальну суму 1111,30 гривен, що підтверджуються копіями товарних чеків аптек, доданими позивачкою до позовної заяви. Згідно епікризу після проведеного стаціонарного лікування стан позивачки ОСОБА_1 залишився без позитивної динаміки і їй було рекомендовано продовжити лікування амбулаторно під постійним наглядом лікарів невролога та кардіолога з продовженням прийняття медпрепаратів АД-ноліпрел форте, фінлепсин, ретард 200, мілпронат, ніцеріум, сібазон, шпал гін, кетанов, а у разі погіршення здоров'я, з обов'язковим направленням на обстеження до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова І.І. У зв'язку з погіршенням стану здоров'я позивачки та за результатами діагностичного дослідження її стану здоров'я (аудиограма № 48350 від 04.09.2007р.) ОСОБА_1 була направлена для проходження курсу стаціонарного лікування до Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова », де, згідно виписки з історії хвороби, перебувала на стаціонарному лікуванні в період з 07.09.2007р. по 25.09.2007р. В період перебування позивачки на лікуванні у даному лікарському закладі діагноз її хвороби - наслідки перенесеної 16.03.2006р. черепно -мозкової травми підтвердився. В період проходження курсу стаціонарного лікування, згідно виписки із історії хвороби, нею були придбані за власні кошти і використані слідуючі медпрепарати: вінпоцетин 2,0, АТФ 1,0, вітамін В6, вітамін В12, гідезапам 0,02, фінлепсин, магнія сульфат, анальгін, платифіллін, сибазон, ФТЛ, алое 2,0, серміон, фіназепам, шприці, вата, борний спирт. Після виписки зі стаціонару лікарні 25.09.2007р., згідно виписки із історії хвороби, позивачці було рекомендовано проходження курсу амбулаторного лікування тими ж медпрепаратами під амбулаторним наглядом лікарів спеціалістів за місцем проживання, з обов'язковим проходженням два рази на рік курсу стаціонарного лікування та профілактичного лікування в оздоровчих санаторіях, спеціалізованих по даному виду захворювання. За період стаціонарного та амбулаторного лікування з 25.07.2007р. по 11.12.2009р. позивачкою, за рахунок власних коштів, було придбано медпрепаратів, зазначених в виписці з історії хвороби та у медичній картці ОСОБА_1 на загальну суму 8442,56 грн., що підтверджуються копіями товарних чеків аптек, доданими позивачкою до позову. Згідно виписних епікризів Поліклініки № 1 міської лікарні № 1 міста Павлограда позивачка в періоди з 11.12.2009р. по 24.12.2009р., з 10.09.2010р. по 23.09.2010р. та з 03.12.2010р. по 16.12.2010р. проходила курси лікування від наслідків черепно-мозкової травми, одержаної 16.03.2006р., на денному стаціонарі Поліклініки № 1 міської лікарні № 1 міста Павлограда, де отримала курси медикаментозного лікування медпрепаратами: гліцин, мілдронат, еналаприн, тіоцетам, АТФ-лонг, коаксил, ново-пассит, енерлон, натрій хлорид, лізин есцинат, пентоксифіллін, луцетам, рибоксин, еглогил, актовегін, амітриптиллін, церебролізин, алое, лідаза, ЛФК, вінпоцетин 2,0, АТФ 1,0, вітамін В6, вітамін В12, гідезапам 0,02, фінлепсин, магнія сульфат, анальгін, платифіллін, сибазон, ФТЛ, алое 2,0, серміон, фіназепам, шприці, вата, борний спирт, які були придбані за рахунок власних коштів позивачки, та на які нею було витрачено 6044,44 грн., що підтверджуються копіями товарних чеків аптек, доданими позивачкою до позову. Усього за період стаціонарного та амбулаторного лікування з 31.03.2006р. по 16.12.2010р. включно, позивачкою ОСОБА_1 було витрачено власних коштів на придбання ліків на загальну суму 18 789,48 грн.
Крім витрат на придбання ліків позивачка також витрачала власні кошти на придбання квитків на рейси міжміських маршруток від м. Павлограда до м. Дніпропетровська, та у зворотному напрямку від Дніпропетровська до Павлограда. Поїздки до Дніпропетровська їй були потрібні з метою обстеження її на діагностичній апаратурі в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені І.І. Мечникова за направленням лікарів. Усього на придбання проїзних квитків позивачкою було витрачено 71,50 гривен, що підтверджуються копіями проїзних квитків доданими позивачкою до позову.
Крім того, на стадіях досудового та судового слідства по кримінальній справі № 1-185\2011 з обвинувачення ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 УК України, інтереси позивачки представляв адвокат ОСОБА_8, за участь якого в кримінальному провадженні позивачкою було сплачено 2500,00 гривен, що підтверджується доданою до позовної заяви копією Рахунку заказу/сплати послуг № 15ІД від 16.10.2008р., виданим ПП ОСОБА_8, а за підготовку цього цивільного позову було витрачено 350,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0712-2011р. від 02.08.2011р., а всього за юридичні послуги відповідачкою було сплачено 2850,00 грн.
Всього станом на 04 серпня 2011р., загальна майнова шкода спричинена відповідачем ОСОБА_5 позивачці ОСОБА_1 складає 21 710 гривен 98 копійок, а саме : 18 789,48 грн. (витрати на лікування ) + 71,50грн. (витрати на придбанні квитків на міжміські маршрутні автобуси) + 2850,00грн. (витрати на юридичну допомогу).
Крім майнової шкоди діями відповідача позивачу була спричинена моральна шкода, яка полягає у тому, що вона перенесла сильний нервовий стрес, до теперішнього часу дуже переживає та хвилюється за стан свого здоров'я, який підтримується виключно за рахунок проходження щорічного курсу стаціонарного лікування, який з кожним роком, у зв'язку подорожчанням ліків та медичних послуг, проходити їй стає все складніше. Джерел доходу, крім пенсії за віком, позивачка не має. За таких обставин вона дуже переживає за своє майбутнє. Відповідач вину свою перед позивачкою до теперішнього часу не визнає, допомоги на лікування у добровільному порядку надавати не бажає. Спричинену їй моральну шкоду позивачка ОСОБА_1 оцінює у 100 000 грн.
У судовому засіданні позивачка, представники позивачки за первісним позовом підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просили позов задовольнити, посилаючись на доводи та підстави, зазначені у позовній заяві. Зустрічний позов не визнали на тих підставах, що по своїй суті зустрічний позов має характер заперечень на позов, так як не зрозуміло в чому ж полягає порушення інтересів відповідача ОСОБА_5 Також представник ОСОБА_2 пояснила суду, що в рахунок витрат на лікування не входили витрати на благодійну допомогу лікувальним закладам, а також додала, що досудове та судове слідство по кримінальній справі тривало майже три роки, та майже всі процесуальні дії в кримінальній справі виконувались за участю адвоката ОСОБА_8, тому витрати на правову допомогу за його послуги є цілком виправданими.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі відповідно до наданих письмових заперечень, просив у задоволенні позову відмовити на тих підставах, що відповідно до положень Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, якщо її вину не буде доведено в законному порядку. Вважає, що у зв'язку з закриттям кримінальної справи, судом не доведено вину ОСОБА_5, тому не має підстав і для відшкодування як матеріальної шкоди, так і моральної шкоди з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 Крім того ксерокопії медичних документів, фінансових документів (квитанцій аптек, проїзних білетів, правової допомоги, тощо), не можуть підтвердити той факт та встановити причинний зв'язок між її станом здоров'я, та тими тілесними ушкодженнями встановленими у кримінальній справі, а також те, що більшість доказів про справі надані суду у вигляді ксерокопій, і в кримінальній справі також знаходяться не всі оригінали зазначених доказів. Крім того, ОСОБА_5 в рамках цієї справи подано було зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання відсутності права на стягнення майнової та моральної шкоди, в якому він просить суд визнати відсутність права ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної та моральної шкоди від ОСОБА_5 стосовно подій, що відбулися 16.03.2006 року в ательє приватного підприємця ОСОБА_6 за відсутності вироку суду. В обґрунтування зустрічного позову зазначив доводи та підстави, які були вказані у письмових запереченнях. Просив зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.
Вислухавши позивачку, представників сторін, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, а також матеріали кримінальної справи № 1-185-11 за звинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України розпочатої 10.04.2008 року та закінченої 31.03.2011 року стосовно додатків до цивільних позовів наданих потерпілою ОСОБА_1 в рамках кримінальної справи, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тоді як зустрічних позовних вимогах слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію»від 19.04.2007 року застосування амністії не допускається, якщо підсудний заперечує проти цього. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі.
Відповідно до ч. 4 ст. 28 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Матеріалами справи встановлено, що постановою Павлоградського мiськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.03.2011 року ОСОБА_5 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію»від 19.04.2007 року та кримінальну справу за ч. 1 ст. 122 КК України відносно ОСОБА_5 припинено, позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 залишені без розгляду для їх вирішення в порядку цивільного судочинства, так як на підготовчій стадії розгляду зазначеної кримінальної справи судом прийнято та задоволено клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію»від 19.04.2007 року. Судом при винесенні вказаної постанови також встановлено, що 16.03.2006 року, приблизно о 15.30 год., в приміщенні пошивного ательє приватного підприємця ОСОБА_6, розташованого в будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_5, в процесі сварки, яка виникла на підставі його особистої неприязні, побив ОСОБА_1, спричинив їй тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді тупої травми голови зі струсом головного мозку, подряпин та кровопідтьоків в області голови, шиї та правої кісті. Зазначена постанова ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 31.05.2011 року була залишена без змін.
Таким чином суду доведено, що ОСОБА_5 дав свою згоду на припинення провадження в кримінальній справі за обставиною, яка відповідно до ст. 6 КПК України не є реабілітуючою, а також не надав можливості суду довести його невинуватість у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, скориставшись своїм правом.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 з часу спричинення їй тілесних ушкоджень станом на 04 серпня 2011р. проходила лікування як амбулаторно, так і стаціонарно, та її витрати на лікування склали на загальну суму 18 789,48грн., що підтверджується та стикується, як з епікризами, медичними оглядами, направленнями на лікування, які містяться у медичній картки ОСОБА_1, так і фінансовими документами в підтвердження цього, та не викликає у суду сумнівів у їх фактичності та дійсності. З отриманням лікування ОСОБА_1 була вимушена нести витрати на придбання квитків на міжміські маршрутні автобуси, які становлять 71,50 грн. Також ОСОБА_1 понесла витрати на правову допомогу на загальну суму 2850,00грн., які складаються: із витрат на послуги адвоката ОСОБА_8, які він здійснював в рамках кримінальної справи на протязі тривалого часу, так як кримінальна справа розпочата 10.04.2008 року та закінчена 31.03.2011, а також складанням зазначеного позову у сумі 350,00 грн. Зазначені витрати також не викликають у суду сумнівів у їх достовірності, так як підтверджені письмовими матеріалами справи.
Тому суд вважає за можливе задовольнити вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 21 710 грн. 98 коп.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Тому, вирішуючи питання про розмір завданої позивачці ОСОБА_1 моральної шкоди, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, беручи до уваги, що здоров'я людини є в Україні найвищою соціальною цінністю, а також враховуючи те, що зазначена подія призвела до значних змін її життєвих та побутових зв'язків у зв'язку з хворобою, які частково відновляються з перебігом часу, глибини фізичних та душевних страждань, інших обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 в рахунок спричиненої моральної шкоди 10 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим законом, звернутися до суду про захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За теоретичним визначенням, позов -це матеріально-правова вимога до відповідача з приводу порушеного права, а належними сторонами в цивільному процесі є особа, якій належить право вимоги -позивач та особа, яка повинна відповідати за позовом -відповідач.
Суду не було доведено, в чому ж полягає порушене право ОСОБА_5 з боку ОСОБА_1
Крім того, суд вважає, що вибраний ОСОБА_5 спосіб захисту свого порушеного права не передбачений ст. 16 ЦК України.
Тому у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання відсутності права на стягнення майнової та моральної шкоди слід відмовити.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 16, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. 28 КПК України, ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 81, 88, 209, 212-215, ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 21 710 ( двадцять одна тисяча сімсот десять ) грн. 98 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь державного бюджету м. Павлограда Дніпропетровської області на р/р 31412537700032 код ЄДРПОУ 24237540 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ МФО 805012 судовий збір у сумі 317 (триста сімнадцять) грн. 10 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь державного бюджету м. Павлограда Дніпропетровської області на р/р 31217259700032 код ЄДРПОУ 24237540 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді в сумі 15 (п'ятнадцять) грн. 00 коп.
У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання відсутності права на стягнення майнової та моральної шкоди -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя:В. М. Бондаренко