Рішення від 29.03.2011 по справі 2-174/11

Справа № 2-174/11

РІШЕННЯ

іменем України

29 березня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Бондаренко В.М.,

при секретарі: Троян В.Б.,

за участю позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просив суд стягнути з відповідача на його користь за договором позики суму боргу в розмірі 48 220,00 грн., проценти в розмірі облікової ставки НБУ за весь час користування грошовими коштами в розмірі 307,00 грн та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 14 червня 2010 року відповідач позичив у нього за договором позики 48 220,00 грн., з зобов»язанням повернути їх до 01.09.2010 року, про що видав йому відповідну розписку, але в зазначений термін борг не повернув. У зв»язку з цим відповідач повинен повернути йому борг за договором позики, а також повинен сплатити йому проценти в розмірі облікової ставки НБУ, яка з 01.09.2010 оку складала -7,75 % річних, за весь час користування його грошами в сумі 307,00 грн. Крім того діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що він змушений докладати зусиль, щоб вирішити з відповідачем питання повернення боргу, у нього виникли інші зобов»язальні відносини, порушився привичний спосіб життя та від цього він втратив спокій. Моральну шкоду він оцінює у 5 000, 00 грн. У зв»язку з чим він і вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, та просив суд їх задовольнити в повному обсязі, в своїх поясненнях спирався на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач, представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вважаючи їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі. Доводили суду, що підставою для складання боргової розписки від 14 червня 2010 року були трудові відносини, які склалися між сторонами з приводу господарської діяльності підприємства, яке належить позивачу. По розрахунках відповідача він повинен позивачу 37 000, 00 грн., так як з його вини зазначене підприємство понесло збитки.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступного.

Згідно ст.ст. 3,11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 1046, ч. 2 ст. 1047, ч.1 ст. 1048, ст. 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

По справі встановлено, що ОСОБА_2 винен ОСОБА_1 48 220,00 грн., які він зобов»язався повернути до 01.09.2010 року, про що видав 14 червня 2010 відповідну розписку (арк..сп. 5), але в зазначений термін гроші не повернув. А тому має повернути ОСОБА_1 суму позики у розмірі 48 220,00 грн. та сплатити проценти у розмірі 307,00 грн. із такого розрахунку: 48220,00 грн (сума боргу) х 7,75 % (облікова ставка НБУ станом на 01.09.2010 року) х 30 днів (період прострочення) / 365 днів х 100% = 307,00 грн.

Таким чином суд вважає, що між сторонами дійсно було укладено договір позики відповідно до якого з ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 48 220 (сорок вісім тисяч двісті двадцять) грн. 00 коп. та проценти в розмірі 307 (триста сім) грн. 00 коп;

Доводи відповідача, його представника про те, що між сторонами існували інші відносини, які стали підставою для складання розписки від 14.06.2010 року, суду не було доведено, тоді як відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Тому, вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, беручи до уваги, що людина є в Україні найвищою соціальною цінністю, а також враховуючи те, що у позивача внаслідок не виконання зобов»язання виникли інші зобов»язальні відносини, порушився привичний спосіб життя, глибини фізичних та душевних страждань, інших обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, ст.ст. 1046 - 1049 ЦК України, ст. ст. 3,11, 10, 57-60,88, 131, 137, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за договором позики від 14 червня 2010 року:

- суму боргу в розмірі 48 220 (сорок вісім тисяч двісті двадцять) грн. 00 коп.;

- проценти за договором позики в розмірі 307 (триста сім) грн. 00 коп;

- моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.;

- судові витрати по справі, а саме: суму судового збору в розмірі 735 (сімсот тридцять п»ять) грн. 27 коп., суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:ОСОБА_4