Справа № 2-3806/11
іменем України
20 жовтня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.
при секретарі: Троян В.Б.
за участю представника позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
представника третьої особи: ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Павлоградської міської ради до ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, третя особа, без самостійних вимог до предмету позову -орган опіки та піклування Виконавчого комітету Павлоградської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, суд -
У серпні 2011 року Виконавчий комітет Павлоградської міської ради звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якому просив ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати такими, що втратили право користування квартирою № 57 в будинку № 76 Б по вулиці Харківській в місті Павлограді Дніпропетровської області.
В обґрунтування позову зазначив, що квартира № 57 в будинку № 76 Б по вулиці Харківській в місті Павлограді знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Павлограда. Спірна квартира була надана ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 24.06.2004 року, та він є основним квартиронаймачем. На даний час у спірній квартирі зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та його неповнолітня дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. З 2007 року відповідачі не мешкають у спірній квартирі, оскільки проживають за адресою дружини та матері ОСОБА_6, яка має у приватній власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Крім того відповідачі не цікавляться спірною квартирою, не сплачують комунальні послуги на утримання житла, а саме, заборгованість на 01.07.2011 року складає: за водопостачання та водовідведення 11 510,60 грн, за теплопостачання 7896,85 грн., за вівіз твердих побутових відходів 146,51 грн, за квартирну плату 11152,57 грн, до КП «ПЖС»569,69 грн. Також зазначив, що станом на 01.01.2011 року на обліку потребуючих поліпшення житлових умов за місцем проживання при виконкомі Павлоградської міської ради перебуває 998 сімей та одинаків, та з загальної кількості зазначених осіб є діти сироти, багатодітні сім»ї, учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, учасники війни, воїни-інтернаціоналісти, родини з дітьми-інвалідами, що також вимушує позивача звертатися до суду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі на доводах та підставах викладених у позові, та просив їх задовольнити у повному обсязі. Крім того уточнив, що загальна заборгованість по сплаті комунальних платежів станом на 01.10.2011 року складає 21885,00 грн. Доводив суду, що квартира АДРЕСА_2 є спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_6, тому відповідачі по справі не позбавлені права проживання у цій квартирі.
Відповідач, представник відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводили суду, що у спірній квартирі з часу її отримання не проживали з поважних причин, так як неповнолітня ОСОБА_7, відповідачка по справі, є інвалідом з дитинства, та їй необхідні покращені умови проживання, тоді як спірна квартира була надана ОСОБА_2 в занедбаному стані, а матеріальне становище із-за хвороби дитини є на низькому рівні. Але інтерес до спірної квартири відповідач ОСОБА_2 не втратив, бажає проживати у спірній квартирі разом з дочкою, так як іншого житла не мають. Про це свідчать укладені договори щодо реструктуризації боргів за комунальні послуги, та погашення заборгованості за комунальні послуги в загальній кількості 1243,45 грн, із них за послуги по квартирній платі в сумі 700,00 грн. Крім того, у зв»язку з тим, що подружні стосунки фактично між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 припинилися, з січня 2011 року відповідачі вимушені проживати у матері ОСОБА_2, а саме, за адресою: м. Павлоград, вул. Молодіжна, 110.
В судовому засіданні представник третьої особи відповідно до письмового висновку доводила суду, що право неповнолітньої дитини, тим паче дитини-інваліда, щодо реєстрації та проживання не може бути порушено, як і її батька.
Вислухавши сторони, їх представників, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Харківська 76 Б, кв. 57 зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та його неповнолітня дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. сп. 12). Квартира № 57 в будинку № 76 Б по вулиці Харківській в місті Павлограді Дніпропетровської області перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Павлограда (арк. сп. 8). Спірна квартира була надана ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 24.06.2004 року, та він є основним квартиронаймачем. За квартирою станом на 01.10.2011 року значилась заборгованість по несплаті комунальних послуг на загальну суму 21885,00 грн., але на час розгляду справи заборгованість відповідно до наданих квитанцій зменшилась на суму 1243,45 грн, в тому числі сплачена заборгованість по квартирній платі складає 700,00 грн., та укладені договори щодо реструктуризації боргів за комунальні послуги.
Крім того у судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами по справі, що відповідачі з часу надання спірної квартири не проживали в ній, так як неповнолітня ОСОБА_5, відповідачка по справі, є інвалідом з дитинства, та їй необхідні покращені умови проживання, тоді як спірна квартира була надана ОСОБА_2 в занедбаному стані, а матеріальне становище відповідача ОСОБА_7 із-за хвороби дитини є на низькому рівні. У зв»язку з тим, що подружні стосунки фактично між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 припинилися, з січня 2011 року відповідачі вимушені проживати у матері ОСОБА_2, а саме, за адресою: м. Павлоград, вул. Молодіжна, 110, що також підтверджується довідкою з місця проживання.
Факти та обставини встановлені судом були також перевірені та найшли своє відображення у висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради відповідно до якого, неможливо інваліда з дитинства та її батька, який піклується за нею, визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що ст. 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що наявність чи відсутність прописки сама по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім»ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Відповідно до ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства»від 26.04.2001 року кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками, діти -члени сім»ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Суд не може прийняти доводи представника позивача про те, що відповідачі по справі мають своє особисте житло, а саме, квартиру АДРЕСА_2, яка є спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_6, так як відповідно до довідки КП Павлоградського міжміського БТІ право власності на зазначену квартиру зареєстровано за ОСОБА_6 (арк.сп. 14).
Крім того не можуть бути прийняті доводи і про те, що на обліку потребуючих поліпшення житлових умов за місцем проживання при виконкомі Павлоградської міської ради перебуває 998 сімей та одинаків, із них, родини з дітьми-інвалідами, так як відповідачі по справі є саме такою родиною.
Таким чином суду доведено, що відповідачі за позовом з поважних причин були позбавлені права користування спірним житлом, не втратили до нього інтерес, не мають особистого житла, бажають проживати у спірній квартирі, відповідно до висновку органу опіки та піклування виконкому Павлоградської міської ради не можуть бути позбавлені цього права, у зв»язку з цим не можуть бути визнані і судом такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 71 ЖК України, ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства»від 26.04.2001 року, ст. ст. 5, 6, 7, 58, 59, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Виконавчого комітету Павлоградської міської ради до ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, третя особа, без самостійних вимог до предмету позову -орган опіки та піклування Виконавчого комітету Павлоградської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя:ОСОБА_8