Справа № 2-1636/11
іменем України
02 червня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.
при секретарі: Троян В.Б.
за участю представника позивача: ОСОБА_1.
відповідача: ОСОБА_2
представника третьої особи: ОСОБА_3.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Павлоградської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_5, третя особа, без самостійних вимог до предмету позову -служба у справах дітей Павлоградської міської ради про виселення та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, суд -
У березні 2011 року позивач звернувся до суду до відповідачів, в подальшому уточнивши позовні вимоги, в якому просив розірвати договір найму квартири АДРЕСА_1 із ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5; ОСОБА_4, разом з малолітньої ОСОБА_5 визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2; ОСОБА_2 виселити із квартири АДРЕСА_2, з наданням іншого житлового приміщення в кімнаті № 49/1 будинку № 28 по вулиці Заводській міста Павлограда.
В обґрунтування позову зазначив, що квартира АДРЕСА_1 знаходиться у власності територіальної громади м. Павлограда, що підтверджується довідкою від 17.02.2011 року № 08/02-47 виданою відділом по обліку та розподілу житлової площі управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради. 11 лютого 1968 року спірна квартира була надана основному квартиронаймачу ОСОБА_6, який вже помер. На даний час у спірній квартирі зареєстровані: син квартиронаймача ОСОБА_2; дочка квартиронаймача ОСОБА_4 та її малолітня дочка ОСОБА_5. З 2007 року відповідачі ОСОБА_4 та її малолітня дочка ОСОБА_5 не мешкають у спірній квартирі, оскільки постійно проживають за адресою їх чоловіка та батька ОСОБА_7, а саме, за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується складеними актами. Відповідач ОСОБА_2 проживає у спірній квартирі, але відповідно до складеного акту довів спірну квартиру до антисанітарного стану. Крім того відповідачі не сплачують комунальні послуги, так заборгованість за теплопостачання складає - 6903,60 грн; за водопостачання -13326,75 грн, за квартирну плату -4888,47 грн, за вивіз твердих побутових відходів -99,60 грн. Вважає, що відповідачі ОСОБА_4 та її малолітня дочка ОСОБА_5 повинні бути визнанні такими, що втратили права користування житловим приміщенням, а відповідача ОСОБА_2, з метою недопущення розповсюдження осіб, які не мають визначеного місця проживання, необхідно виселити зі спірної квартири, з наданням іншого житлового приміщення. У зв»язку з чим і вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити на доводах та підставах викладених у позові. Доводила суду, що матеріальне становище відповідачів не дасть можливості покращити стан спірної квартири, сплатити комунальні платежі, тим паче, що інтерес до квартири відповідачі втратили вже давно. Крім того відповідно до довідки відділу по обліку та розподілу житлової площі управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради станом на 01.01.2011 року на обліку потребуючих поліпшення житлових умов за місцем проживання при виконкомі Павлоградської міської ради перебуває 998 сімей та одинаків, та з загальної кількості зазначених осіб є діти сироти, багатодітні сім»ї, учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, учасники війни, воїни-інтернаціоналісти, родини з дітьми-інвалідами.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував той факт, що призвів спірну квартиру до антисанітарного стану, пояснив суду, що його матеріальне становище на низькому рівні, він ніде не працює, комунальні послуги не сплачує, так як не може працевлаштуватися, у зв»язку з відсутністю паспорту громадянина України, але доводив суду, що в подальшому буде проявляти інтерес до квартири.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, доводила суду, що не проживала у спірній квартирі за поважних причин, а саме, у зв»язку з тим, що її брат, відповідач по справі, зловживає спиртними напоями та створює не можливі умови для проживання. Крім того вона знаходиться у стані розлучення з чоловіком, тому, з малолітньою дочкою, може втратити їх постійне місце проживання за адресою чоловіка. Також доводила суду, що в майбутньому буде проявляти інтерес до квартири. В подальшому при розгляді справи не брала участі, хоча була належним чином повідомлена про дату розгляду справи, поважності причин не явки в судове засіданні суду не повідомила.
Представник третьої особи в судовому засіданні на підставі складених актів обстеження житлових умов доводила суду, що у спірній квартирі дійсно антисанітарний стан, що унеможливлює перебування малолітньої дитини, тоді як за адресою чоловіка відповідачки створені належні умови. На даний час подружні стосунки між відповідачкою та її чоловіком ОСОБА_7 налагоджені, та сім»я перебуває за адресою: АДРЕСА_3. Але вважала, що право малолітньої дитини щодо реєстрації у спірній квартирі не може бути порушено.
Вислухавши сторони, їх представників, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (арк. сп. 11). Спірна квартира АДРЕСА_2 перебуває у комунальній власності і не приватизована (арк. спр. 13), та за квартирою значиться заборгованість щодо сплати комунальних платежів станом на 01.02.2011 року на загальну суму 25 218,42 грн (арк.. сп. 9,12).
Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або члені його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин більше 6 місяців, то цей строк може бути подовжений наймодавцем по заяві відсутніх.
Відповідачка ОСОБА_4 не зверталась з заявою про подовження зберігання на нею житлового приміщення понад 6 місяців у зв'язку з поважністю не проживання.
Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Згідно з п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства»від 26.04.2001 року діти -члени сім»ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
В судовому засіданні не заперечувався той факт, що відповідачка ОСОБА_4, разом з малолітньої ОСОБА_5, як члени сім»ї ОСОБА_7 з 2007 року постійно, як проживали, так і проживають за адресою їх чоловіка та батька: АДРЕСА_3 (арк. сп. 17).
Тобто суду доведено, що відповідачка ОСОБА_4, разом з малолітньої ОСОБА_5 не є членами сім»ї наймача у спірному житлі, не проживають в ньому, та не утримують його тривалий час, що дає підстави для визнання їх такими, що втратили право користування зазначеним житлом.
Відповідно до ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Судом відповідно до матеріалів справи та пояснень сторін встановлено, що спірна квартира знаходиться у антисанітарному стану та в ній проживає відповідач ОСОБА_2 (арк. сп. 16), який втратив інтерес до квартири та не має можливості її утримувати. Але з метою недопущення розповсюдження осіб, які не мають визначеного місця проживання, суд вважає за можливе виселити відповідача зі спірної квартири, з наданням іншого житлового приміщення, так як гуртожиток № 28 по вулиці Заводській міста Павлограда перебуває у комунальній власності міста і є соціальним житлом.
Згідно виписки особового рахунку, квартиронаймачем у спірній квартирі значиться померлий ОСОБА_6 (арк. сп. 10), тобто суду відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України позивачем не було доведено, що договір найму спірної квартири укладався з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який необхідно розірвати. Тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволення, а саме: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 виселити із квартири АДРЕСА_2, з наданням іншого житлового приміщення в кімнаті № 49/1 будинку № 28 по вулиці Заводській міста Павлограда.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У зв»язку з частковим задоволенням позову, з відповідачів в рівних частинах слід стягнути суму судового збору у розмірі 17,00 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 72 , 116 ЖК України, ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства»від 26.04.2001 року, ст. ст. 5, 6, 7, 58, 59, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд
Позовну заяву Виконавчого комітету Павлоградської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_5, третя особа, без самостійних вимог до предмету позову -служба у справах дітей Павлоградської міської ради про виселення та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням -задовольнити частково.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 виселити із квартири АДРЕСА_2, з наданням іншого житлового приміщення в кімнаті № 49/1 будинку № 28 по вулиці Заводській міста Павлограда.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь держави (р/р 31412537700032, одержувач: державний бюджет м. Павлограда, ЗКПО 24237540, МФО 805012, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області) в рівних частинах судовий збір у розмірі 25 (двадцять п»ять) грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь Виконавчого комітету Павлоградської міської ради (р/р 354150010000250, ЗКПО 04052229, МФО 805012, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області) в рівних частинах витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 (тридцять сім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя:ОСОБА_8