Справа № 2-556/11
іменем України
06 червня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бондаренко В.М.,
при секретарі Троян В.Б.,
представника позивача за первісним позовом та
відповідача за зустрічним позовом: ОСОБА_1
відповідача за первісним позовом та
позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_2
представника відповідача за первісним позовом та
позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору -Виконавчий комітет Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, Колективне підприємство Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним дубліката свідоцтва про право власності на житло та виселення з житлового приміщення без надання іншого та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору -Виконавчий комітет Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, Колективне підприємство Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання правочину удаваним, суд
У грудні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору -Виконавчий комітет Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, Колективне підприємство Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації, в якому просив суд визнати недійсним дублікат свідоцтва про право власності на житло від 09 листопада 2009 року, виданий 22 грудня 2009 року відділом по обліку та розподілу житлової виконавчого комітету Павлоградської міської ради; висилити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.
В обґрунтування первісного позову позивач посилався на те, що 07.12.2009 року між ним та відповідачкою було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який був посвідчений приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 963. Згідно п. 8 даного договору між сторонами була досягнута домовленість, що відповідачка звільнить квартиру в строк до 05 червня 2010 року. Але відповідачка не бажає звільняти квартиру, а навпаки, 22.12.2009 року звернулась до виконкому Павлоградської міськради за видачею дубліката свідоцтва на спірну квартиру, у зв»язку з тим, що її свідоцтво на право власності нібито втрачено, та без його відому 29.12.2009 року зареєструвала в БТІ м. Павлограда спірну квартиру. Зазначені обставини йому стали відомі тоді коли він вирішив зареєструвати своє право власності на спірну квартиру в БТІ м. Павлограда у грудні 2010 року, але у цьому йому рішенням реєстратора від 06.12.2010 року було відмовлено. У зв»язку з чим він і вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору -Виконавчий комітет Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, Колективне підприємство Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації, в якій просить суд визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладений між ними, посвідчений приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 07 грудня 2009 року, реєстраційний номер 963, удаваним, на підставі ст. 235 ЦК України, як такий, що вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони вчинили насправді.
В обґрунтування заявленого зустрічного позову позивачка посилалася на те, що 07.12.2009 року між нею та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу квартири № 29 розташованої в будинку № 14 по вулиці Підгірній в місті Павлограді. Крім цього, 07.12.2009 року в приміщенні будинку № 35 по вул. К.Маркса в м. Павлограді Дніпропетровської області між нею та відповідачем, в присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в усній формі було вчинено договір позики грошових коштів в сумі 60 000,00 грн. еквівалентний 5300,00 євро, а заставою виступала спірна квартира. Таким чином, воля сторін була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені договором купівлі-продажу квартири від 07.12.2009 року, а саме, договору позики і застави в забезпечення повернення позики, які були приховані за допомогою укладеного договору купівлі-продажу спірної квартири, і які породжували інші права та обов'язки, ніж ті, що передбачені правочином. На виконання умов договору позики позивачка, в присутності ОСОБА_9, ОСОБА_7 в січні-квітні 2010 року в рахунок повернення позики повернула особисто відповідачу готівкою кошти в розмірі 14560,00 грн, та в період з 16.03.2010 року по 05.04.2011 року перерахувала на картковий рахунок відповідача кошти в розмірі 45 440,00 грн, а всього сплатила: 60 000,00 грн, що було передбачено договором позики.
В судовому засіданні позивач та представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, в своїх поясненнях спиралися на доводи, викладені в позовній заяві. Крім обставин зазначених у позові, позивач в судовому засіданні доводив суду, що розрахувався з відповідачкою при укладанні правочину купівлі-продажу спірної квартири, а також в присутності нотаріуса між ними була узгоджена дата зняття з реєстрації та звільнення ОСОБА_2 зі спірної квартири, а саме: у строк до 05.06.2010 року. У зв»язку з чим він і не звертався до БТІ м. Павлограда за реєстрацією договору купівлі-продажу спірної квартири впродовж року після його укладання. Тоді як ОСОБА_2 після продажу квартири, ввів в оману Виконком Павлоградської міської ради та БТІ м. Павлограда зареєструвала спірну квартиру на підставі виданого дублікату свідоцтва на право власності на своє ім»я, що позбавляє його права на державну реєстрацію купленої квартири. Зустрічний позов не визнали в повному обсязі, так як позов є необґрунтованим та недоведеним. Крім того відповідач за зустрічним позовом не заперечував той факт, що на картковий його рахунок надходять кошти, але він не знає їх призначення, ніяких інших грошей він не отримував, та з ОСОБА_2 після купівлі спірної квартири не зустрічався.
Відповідачка, представник відповідачки за первісним позовом позов не визнали, просили відмовити у задоволенні позовних вимог на доводах та підставах викладених у зустрічному позові. Зустрічний позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі на доводах та підставах викладених в ньому. Крім того відповідачка за первісним позовом в судовому засіданні доводила суду те, що у нотаріуса, як вона вважала, укладався договір застави спірної квартири, у зв»язку з існуючими борговими зобов»язаннями між нею та ОСОБА_4, але на даний час вона розрахувалась повністю за договором позики від 07.12.2009 року. Пояснювала суду, що вона дійсно загубила свідоцтво про право власності на спірну квартиру, тому вирішила отримати його дублікат та зареєструвати в БТІ м. Павлограда знову.
В судовому засіданні свідки зі сторони відповідачки за первісним позовом ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9 підтвердили той факт, що між сторонами по справі існували боргові зобов»язання, та ОСОБА_2 розраховувалась з ОСОБА_4, як готівкою, так і через банківські установи.
В судове засідання треті особи не з»явились, відповідно до наданих заяв просили розглядати справу без їх участі, покладаючись у вирішенні спору на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом, вивчивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, встановив наступне.
Судом відповідно до матеріалів справи встановлено, що між ОСОБА_2, як продавцем та ОСОБА_4, як покупцем 07.12.2009 року укладено договір купівлі-продажу квартири № 29 розташованої в будинку № 14 по вулиці Підгірній в місті Павлограді, який був посвідчений приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 963. Відповідно до п. 7 зазначеного договору ОСОБА_2 зобов'язалась у строк до 05 червня 2010 року виписатися з відчужуваної квартири та звільнити відчужувану квартиру від будь-яких речей домашнього вжитку (арк. сп. 9). Але 22.12.2009 року відповідно до заяви звернулась до відділу приватизації за видачею дубліката свідоцтва відчуженої квартири, у зв»язку з втратою оригінала. 22.12.2009 року відділом по обліку та розподілу житлової площі виконкому Павлоградської міської ради видано дублікат свідоцтва про право власності на відчужену квартиру, та на підставі зазначеного дубліката КП Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації 29.12.2009 року була проведена державна реєстрація відчуженої квартири на ім»я ОСОБА_2. З цих підстав відповідно до рішення КП Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації від 06.12.2010 року ОСОБА_4 було відмовлено у державній реєстрації відчуженої квартири.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Тоді як відповідно до п. 11 договору купівлі-продажу від 07.12.2009 року, сторони підтверджують, що: вільно володіють українською мовою, не обмежені в праві укладати правочини, не визнані у встановленому порядку недієздатними, не перешкоджають усвідомленню ними суті цього договору, їх волевиявлення є вільним і відповідає їх дійсним намірам, а також підтверджують, що цей договір не носить характеру мнимої та удаваної угоди та не є наслідком зловмисної домовленості Продавця та Покупця. Договір підписаний обома сторонами.
Тобто суду доведено, що договір купівлі-продажу від 07.12.2009 року не носить характеру удаваної угоди. З цих підстав суд не приймає до уваги пояснення свідків та не дає оцінку доказам щодо виконання зобов»язань за іншими правовідносинами між сторонами. А тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
В судовому засіданні сторонами не заперечувався той факт, що ОСОБА_2 після укладання договору купівлі-продажу від 07.12.2009 року продовжує проживати у відчуженій квартирі, та не має наміру її звільняти. Тому суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо виселення ОСОБА_2 з квартири № 29 розташованої в будинку № 14 по вулиці Підгірній в місті Павлограді, без надання іншого житлового приміщення.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Але відповідачкою за первісним позовом не було доведено суду, що станом на 22.12.2009 року остання втратила свідоцтво на квартиру, яку вже продала, та у зв»язку з цим мала право на видачу їй дублікату зазначеного свідоцтва. Тоді, як відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно спірна квартира продовжує значиться зареєстрованою за ОСОБА_2 на підставі виданого дублікату від 22.12.2009. Тому суд вважає за можливе визнати недійсним дублікат свідоцтва про право власності на квартиру № 29 розташовану в будинку № 14 по вулиці Підгірній в місті Павлограді від 09 листопада 2009 року виданого на ім»я ОСОБА_2 відділом по обліку та розподілу житлової площі виконавчого комітету Павлоградської міської ради.
Таким чином позовні вимоги за первісним позовом підлягають повному задоволенню, тоді як у задоволенні зустрічних вимог слід відмовити.
На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а саме суму судового збору у розмірі 17,00 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 57-61, 76, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору -Виконавчий комітет Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, Колективне підприємство Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним дубліката свідоцтва про право власності на житло та виселення з житлового приміщення без надання іншого -задовольнити.
Визнати недійсним дублікат свідоцтва про право власності на квартиру № 29 розташовану в будинку № 14 по вулиці Підгірній в місті Павлограді від 09 листопада 2009 року виданого на ім»я ОСОБА_2 відділом по обліку та розподілу житлової площі виконавчого комітету Павлоградської міської ради.
Висилити ОСОБА_2 з квартири № 29 розташовану в будинку № 14 по вулиці Підгірній в місті Павлограді, без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати по справі, а саме: судовий збір у розмірі 17 (сімнадцять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційне -технічне забезпечення процесу у розмірі 37 (тридцять сім) грн. 00 коп.
У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору -Виконавчий комітет Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, Колективне підприємство Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання правочину удаваним -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя:ОСОБА_12