Справа № 2-2606/11
іменем України
27 жовтня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді: Бондаренко В.М.
при секретарі: Троян В.Б.
за участю позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
представника третьої особи: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства завод «Павлоградхіммаш», третя особа без самостійних вимог, щодо предмету спору: ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області про визнання недійсною довідки та встановлення факту, суд -
У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства завод «Павлоградхіммаш», в якому просив визнати недійсною довідку Відкритого акціонерного товариства завод «Павлоградхіммаш»№ 19 від 15.11.2010 року; встановити факт праці позивача в середині закритих сосудів на Відкритому акціонерному товаристві завод «Павлоградхіммаш»з 03 грудня 1980 року по 31 березня 1989 року за професією електрозварник 2 та 3 розрядів зі сварки металів з повним робочим днем.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що він з 03.12.1980 року по 05.01.1993 року працював у відповідача за професією електрозварник ручної зварки з повним робочим днем в середині закритих сосудів. ОСОБА_4 ПФУ у м. Павлограді двічі відмовляло в призначенні йому пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 посилаючись на дані уточнюючої довідки відповідача за № 19 від 15.11.2010 року. В довідці № 19 від 15.11.2010 року відповідач зазначив дані, які не відповідають записам в його трудовій книжці, тоді як він працював електрозварником 2,3,4 розрядів зі сварки металів з повним робочим днем в середині закритих сосудів, що дають право йому на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Тому він і вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги на доводах та підставах зазначених у позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, надав письмові заперечення на позов, відповідно до змісту яких просила суд відмовити позивачу в задоволенні його вимог, так як позивач був прийнятий на завод «Павлоградхіммаш»електрозварювальником 2 розряду ручного зварювання в цех № 1 з повним робочим днем з 03.12.1980 року згідно наказу № 489 від 02.12.1980 року. У зазначеному наказі відсутній запис про те, що робота позивача повинна відбуватися всередині закритих судин. Згідно наказу № 312 від 01.04.1989 року позивач з 01.04.1989 року був переведений електрозварювальником ручного зварювання всередині закритих судин, а згідно наказу № 8 від 11.01.1993 року був звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. Будь -які інші накази на підприємстві відносно характеру праці позивача відсутні. З приводу дописок «всередині закритих судин»у записах 4,5,6 трудової книжки позивача, не могла нічого пояснити, так як особа, яка здійснювала ці дописки не працює вже на підприємстві, та померла. Але доводила суду, що зазначені дописки зроблені з порушенням вимог, які ставляться для заповнення трудової книжки, та головне - відсутні правові підстави, які б давали право для зроблених доповнень, так як накази з цього приводу на підприємстві відсутні.
Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, надав письмові заперечення на позов, відповідно до змісту яких також просила суд відмовити позивачу в задоволенні його вимог, так як під час зустрічної перевірки пільгового стажу ОСОБА_1 в ПАТ «Павлоградхіммаш»з 03.12.1980 року по 31.03.1989 року за професією електрозварник були розглянуті такі документи, як: книги наказів про прийняття на роботу, звільнення з роботи та надання відпусток, карту ф. Т-2, відомості нарахування заробітної плати. Перевіркою не було підтверджено те, що ОСОБА_1 мав роботу електрозварювальника 2,3 розряду по зварюванню металів всередині закритих резервуарів цеху № 1 за період роботи з 03.12.1980 року по 31.03.1989 року. У зв»язку з чим, за результатами перевірки було складено акт від 10.02.2011 року. Тому 18.01.2011 року комісією ОСОБА_4 ПФУ у м. Павлограді ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. Відповідно до наданої заяви, в подальшому просила розглядати справу за її відсутності.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили те, що позивач працював електрозварювальником в період з 03.12.1980 року по 31.03.1989 року, як всередині закритих судин, так і не в них.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши в судовому засіданні матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України ограни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, здійснюється за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. «а»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»право на пенсію за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки -після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
У судовому засіданні встановлено, та підтверджено матеріалам справи, що ОСОБА_1 був прийнятий на завод «Павлоградхіммаш», в подальшому, який змінив назву на Публічне акціонерне товариство завод «Павлоградхіммаш», електрозварювальником 2 розряду ручного зварювання в цех № 1 з повним робочим днем з 03.12.1980 року згідно наказу № 489 від 02.12.1980 року. Згідно наказу № 312 від 01.04.1989 року позивач з 01.04.1989 року був переведений електрозварювальником ручного зварювання всередині закритих судин, а згідно наказу № 8 від 11.01.1993 року був звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. На підставі зазначених документів відповідачем була складена довідка № 19 від 15 листопада 2010 року, яка носила уточнюючий особливий характер роботи, для подання до ОСОБА_4 ПФУ у м. Павлограді з метою призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах (арк..сп. 24).
Крім того, відповідно до акту зустрічної перевірки ОСОБА_4 ПФУ у м. Павлограді від 10.02.2011 року щодо пільгового стажу ОСОБА_1 в ПАТ «Павлоградхіммаш»не було підтверджено те, що ОСОБА_1 мав роботу електрозварювальника 2,3 розряду по зварюванню металів всередині закритих резервуарів цеху № 1 за період роботи з 03.12.1980 року по 31.03.1989 року. В ході перевірки були розглянуті такі первинні документи, як: книги наказів про прийняття на роботу, звільнення з роботи та надання відпусток, карту ф. Т-2, відомості нарахування заробітної плати позивачу. Тому 18.01.2011 року комісією ОСОБА_4 ПФУ у м. Павлограді ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Також судом встановлено, що в записах 4,5,6 трудової книжки позивача були зроблені дописки «всередині закритих судин»з печаткою та підписом посадової особи відділу кадрів підприємства, але в графі 4 трудової книжки відсутні підстави внесення зазначених змін, а саме, документ, його дата та номер (арк..сп. 15).
Але суд не може прийняти доводи позивача про те, що зазначені записи дають йому право на призначення пенсії на пільгових умовах, так як не несуть правового підґрунтя, та не підтверджуються ні первинними документами щодо характеру роботи позивача на підприємстві, ні перевіркою проведеною ОСОБА_4 ПФУ у м. Павлограді. З цих підстав суд не може прийняти пояснення свідків про те, що ОСОБА_1 з 03.12.1980 року по 31.03.1989 року працював як в закритих сосудах, так і не в них.
Тоді, як доводи представника відповідача та третьої особи цілком стикуються з наданими письмовими доказами по справі, та не викликають неупередженого ставлення до них.
Таким чином, суд повно і всебічно з»ясував усі обставини справи та дав оцінку усім наявним доказам у справі, які дають підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись, ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 10, 57-61, 76, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства завод «Павлоградхіммаш», третя особа без самостійних вимог, щодо предмету спору: ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області про визнання недійсною довідки та встановлення факту - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя:ОСОБА_7