Справа № 2-113/11
30 березня 2011 року Бородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої -судді Міланіч А.М.
при секретарі -Шокур Б.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВСК «Здвиж», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа -КП КОР «Бородянське БТІ»про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним, визнання будинку спільною власністю подружжя та визнання свідоцтва про право власності на будинок частково недійсним, та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, виробничого сільськогосподарського кооперативу «Здвиж», треті особи -ОСОБА_4, КП КОР «Бородянське бюро технічної інвентаризації», про визнання частково недійсними рішення загальних зборів, свідоцтва про право власності на будинок,
В жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що в 1992 році колгоспом «Більшовик»с.Шибене Бородянського району Київської області, де він на той час працював дояром, йому було надано для проживання житловий будинок № 155 по вул..Петровського в с.Шибене. Рішенням загальних зборів асоціації кооперативів колгоспу № 2 від 25 липня 1992 року вирішено було надати йому дозвіл викупити вказаний житловий будинок, після чого він вніс до каси колгоспу 10 тисяч рублів за цей будинок. В зв»язку з тим, що даний будинок не було здано в експлуатацію та колгоспом не оформлено право власності, він не зміг зареєструвати придбаний будинок, але проживав в ньому разом зі своєю сім»єю.
8 травня 2007 року ВСК «Здвиж»передав спірний будинок йому \позивачу та членам його сім»ї у приватну власність, але це було вчинено неправильно, так як він ще раніше, в 1992 році, його викупив за спільні кошти його та бувшої дружини ОСОБА_4, тому він повинен бути їх спільною власністю, а не власністю і дітей.
З 2008 року він не може проживати в будинку через неприязнені відносини, які склалися у нього з бувшою дружиною.
Тому просив визнати дійсним укладений 25 липня 1992 року між ним \позивачем та колгоспом «Більшовик»договір купівлі-продажу житлового будинку № 155 по вул..Петровського в с.Шибене Бородянського району Київської області, визнати вказаний будинок спільною власністю подружжя, його та бувшої дружини ОСОБА_2 в рівних долях по 1\2 частині, визнати частково недійсним свідоцтво про право власності № 4334 від 8 травня 2007 року, виключивши з нього дані про співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_4 \Арещенко В.О.
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ВСК «Здвиж», в якому просили визнати частково недійсним свідоцтво на право власності № 4334 від 8 травня 2007 року на спірний будинок, визнавши даний будинок приватною сумісною частковою власністю ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, так як ОСОБА_1 в даному будинку не проживає з 2004 року, заяву на приватизацію не подавав, за рішенням Бородянського районного суду від 29 червня 2010 року його визнано втратившим право користування цим будинком.
В процесі розгляду справи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 свої вимоги уточнили та доповнили, просили також визнати частково недійсним рішення загальних зборів ВСК «Здвиж»від 6 листопада 2006 року, на підставі якого було видане оспорюване свідоцтво на право власності на спірний будинок, вважаючи будинок переданим у приватну часткову власність на сім»ю в складі трьох чоловік: ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_4 \Арещенко В.О.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 позов підтримали, викладене в позовній заяві підтвердили, зустрічний позов не визнали, вважали його безпідставним, посилаючись на придбання будинку позивачем в 1992 році, хоча визнали, що позивач заяви на приватизацію будинку дійсно не подавав та не проживає в будинку з 2004 року.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, представник відповідачки ОСОБА_2 -ОСОБА_6 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнали, зустрічний позов підтримали, вважали, що позивач не має права на будь-яку частку у спірному будинку, так як договір купівлі-продажу будинку не було належним чином укладено з колгоспом, на час приватизації будинку він в ньому вже не проживав.
Представник ВСК «Здвиж»ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив, що позивач ОСОБА_1 в 1992 році вніс до каси колгоспу 10 тисяч рублів за спірний будинок, однак, договір купівлі-продажу не було укладено в зв»язку з відсутністю документації на цей будинок, пізніше даний будинок було передано у власність позивачу та відповідачам по справі в порядку його приватизації на підставі заяви самої відповідачки. Господарство згодне повернути сплачені за будинок кошти позивачу.
Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_5, відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, представника відповідачки ОСОБА_2 -ОСОБА_6, покази свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у колгоспі «Більшовик»пізніше -КСП «Здвиж», ВСК «Здвиж» с.Шибено Бородянського району Київської області з 2 жовтня 1987 року та в 1988 році даним господарством йому було надано для проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, де він з того часу і проживав зі своєю сім»єю до 2004 року, що підтверджується матеріалами справи \а.с.8,35\, показами свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та визнається сторонами.
На підставі заяви відповідачки ОСОБА_2 рішенням загальних зборів ВСК «Здвиж»від 6 листопада 2006 року вказаний будинок був переданий у приватну власність на сім»ю у складі чотирьох чоловік: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 \на даний час ОСОБА_3, 8 травня 2007 року вони отримали відповідне свідоцтво № 4334 на право приватної сумісної часткової власності на даний будинок та 1 вересня 2007 року за ними таке право було зареєстроване по 1\4 частині за кожним \а.с.60-62,99-100\.
Відповідно до п.4 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»право на приватизацію квартир \будинків державного житлового фонду мають громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах \будинках.
Згідно п.1 вказаної статті до членів сім»ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі \будинку разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.
Як вбачається з копії акту від 23 грудня 2009 року, складеного з участю депутата Шибенської сільської ради, рішення Бородянського районного суду від 29 червня 2010 року \а.с.36,101\, показів свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та що визнав сам позивач в судовому засіданні, ОСОБА_10 не проживає у спірному будинку без поважних причин з 2004 року і за вказаним рішенням суду його в зв»язку з цим визнано втратившим право користування даним будинком.
Оскільки позивач на час приватизації спірного будинку постійно не проживав в цьому будинку і за ним не зберігалося право на житло, то він не мав права і на участь в його приватизації. Крім того, позивач взагалі не звертався до органу приватизації щодо передачі йому будинку у власність та сам вважає приватизацію квартири проведеною неправомірно.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що спірний будинок ним було придбано у колгоспу за договором купівлі-продажу в 1992 році.
Однак, дані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та суперечать зібраним по справі доказам, зокрема, матеріалам інвентаризаційної справи на спірний будинок, згідно яких право власності на даний будинок на підставі рішення Шибенської сільської ради № 11 від 23 березня 2007 року вперше було зареєстроване після введення його в експлуатацію 1 березня 2007 року за СВК «Здвиж»та ним же передано у власність в порядку приватизації позивачу та відповідачкам по справі відповідно до оспорюваного свідоцтва про право власності на житло від 6 жовтня 2006 року.
При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на укладення ним з господарством договору щодо купівлі будинку та внесення в касу коштів на придбання цього будинку, оскільки, як визнав сам позивач, на той час будинок не було здано в експлуатацію, право власності на нього господарством належним чином не оформлялось, договір купівлі-продажу в передбаченому законом порядку в нотаріальній формі не укладався.
Відповідно до ч.1 ст.227 ЦК України, в редакції 1963 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.
За таких обставин суд вважає, що між позивачем та на той час КСП «Здвиж»жодним чином не могло бути укладено договору купівлі-продажу будинку, а тому в позові ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Зустрічний же позов, зважаючи на викладене та приймаючи до уваги не проживання позивача в спірному будинку на час його приватизації і неподання ним заяви щодо цього, суд визнає за необхідне задовольнити частково, визнати частково недійсним рішення загальних зборів ВСК «Здвиж»від 6 листопада 2006 року в частині передачі будинку № 155 по вул..Петровського в с.Шибено Бородянського району Київської області у власність ОСОБА_1, вважаючи даний будинок переданим у приватну часткову власність на сім»ю в складі трьох чоловік: ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 \Арещенко В.О., визнати частково недійсним свідоцтво про право власності № 4334 від 8 травня 2007 року в частині посвідчення належності вказаного будинку на праві приватної сумісної часткової власності ОСОБА_1
Оскільки спірний будинок залишається у власності ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, то необхідності у визнанні за ними права власності на цей будинок немає, а тому в іншій частині зустрічного позову необхідно відмовити.
Керуючись ч.1 ст.227 ЦК України, в редакції 1963 року, ст.316,317,328,334,392, ЦК України, ст.5,.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»ст.10,11,209,212-215,218 ЦПК України, суд
В позові ОСОБА_1 до ВСК «Здвиж», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа -КП КОР «Бородянське БТІ»про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним, визнання будинку спільною власністю подружжя та визнання свідоцтва про право власності на будинок частково недійсним відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, виробничого сільськогосподарського кооперативу «Здвиж», треті особи -ОСОБА_4, КП КОР «Бородянське бюро технічної інвентаризації», про визнання частково недійсними рішення загальних зборів, свідоцтва про право власності на будинок задовольнити частково.
Визнати частково недійсним рішення загальних зборів ВСК «Здвиж»від 6 листопада 2006 року в частині передачі у приватну власність будинку № 155 по вул..Петровського в с.Шибено Бородянського району Київської області у власність ОСОБА_1, вважаючи даний будинок переданим у приватну часткову власність на сім»ю в складі трьох чоловік: ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 \Арещенко ОСОБА_11.
Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності № 4334 від 8 травня 2007 року в частині посвідчення належності будинку № 155 по вул..Петровського в с.Шибено Бородянського району Київської області на праві приватної сумісної часткової власності ОСОБА_1.
В іншій частині в позові відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області.
ОСОБА_12Міланіч