Справа № 2-737
2011 р.
16.11.2011 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Корольової Г.Ю.
при секретарі Наливайкіній Н.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення
та зустрічним позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Відділ громадянства і міграції населення та реєстрації фізичних осіб Охтирського МРВ УМВС України в Сумській області про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації,
встановив:
16.05.2011 року до суду звернулася ОСОБА_1 із вищеозначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 05.03.1994 року перебували у шлюбі з ОСОБА_2 до 17 грудня 2010 року і від шлюбу є син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі свідоцтва про право на спадщину від 1996 року відповідачу належить квартира АДРЕСА_1, в якій вона прописана як дружина відповідача з 26.03.1996 року і проживала до березня 2011 року, до часу коли відповідачем створилися умови неможливого перебування у даній квартирі, влаштування сварок та бійки, в результаті якої вона потрапила до лікарні, а коли повернулася з лікарні відповідач забрав ключ від будинку і перешкоджав проживати в будинку, погрожуючи фізичною розправою, незважаючи на те, що вона разом з ним збудували прибудову на другому поверсі. Вимушена забрати свої особисті речі і зняти квартиру для проживання. Прохає вселити її до квартири АДРЕСА_1, де вона проживала з 1996 року як член сім'ї відповідача.
23.08.2011 року із зустрічним позовом до суду звернувся ОСОБА_2, в якому він, вказує, що ОСОБА_1 05.03.2011 року добровільно залишила будинок АДРЕСА_1, який належить йому на праві власності в частині 2/6 за заповітом. Його колишня дружина - ОСОБА_1 перейшла на постійне місця проживання за адресою:АДРЕСА_2 і поступово забрала всі свої речі та речі, які спільно придбали за час спільного проживання. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 виселилася добровільно, за власною ініціативою, забравши всі речі, прохає визнати її такою, що втратила право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 та зобов'язати органи реєстрації населення Охтирського МВ УМВС України зняти її з реєстрації за даною адресою.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, вказуючи, що вона є інвалідом 3 групи, залишилася без роботи, не має коштів сплачувати за найману квартиру. Позовні вимоги за зустрічним позовом не визнає, вказуючи, що спірну квартиру залишила примусово і не могла вселитися після повернення з лікарні.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник в суді не визнали первісний позов, пославшись на те, що ОСОБА_1 квартиру залишила добровільно, забравши не тільки свої речі, але і речі які спільно придбали за час шлюбу, перешкод в користуванні не чинив, а тому втратила право на користування спірною квартирою, яку залишила, коли членом сім'ї не була.
Вислухавши пояснення сторін, представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, врахувавши доводи і заперечення осіб, що беруть участь у розгляді справи, надані ними докази, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов наступного висновку:
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
За приписами ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого Охтирською державною нотаріальною конторою 02.09.1996 року ОСОБА_2 належить 2/6 частини жилого будинку з господарчими спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 \а.с. 33\.
Відповідно до приписів ст. 61 ч. 1 ЦПК України суд встановив, що ОСОБА_1 з 05.03.1994 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2,від шлюбу є син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1996 року проживали в АДРЕСА_1.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.12.2010 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний, ухвалою апеляційного суду Сумської області від 02.03.2011 року рішення Охтирського міськрайонного суду про розірвання шлюбу залишено в силі \а.с. 37\.
Поясненнями сторін в судовому засіданні знайшов підтвердження факт, що в березні 2010 року після сварки з ОСОБА_2, ОСОБА_1 залишила будинок АДРЕСА_1 і 01.03.2011 року потрапила до лікарні на стаціонарне лікування до неврологічного відділення КЗ «Охтирська ЦРЛ» по 10.03.2011 року, а після повернення з лікарні пішла проживати в орендоване житло.
Сторони також не заперечували, що в будинку залишився проживати ОСОБА_2 разом із сином.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Статтею 405 ЦК України визначено, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно ст. 158 ЖК України наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення.
Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов'язки наймодавця і наймача та інші умови найму.
Статтями 810, 811 ЦК України визначені вимоги до договору найму (оренди) житлового приміщення, який має бути укладений між власником будинку та наймачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 311 ЦК України, ч. 3 ст. 9 та ст. 157 ЖК України членів сім»ї власника квартири може бути виселено в судовому порядку без надання іншого житла у випадках, передбачених ч. 1 ст. 116 ЖК України.
Аналізуючи встановлені по справі обставини та приведені вище норми закону, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 була вселена і проживала до належного ОСОБА_2 будинку в якості члена сім'ї, отже має рівні з власником права користування спірним житлом.
Посилання ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні на те, що 05.03.2011 року ОСОБА_1 добровільно залишила будинок та забрала як свої особисті речі, так і ті, які придбані за час шлюбу, спростовується довідкою перебування на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні з 01.03.2011 року по 10.03.2011 року ОСОБА_1, адміністративними матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності як ОСОБА_2, так і ОСОБА_1 за влаштування сварок та фізичного насильства в сім'ї, що підтверджує наявність неможливого проживання разом в спірному будинку і вирушення залишити будинок ОСОБА_1
Поряд з цим ОСОБА_2 не виконав визначеного ст. 60 ЦПК України обов'язку доводити ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, не надав доказів про існування будь-якої іншої угоди з ОСОБА_1 щодо її прав та обов'язків при користуванні означеним вище будинком.
Не ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених судом, доводи ОСОБА_2 про добровільне залишення житла ОСОБА_1, оскільки вона його залишила внаслідок погіршення взаємовідносин з ОСОБА_2, а в подальшому не змогла користуватися будинком внаслідок відсутності ключів, що є перешкодою для вільної реалізації останньою свого права на користування житла.
Позивачка-відповідачка дійсно є інвалідом 3 групи, звільнення з роботи за скороченням штатів, іншого житла не має.
Таким чином, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, оскільки він ґрунтується на вимогах закону і знайшов підтвердження належними доказами, дослідженими і перевіреними в судовому засіданні.
В той же час зустрічний позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає за недоведеністю позовних вимог.
Питання про судові витрати підлягає вирішенню відповідно до приписів ст. ст. 79, 81, 88 ЦПК України.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 59-61, 79, 81, 88, 209 ч. 3, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. 47, 51 Конституції України, ст. ст. 29, 160, 311 ч. 4, 405, 810, 811 ЦК України, ст. ст. 116, 156, 157 ЖК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення - задовольнити.
Вселити ОСОБА_1 в жилий будинок з господарськими спорудами до нього, розташованого за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований на ім»я ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. на користь ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати за інформаційно-технічне забезпечення при розгляді цивільної справи в сумі 37,00 грн. на користь ОСОБА_1.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Відділ громадянства і міграції населення та реєстрації фізичних осіб Охтирського МРВ УМВС України в Сумській області про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Корольова Г.Ю.