79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.12.11 Справа№ 5015/6634/11
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом:Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент», с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області від імені Філії ВАТ ««Івано-Франківськцемент»Пасічнянський кар»єр нерудних копалин «Нерудник», с. Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна інвестиційна група», м. Львів
про:стягнення заборгованості за відвантажену продукцію в розмірі 1783,44 грн.
Суддя:В.М. Пазичев
При секретарі:І.Є.Башак
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_1.-представник, довіреність від 03.10.2011 року
від відповідача:Не з”явився
Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент», с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області від імені Філії ВАТ ««Івано-Франківськцемент»Пасічнянський кар»єр нерудних копалин «Нерудник», с. Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна інвестиційна група», м. Львів про стягнення заборгованості за відвантажену продукцію в розмірі 1783,44 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.11.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 11.11.2011 року. Ухвалою від 11.11.2011 року розгляд справи відкладено до 25.11.2011 року, у зв»язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 25.11.2011 року розгляд справи відкладено до 05.12.2011 року, у зв»язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 05.12.2011 року розгляд справи відкладено до 20.12.2011 року, у зв»язку з неявкою представника відповідача.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.11.2011 року, про відкладення від 11.11.2011 року, від 25.11.2011 року, від 05.12.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, надав пояснення по суті спору.
Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.11.2011 року, про відкладення від 11.11.2011 року, від 25.11.2011 року, від 05.12.2011 року не виконав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоч і був належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 05.11.2011 року і його явка була визнана судом обов”язковою, відзив на позов не подав, проти позовних вимог у передбаченому чинним законодавством України порядку не заперечив.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 20.12.2011 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Відповідно до Договору купівлі-продажу №220 від 01.11.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Західна інвестиційна група»(надалі -відповідачу) було відвантажено продукцію (камінь негабарит) на загальну суму 106 804,34 грн., що підтверджується видатковими накладними: РН-0017363 від 05.12.2008 року; РН-0017423 від 08.12.2008 року; РН-0017987 від 25.12.2008 року; РН-0018010 від 26.12.2008 року; РН-0018040 від 27.12.2008 року; РН-0018046 від 29.12.2008 року.
Відповідно до п.п. 2.2, 2.3 Договору, перехід ризиків та права власності на товар відбувається в момент передачі товару перевізнику.
Факт передачі товару підтверджується довіреностями на отримання матеріальних цінностей: ЯПН №558280 від 05.12.2008 року; ЯПН №558295 від 23.12.2008 року; №1/12-08 від 29.12.2008 року.
Як стверджує позивач, ціни на відвантажений товар були встановлені в специфікації до Договору №220 від 10.12.2008 року про продаж продукції.
Відвантажена продукція відповідачем частково оплачена в сумі 105 000,00 грн., що підтверджується виписками банку, в яких зазначено підстави для оплати.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за відвантажену продукцію склала 106 804,34 -105 000,00 = 1 786,44 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
Відповідно до п.6.1 Договору встановлено обов»язок відповідача здійснити попередню оплату відвантаженого товару, але попередньої оплати відповідач не здійснив.
Претензією від 16.09.2010 року за №16/1058, яку надіслано на адресу відповідача 16.09.2010 року, позивачем була заявлена вимога про оплату вартості отриманого товару в семиденний строк з дня пред»явлення претензії, однак, у встановлений законом строк відповіді на претензію позивач не отримав, відповідач заборгованість в розмірі 1 783,44 грн. -не погасив.
Отже, на момент звернення з позовом, заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 783,44 грн.
На момент розгляду справи відповідач не подав докази погашення боргу.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.
Відповідно до вимог ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, проти позовних вимог не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позов не заперечив і не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент», с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області від імені Філії ВАТ ««Івано-Франківськцемент»Пасічнянський кар»єр нерудних копалин «Нерудник», с. Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна інвестиційна група», м. Львів про стягнення заборгованості за відвантажену продукцію в розмірі 1783,44 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.
Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №974 від 19.10.2011 року на суму 102,00 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №975 від 19.10.2011 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 762 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна інвестиційна група»(79005, м.Львів, вул.І.Франка,61 офіс 513; р/р 2600301022892 у ДЛФ ВАТ «Кредобанк»у м.Львові, МФО 385372; код ЄДРПОУ 34167507; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент», с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області від імені Філії ВАТ ««Івано-Франківськцемент»Пасічнянський кар»єр нерудних копалин «Нерудник»(78432, с.Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області; р/р 26005080038 в ВАТ «Мегабанк»м.Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 34023214, ідентифікаційний податковий номер 002929809134; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) - 1 783 (одна тисяча сімсот вісімдесят три) грн. 44 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.