Справа № 2-12046/10
17 січня 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
У складі:
головуючого судді - Браги А.В.,
при секретарі -Воробйові О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -
12 липня 2010 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилалась на те, що 17 січня 1997 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб, актовий запис № 22. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачем і знаходиться на її утриманні, однак доходу позивача на належне самостійне утримання дитини не вистачає. Відповідач проживає окремо від позивача, матеріальної допомоги в добровільному порядку дитині не надає, постійно не працює, має мінливий дохід. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини, -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 250, 00 гривень, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
В судове засідання позивач не з'явилась, 17 січня 2011 року подала заяву відповідно до якої просила суд розглянути справу за її відсутністю, заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі в заочному порядку.
Відповідач судове засідання не з'явився, неодноразово повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу за правилами ст. ст. 77, 169, 224, 225 ЦПК України, - заочно.
Дослідивши наявні у справі докази, вирішивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок всіх доказів у їх сукупності і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному з'ясуванню всіх обставин справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 17 січня 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої районної Ради народних депутатів м.Дніпропетровська, між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб, про що було зроблено актовий запис № 22. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачем і знаходяться на її утриманні та вихованні. Відповідач проживає окремо від позивача, не працює, має мінливий дохід, матеріальної допомоги в добровільному порядку дитині не надає, є працездатним, інших дітей на утриманні не має.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Сімейного Кодексу України.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 181 ч. 3 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У відповідності ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючі вищезазначене, а також те, що відповідач не має постійного доходу, а позивач просить суд стягнути аліменти у вигляді твердої грошової суми у розмірі 250, 00 гривень, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 12 липня 2010 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття, суд вважає за необхідне позовні вимоги по даній цивільній справі задовольнивши повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд вважає необхідним стягнути з відповідача збір на користь держави у розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи у розмірі 120 гривень.
Крім цього, відповідно до ст. 367 ч.2 ЦПК України суд вважає за необхідне рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 180 - 182, 184, ч. 1 ст. 191 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57, 60 - 61, 88, 130, 174, 175, 212-215, 224 - 226, 367 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,- задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання дитини, - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 250, 00 гривень, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави 51 (п'ятдесят одну) гривню судового збору та 120 (сто двадцять) гривень збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. ст. 223, 232 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя : А.В. Брага