Радомишльський районний суд Житомирської області
Справа № 2-о-327/2011
21.11.2011 м.Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого Невмержицького І. М.
при секретарі Макаренко Н. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському рвйонному суді Житомирської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту володіння житловим будинком на праві власності, при заінте ресованій особі- виконавчому комітеті Потіївської с/р в Радомишль ському районі, - , -
Заявник, посилаючись на те, що його батьки, будучи членами колгоспу при житті побудували у 7 0-ті роки минулого сторіччя жилий АДРЕСА_1 яким вони володіли як власним з моменту побудови і до смерті спочатку матері, а потім і смерті батька, а він фактично вступив в управління спадковим майном після смерті батька,тому просив суд встановити факт володіння його померлим батьком жилим будинком на праві власності.
В судовому засіданні представник заявника за письмовою довіреністю - ОСОБА_2 з"явилася,заявлені вимоги свого довірителя підтримала, просила суд встановити факт володіння та користування його батьком - ОСОБА_3,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років в с.Потіївка Радомишль ського району Житомирської області( мати ж - ОСОБА_4 померла раніше батька - ІНФОРМАЦІЯ_2 в тому ж с.Потіївка Радомишльського району Житомирської області) на праві власності житловим АДРЕСА_1 Також пояснила,що 19 липня 1995 року Радомишльською держнотконторою був посвідчений заповіт згідно якого ОСОБА_3 все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те,що буде належати йому на праві власності на момент смерті заповів своєму сину- ОСОБА_1.
Представник заінтересованої особи - виконкому Потіївської с)ради в Радомишльському районі Житомирської області в судове засідання не з"явився, надіслав до суду письмову заяву, просив слухати справу за їх відсутності, з заявленими вимогами погодився.
Суд,вислухавши пояснення представника заявника,дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом встановленого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Потіївка Радомишльського району Житомирської області і в свідоцтві про народження його батьками були записані: батько - ОСОБА_3,мати - ОСОБА_4.
Батько заявника - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років в с.Потіївка Радомишль-ського району Житомирської області, мати ж - ОСОБА_4 померла раніше батька - ІНФОРМАЦІЯ_2 в тому ж с.Потіївка Радомишльського району Житомирської області).
19 липня 1995 року Радомишльською держнотконторою був посвідчений заповіт згідно якого ОСОБА_3 все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те,що буде належати йому на праві власності на момент смерті заповів своєму сину- ОСОБА_1.На день смерті заповідача заповіт не був відмінений та не був змінений.
У 60-ті роки минулого століття батьки заявника за свої кошти побудували жилий АДРЕСА_1 і з того часу по день смерті спочатку матері,а потім батька володіли ним як власним, що підтверджується довідками ¦виданими виконавчим комітетом Потіївської с/ради Радомишльського району Житомирської області.
Також встановлено в судовому засіданні те, що після смерті батька заявник фактично вступив в управління спадковим майном, а саме: житловим АДРЕСА_1 по вул.Шевченка шляхом обробітку присадибної земельної ділянки, ремонту будинку та інш.
З довідки Житомирського обласного бюро технічної інвентари зації від 15 липня 2011 року за N'376вбачається, що за ОСОБА_3 право власності на житловий АДРЕСА_1 загальною вартістю 50 531,00 грн. - не зареєстроване(а.с.15).
З довідок Потіївської с)ради вбачається, що згідно записів в погосподарських книг ОСОБА_3 був головою домоволодіння з 1964 року по 1998 рік (а.с.12-13).
У відповідності до п.45 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських,селищних,сільських Рад народних депутатів,затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР за №115 від 19 січня 197 6 року( була чинною на час виникнення правовідносин) підставою належності кокретній фізичній особі домоволодіння в сільській місцевості були дані погосподарських книг,які велися відповідними сільськими Радами.
Відповідно до п.4 ч.2 п.п.6 Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах,селищах міського типу УРСР,затвердженої Мінкомунгоспом УРСР від 31.01.1966року за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15.01.1966 року(яка була чинною до 13.12.1995 року) державній реєстрації підлягали тільки будинки і домоволодіння в межах міст і селищ, а інвентаризації домоволодіння в сільській місцевості не підлягали.
Відповідно до п.а,б, ст.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 22.12.1995 року " Про судову практику у справах за позовами про захист права власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.15.1998 року)" - положення ст.17,18 Закону " Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введенню в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).Доправовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство, зокрема, спори щодо майна колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке
належало до колгоспного двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в його майні, а згідно ст.12 6 ЦК УРСР такими, що втратили це право вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються час перебування на дійсній військовій строковій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двора визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Враховуючи наведене станом на 15 квітня 1991 р. батько заявника не втратив свого права на власність колгоспного двору, головою якого раніше був, що підтверджується записами в господар ських книгах Потіївської с)ради.
Приймаючи до уваги викладене та те, що іншим шляхом права заявника на спадкове майно захистити неможливо суд встановлює факт володіння житловим будинком на праві власності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 256, 259 ЦПК України, ст.ст.109, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), п.а, б, ст.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 22.12.1995 року " Про судову практику у справах за позовами про захист права власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.15.1998 року)", суд -
Встановити факт того,що ОСОБА_3,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років в с.Потіївка Радомишль ського району Житомирської області користувався та володів на праві власності житловим АДРЕСА_1 загальною вартістю 50 531,00 грн.з моменту побудови і до дня своєї смерті.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів починаючи з дня його проголошення.Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя:І. М. Невмержицький