79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.12.11 Справа№ 5015/5685/11
За позовом: публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" (надалі -Банк), м. Львів,
до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Терем і К" (надалі - Товариство), м. Львів,
про: стягнення заборгованості за невиконання умов договору у розмірі 142 183,61 грн.
Суддя Т. Рим
За участю представників:
позивача:ОСОБА_1. -довіреність від 03.09.2010 року,
відповідача:Хитров Ю.В. -директор.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Терем і К" про стягнення заборгованості за невиконання умов договору у розмірі 142 183,61 грн. Ухвалою від 29.09.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 19.10.2011 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення положень кредитного договору №КР28577 від 23.04.2008 року не повернув кредиту та процентів, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 142 183,61 грн., а саме: 132 361,53 грн. заборгованості за кредитом, яку позивач вимагає достроково повернути, 5 713,92 грн. прострочених процентів за користування кредитом, 2 074,50 грн. комісії, 2 033,66 грн. пені за простроченим кредитом та процентами.
Відповідач в судове засідання 12.12.2011 р. подав відзив на позовну заяву (вх. №29446/11 від 12.12.2011 р.), в якому повідомив, що визнає позов повністю та вживає заходів на погашення кредиту.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.
Між Банком і Товариством укладено кредитний договір №КР28577 від 23.04.2008 року (надалі -Кредитний договір). За умовами цього договору Банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 230 500,00 грн. строком на 5 років. Позичальник (відповідач у справі) зобов'язується повернути Банку основну суму кредиту частинами відповідно до графіку платежів за кредитом, що міститься в додатку №1 до кредитного договору і є його невід'ємною частиною, та сплатити проценти за користування кредитом у строки та в порядку, передбачених кредитним договором. Кінцевий строк погашення кредиту -не пізніше 23 квітня 2013 року. Процент за користування кредитом встановлюється у розмірі 14,0% річних. У випадку виникнення простроченої заборгованості за користування кредитом встановлюється в розмірі 16,0% річних. Після повного погашення простроченої заборгованості процентна ставка встановлюється в розмірі 14,0% річних. Кредит надається позичальнику для придбання автомобіля легковий універсал-В, марка MITSUBISHI, модель PAJERO, 2008 року випуску.
Зазначена сума кредиту була надана Товариству, про що свідчить платіжне доручення №1701_60 від 24.04.2008 р., №1 від 24.04.2008 р., а також розпорядження та виписка по рахунку.
Додатковою угодою №1 від 27.02.2009 р., №2 від 01.06.2009 р. до Кредитного договору сторони погодили, що збільшення процентної ставки у випадку виникнення прострочення заборгованості за кредитом та/або процентами -призупиняє свою дію, пені, штрафи -не застосовується до 01.06.2009 р., 01.05.2010 р. відповідно. Додатковою угодою №3 від 01.07.2009 р. до Кредитного договору сторони погодили, що збільшення процентної ставки у випадку виникнення прострочення заборгованості за кредитом та/або процентами припиняє свою дію з 01.07.2009 р.
Додатком №2 від 15.09.2008 р. до Кредитного договору сторони дійшли згоди змінити нарахування та сплати позичальником нарахованих процентів за користування кредитними коштами. У додатку №3 від 17.09.2009 р. сторонами викладено у новій редакції пункт 5.3 ("Банк має право") та 5.2.19 Кредитного договору, а також доповнено Кредитний договір розділом "Банківська таємниця та розкриття інформації, що становить банківську таємницю".
Банком надіслано Товариству лист-вимогу від 31.05.2010 року №10-1/10860, якою Банк вимагав дострокової оплати Товариством 151 142,55 грн. Зазначена вимога отримана Товариством 02.06.2010 року, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення.
Доказів погашення заборгованості відповідачем не представлено.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Між Банком та Товариством виникли правові відносини на підставі укладеного Кредитного договору. Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 1.2 Кредитного договору передбачено, що кінцевий строк погашення кредиту -не пізніше 23 квітня 2013 року.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як убачається з поданого позивачем розрахунку позовних вимог, останнє погашення кредиту відбулось 25.06.2011 р., а відсотків - 31.05.2011 р. З цього часу Товариство у порушення умов Кредитного договору не сплачувало сум кредиту, що є порушенням пунктів 1.2, 5.2.2 Кредитного договору та Додатку №1 від 23.04.2008 р. до Кредитного договору. Таким чином, вимоги Банку про стягнення 132 361,53 грн. простроченої заборгованості за кредитом є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Що стосується вимоги достроково повернути кредит, то суд при прийнятті рішення виходив з такого.
Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції -заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання. Стаття 236 Господарського кодексу України встановлює відкритий перелік видів оперативно-господарських санкцій, частиною 2 цієї ж статті встановлено, що сторони можуть передбачити в договорі інші оперативно-господарські санкції.
Відповідно до пункту 5.2.15 Кредитного договору позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі пеню та штрафні санкції, незалежно від строку виконання зобов'язання, впродовж п'яти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку у випадку утворення в позичальника простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами за невиконання позичальником графіку погашення кредиту. Пунктом 5.3.1 Кредитного договору передбачено, що Банк має право у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором списати з рахунків позичальника суми боргу на підставі свого наказу про примусову оплату боргових зобов'язань позичальника.
Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Враховуючи наведені вище норми закону та договору, суд вважає правомірною вимогу Банку повернути достроково частину кредиту, що залишилася.
Стосовно вимоги Банку стягнути проценти за користування кредитом, то суд при прийнятті рішення виходив з такого.
Відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору процент за користування кредитом встановлюється у розмірі 14,0% річних. У випадку виникнення простроченої заборгованості за користування кредитом встановлюється в розмірі 16,0% річних. За таких обставин суд вважає правомірними та підставними вимоги Банку стягнути проценти за користування кредитом в сумі 5 713,92 грн.
Відповідно до пункту 6.1 Кредитного договору за несвоєчасне повернення кредиту, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми боргу від за кожен день прострочення. За таких обставин вимоги Банку про стягнення 2 033,66 грн. пені є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Пунктом 5.2.13 Кредитного договору передбачено, що Товариство зобов'язане щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, сплачувати плату за розрахункове обслуговування кредитного рахунку в розмірі 0,1% від суми наданого кредиту, тобто 230,50 грн. За таких обставин вимоги Банку про стягнення 2 074,50 грн. комісії є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви у повному обсязі, не надано суду доказів про наявність інших обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, а тому позов необхідно задоволити. Заперечення відповідача не свідчать про відсутність його обов'язку повернути кредит, сплатити за користування ним процентів та пеню за порушення зобов'язань.
Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 193, 235, 236 Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 611, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Терем і К" (адреса: вулиця Станція Личаків, будинок 7, Личаківський район, місто Львів, Львівська область, 79014; ідентифікаційний код 33753806) на користь публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" (адреса: вулиця Грабовського, будинок 11, місто Львів, 79000; ідентифікаційний код 19358632) 132 361,53 грн. заборгованості за кредитом, 5 713,92 грн. заборгованості за процентами, 2 033,66 грн. пені, 2 074,50 грн. комісії, 1 421,83 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2011 року.
Суддя Рим Т.Я.