Справа № 22Ц-3778/11Головуючий в суді першої інстанції:ЩЕРБА Н.Л.
Категорія: 20 Доповідач: Гуцол П. П.
22.12.2011 м. Вінниця
22 грудня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: судді Гуцола П.П.
Суддів: Стеблюк Л.П., Луценка В.В.,
При секретарі: Торбасюк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 09 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі -продажу укладеним і дійсним та визнання права власності на майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 09 листопада 2011 року в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі -продажу укладеним і дійсним та визнання права власності на майно відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 повернути належний ОСОБА_3 автомобіль НОМЕР_1 1999 року випуску, шасі (кузов) НОМЕР_2, ринковою вартістю 66211,58 грн., який знаходиться за адресою проживання ОСОБА_2
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати, а саме : 662 ( шістсот шістдесят дві) гривні 11 копійок державного мита, 120 ( сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 2 000 (дві тисячі) гривень витрати за надання правової допомоги.
Позовні вимоги ОСОБА_3, які полягають в стягнення з ОСОБА_2 боргу за переданий автомобіль, індексації та 3 % річних, загальною сумою 30 тисяч 850 гривень 16 копійок, залишено без розгляду.
ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_3 відмовити, а його позов задовольнити в повній мірі. Посилається на неповне з'ясування та недоведеність всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Встановлено, що що 15 травня 2007 року позивачем було передано ОСОБА_3 50 000 гривень для купівлі автомобіля, що підтверджується розпискою, написаною відповідачем власноручно.
11 червня 2007 року кузов Форд-транзит 100 ТД було ввезено на територію України, а 11 жовтня 2007 року Дністрянською митницею було видано посвідчення про реєстрацію транспортного засобу а органах ДАІ УМВС України.
В подальшому 21 лютого 2008 року вже переобладнаний автомобіль було зареєстровано Крижопільським МРЕВ ВДАІ у Вінницькій області, що підтверджується свідоцтвом про реєстрація транспортного засобу.
З метою економії коштів та враховуючи те, що між позивачем та ОСОБА_3 склалися довірливі відносини, вони вирішили не переоформляти автомобіль на позивача, а оформити довіреність на ім'я ОСОБА_2 з усіма правами власника. Така довіреність була видана та нотаріально посвідчена державним нотаріусом Крижопільської державної нотаріальної контори 14 березня 2008 року та в якій було вказано, що вона видається на підставі укладеного в усній формі договору між позивачем та відповідачем і те, що позивач наділений відносно автомобіля правами, які визначаються цивільним законодавством як права власника, а саме статтею317 Цивільного кодексу України .
В жовтні 2008 року позивачеві надійшло повідомлення від приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу про те, що вищевказана довіреність була скасована, в зв'язку з заборгованістю відповідачу коштів.
Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець ) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Однак, ОСОБА_2 цілком свідомо погодився оформити на себе довіреність на керування автомобілем, а не укласти договір купівлі -продажу.
Розписка про отримання грошових коштів, на яку посилається позивач, не є підтвердженням сплати ціни автомобіля відповідно до ст. 691 ЦК України, оскільки кошти були передані відповідачеві на виконання умов договору довіри від 15 травня 2007 року.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі. Письмового договору між сторонами укладено не було.
Тому, видача довіреності на керування автомобілем не може слугувати підставою для визнання за ОСОБА_2 права власності, оскільки така дія суперечила б положенням ч. 3 ст. 238 ЦК України,
Разом з тим, статтею 249 ЦК України передбачено, що особа, яка видала довіреність, може в будь-який час її скасувати. Припинення повноважень представника відбувається внаслідок одностороннього волевиявлення особи, яку він представляв.
Частиною 1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відносно позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним, тому згідно вимог ст. 387 цього кодексу власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Враховуючи наведене, колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Судом першої інстанції повно з'ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об'єктивний склад, права та обов'язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Підстав для скасування чи зміни судового рішення колегія суддів не вбачає, а доводи апелянта є безпідставні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 09 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: