91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
22.12.11 Справа № 6/230/2011
За позовом
Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ
до Публічного акціонерного товариства “Лисичанський желатиновий завод”, м. Лисичанськ Луганської області
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_3, м. Лисичанськ Луганської області
про стягнення 24 831 грн. 46 коп.
Суддя Василенко Т.А.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1., дов. № 08-03-28/531-11 від 10.10.2011;
від відповідача - ОСОБА_2 дов. № 2299/120 від 03.10.2011;
від 3-ї особи - не прибув;
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 24 831 грн. 46 коп., що є шкодою та збитками, заподіяними внаслідок ДТП за участю працівника відповідача відповідно до ст. 1172 ЦК України.
Відповідач за відзивом на позовну заяву проти позову заперечує та, зокрема, зазначає, що постановою Харківського районного суду ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Відповідно до п.п. «г»п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у визначені законом строки.
Відповідач не був обізнаний про наявність страхового випадку і фактично був позбавлений змоги додатково повідомити страховика про настання страхового випадку. А оскільки учасником ДТП є ОСОБА_3., провина якого встановлена рішенням суду, то обов'язок повідомлення про ДТП покладений саме на нього.
Таким чином, на думку відповідача, регресна вимога повинна бути заявлена саме до винного у ДТП водія ОСОБА_3
Представником позивача надані пояснення на заперечення відповідача за якими позивач не погоджується з доводами відповідача.
3-ю особою - ОСОБА_3 надані пояснення на позовну заяву, за якими зазначено ДТП відбулося при здійсненні трудових обов'язків, він своєчасно повідомив керівництво заводу про пригоду, у зв'язку з чим за спричинені збитки повинен відповідати ПАТ «Лисичанський желатиновий завод».
Також ОСОБА_3. просить розглядати справу за умови його відсутності.
Суд розглядає справу за умови відсутності 3-ї особи.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представників сторін, суд
02.12.2008 між ПАТ «Лисичанський желатиновий завод»та ВАТ HACK «Оранта»був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8906699, предметом якого є страхування цивільно- правової відповідальністі забезпеченого транспортного засобу МАЗ 533603, реєстраційний НОМЕР_1
19.02.2009 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу МАЗ 533603, реєстраційний НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу ВАЗ-21154, реєстраційний НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4.
Відповідно до постанови Харківського районного суду Харківської області від 20.03.2009 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п.10.1 Правил дорожнього руху України і останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Внаслідок ДТП, транспортному засобу ВАЗ-21154, реєстраційний НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4 були спричинені механічні пошкодження, у зв'язку з чим, останній звернувся до HACK «Оранта»з заявою від 03.03.2009 щодо виплати страхового відшкодування у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов страхового полюсу
Згідно акта дослідження спеціаліста № 640 від 03.06.2009 зазначено, що збиток, завданий власникові ВАЗ-21154, реєстраційний НОМЕР_2, складає 29 797 грн. 75 коп., в тому числі ПДВ -4 966 грн. 29 коп.
В той же час, 24.08.2009 НАСК «Оранта»складені Страховий акт №101 та розрахунок суми страхового відшкодування, відповідно до яких сума страхового відшкодування склала 24 831 грн. 46 коп.
На підставі вищезазначених документів НАСК «Оранта»відповідно до платіжних доручень № 3360 від 28.08.2009 та № 3386 від 01.09.2009 здійснила виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_4 в розмірі 24 831 грн. 46 коп.
У відповідності до п. «г»ст. 38 закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів»страховик, після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника забезпеченого транспортного засобу, який скоїв ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки та на умовах ст. 33 вказаного закону.
В порушення норм п. п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону водій ОСОБА_3. та відповідач не прийняли заходів щодо термінового повідомлення страховика про ДТП.
З метою відшкодування страхових виплат позивач звернувся з вимогами до Патратія і відповідача, але вказані вимоги були залишені без задоволення.
Виходячи з наведеного, позивач звернувся до суду із даним позовом в порядку ст. 1172 ЦК України.
Відповідач позовні вимоги оспорив з підстав, вказаних у відзиві та наведених вище.
Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Наведеними вище обставинами і матеріалами справи підтверджено, та не спростовано відповідачем, що 19.02.2009 трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу МАЗ 533603, реєстраційний НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу ВАЗ-21154, реєстраційний НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4.
Вказана пригода відбулася з вини працівника ПАТ «Лисичанський желатиновий завод»ОСОБА_3, який під час ДТП виконував трудові обов'язки. Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8906699, була застрахована цивільна правова відповідальність забезпеченого транспортного засобу МАЗ 533603, реєстраційний НОМЕР_1, який належить відповідачу.
Оскільки внаслідок ДТП, транспортному засобу, що належить ОСОБА_4 були заподіяні пошкодження, останній звернувся до ВАТ НАСК «Оранта»з відповідною заявою і згідно акта дослідження спеціаліста № 640 від 03.06.2009, Страхового акту №101 та розрахунку суми страхового відшкодування, потерпілому було виплачено страхове відшкодування в сумі 24 831 грн. 46 коп.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів»встановлено, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані: терміново повідомити про дорожньо-транспортну пригоду відповідні органи Міністерства внутрішніх справ України; вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.
Як вбачається із пояснень безпосередньо водія ОСОБА_3, останній своєчасно повідомив підприємство, тобто відповідача про ДТП. Разом з цим, відповідач за відзивом зазначає, що не був обізнаний про дорожньо-транспортну пригоду, у зв'язку з чим не міг своєчасно повідомив позивача про ДТП.
Крім цього, як із відзиву відповідача, так і пояснень 3-ї особи вбачається, що страхова компанія, а саме позивач у справі взагалі не були повідомленні про те що трапилася ДТП за участю транспортного засобу, відповідальність якого застрахована за полісом № ВВ/8906699.
Тобто, в даному випадку матеріалами справи підтверджено, що ані відповідачем ані 3-ю особою не були дотриманні положення ст. 33 вказаного закону.
Також наведеними вище обставинами та матеріалами справи підтверджено, що позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 24 831 грн. 46 коп., пов'язане із дорожньо-транспортною пригодою, винним в якої є працівник відповідача.
З метою отримання суми страхового відшкодування, позивач звертався з претензіями в порядку регресу до відповідача та 3-ї особи, які були залишенні без задоволення. Крім цього, листом від 25.07.2011 відповідач повідомив позивача про те, що обов'язок щодо інформування покладений на водія і підстав для відшкодування заводом відповідних сум не має.
Згідно ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, в тому числі і у випадку якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
В даному випадку ані страхувальником ані водієм не було своєчасно повідомлено страховика про дорожньо-транспортну пригоду.
Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами ст. 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Жодних застережень щодо наявності права регресу до будь-якої іншої особи (страховика тощо), окрім самої винної особи, вказані норми не містять.
Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
На момент скоєння ДТП ОСОБА_3. знаходився в трудових відносинах з ВАТ «Лисичанський желатиновий завод», що підтверджується наказами №81к від 02.07.2008 про прийняття на роботу, подорожним листом № 203939 від 18.02.09.
Виходячи з наведеного доводи відповідача за відзивом відхиляються як необґрунтовані, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44,49,82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Лисичанський желатиновий завод», м. Лисичанськ-9, Луганської області, код 00418030, на користь:
- Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186, в особі Луганської обласної дирекції НАСК «Оранта», м. Луганськ, вул. М.Ракової, 3д, кошти в розмірі 24 831 грн. 46 коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 248 грн. 32 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 26.12.2011.
Суддя Т.А.Василенко