91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
22.12.11 Справа № 6/262пд/2011.
За позовом
Селянського (фермерського) господарства “Світанок”, с. Містки Сватівського району Луганської області
до Селянського (фермерського) господарства “Мирослава”, с. Містки Сватівського району Луганської області
про визнання договору недійсним
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, дов. № б/н від 01.12.2011;
від відповідача - не прибув;
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору від 24.06.2001 № 15-11, укладеного між сторонами у справі.
Представником позивача подана заява, за якою зазначено, що в тексті позову помилково зазначено договір перевезення замість договору купівлі-продажу і це є опискою.
Відповідач за відзивом на позовну заяву проти позову заперечує та зокрема вказує на те, що 24.06.2011 між сторонами був укладений договір купівлі-продажу за яким сторони на власний розсуд встановили певні права та обов'язки, що є правомірним, у зв'язку з чим підстав для визнання договору недійсним не має.
Також відповідач просить розглянути справу за умови відсутності його повноваженого представника.
Виходячи з наведеного, суд розглядає по суті за умови присутності лише представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, суд
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на наступне.
24.06.2011 між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу № 15-11 який не відповідає нормам діючого законодавства.
Так, згідно п. 5.4 договору сторонами узгоджено штраф 40% від вартості невиконаного зобов'язання. Але вказаний розмір штрафу є занадто великим, у зв'язку з чим, позивач вважає, що договір є недійсним відповідно до ст. ст. 203, 215,216 ЦК України.
Виходячи з наведеного, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким просить визнати спірний договір недійсним в повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, вказаних у відзиві та наведених вище.
Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
24.06.2011 між СФГ «Світанок»(«Продавець») в особі голови Акіншина Д.В., який діє на підставі Статуту, з одного боку та СФГ («Мирослава») в особі голови Літ він, яка діє на підставі Статуту з другого боку, був укладений договір купівлі-продажу № 15-11.
Згідно до ч.3 ст.114 ГК України, відносини, пов'язанні із створенням та діяльністю селянських (фермерських) господарств, регулюються цим кодексом, а також законом про селянське (фермерське) господарство, іншими законами.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про фермерське господарство ;»голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.
Як було наведено вище, спірний договір укладено головами відповідних селянських фермерських господарств, які діють на підставі та в межах відповідних Статутів, і вказане сторонами не спростовано, у зв'язку з чим слід зазначити, що договір купівлі-продажу №15-11 від 24 червня 2011р. укладений від імені СФГ «Світанок»повноважною особою - головою СФГ Акіньшиним Д.В., якій діяв в межах своєї компетенції.
Згідно п. 1.1 договору продавець -позивач у справі передає у власність покупця відповідний товар, а покупець -відповідач у справі зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його вартість та інші характеристики.
Із тексту договору вбачається, що сторонами був погоджений порядок передачі товару, порядок оплати, права та обов'язки сторін, гарантії якості, строк дії договору та інші істотні та необхідні умови.
Крім цього, розділом 5 договору сторони визначили порядок вирушення спору та відповідальність сторін.
Відповідно до п. 5.3 договору зазначено, що у разі порушення покупцем строку оплати товару, встановленого в п. 3.2 більш як на 20 календарних днів, покупець зобов'язаний додатково сплатити продавцю штраф в розмірі 40% від вартості несплаченого товару.
Згідно п. 5.4 договору сторони узгодили, що у випадку затримки продавцем передачі (відвантаження) товару покупцю біль як 10 календарних днів понад строк, передбачений в п. 2.1 цього договору, продавець зобов'язується сплатити покупцю штраф у розмірі 40% від вартості непереданого товару.
Згідно до вимог ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначені умов договору.
Відповідно до змісту оскаржуваного договору сторони дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, а також визначення розміру штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору, що є правомірним.
Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.
Угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди.
В даному випадку, позивачем не наведено жодних доводів щодо недійсності договору купівлі-продажу та невідповідності його нормам діючого законодавства.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
В силу статей 42, 43, 33 ГПК України правосуддя в господарських сулах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вказані положення позивач при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказами, а відповідач -спростувати доводи позивача. Тобто, виходячи з наведених приписів, згідно з принципом змагальності саме позивач мав надати суду певні докази допущення відповідачем порушень. У разі ж надання позивачем відповідних доказів та невизнання певних обставин відповідачами, на останніх покладається обов'язок їх спростування.
В даному випадку позивачем таких доказів до суду надано не було.
З огляду на викладене слід зазначити, що підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу № 15-11 від 24.06.2011 не має, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України суд , -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 23.12.2011.
Суддя Т.А.Василенко