Рішення від 26.12.2011 по справі 5027/1178/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"26" грудня 2011 р. Справа № 5027/1178/2011.

За позовом Державної податкової інспекції у Кіцманському районі

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Хлівищанка”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління Державного казначейства в Чернівецькій області

про стягнення заборгованості -5158,57 грн.

Суддя О.С. Тинок

Секретар судового засідання А.В. Кошман

Представники:

від позивача -ОСОБА_1 -юрист (довіреність № 05/9/10-010 від 04.01.2011 року)

від відповідача - ОСОБА_2. -юрист (довіреність від 08.12.2011 року)

від третьої особи -ОСОБА_3. -представник (довіреність від 01.09.11р.)

СУТЬ СПОРУ: Державна податкова інспекція у Кіцманському районі звернулась з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ Хлівищанка ” про стягнення заборгованості у сумі 5158,57 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що пунктом 11 статті 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що до функцій державних податкових інспекцій в районах у містах належить подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Далі позивач стверджує, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 1003 від 11 вересня 1997 року „Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року” між відділенням Державного казначейства у Кіцманському районі та селянською спілкою „Хлівищанка” було укладено договір № 6 від 08 жовтня 1997 року про надання фінансової допомоги в сумі 7000,00 грн. шляхом перерахування вказаних коштів на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства „Урожай-97”. Позивач зазначає, що у зв'язку з реорганізацією селянської спілки „Хлівищанка” утворено п'ять господарств: ТОВ „Хлівищанка”, ПСП „Зоря", ПСП „Надія”, ПСП „Нива”, ПСП „Колос” та заборгованість в сумі 7000,00 грн. розподілена між вищевказаними господарствами, а саме: ТОВ „Хлівищанка” - 5425,00 грн., ПСП „Зоря” -1029,00 грн., ПСII „Надія” -287,00 грн., ПСП „Нива” -147,00 грн., ПСП „Колос” - 112,00 грн. Позивач вказує, що відповідно до договору № 6/174 від 19 грудня 2000 року про умови повернення фінансових допомог, одержаних з резервного фонду Кабінету Міністрів України згідно постанов Кабінету Міністрів України № 1003 від 11 листопада 1997 pоку, № 220 від 26 лютого 1998 року та № 1953 від 10 грудня 1998 року ТОВ „Хлівищанка” зобов'язувалось забезпечити повне повернення одержаних фінансових допомог згідно вищевказаних постанов Кабінету Міністрів України. Позивач стверджує, що станом на 04 жовтня 2011 року відповідач своє зобов'язання згідно вищевказаного договору не виконав, а тому в нього існує заборгованість перед бюджетом за наданою фінансовою допомогою у сумі 3823,29 грн., а також йому нарахована пеня у сумі 1335,28 грн., всього 5158,57 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 28 жовтня 2011 року було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Головне управління Державного казначейства в Чернівецькій області.

09 листопада 2011 року у судовому засіданні позивач звернувся до суду з письмовим клопотанням про збільшення позовних вимог, в якому просив суд змінити позовні вимоги в сторону їх збільшення та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Хлівищанка” заборгованість по бюджетній позичці у сумі 4193,71 грн. та пеню в сумі 1573,94 грн., всього -5767,65 грн.

Клопотання позивача про збільшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд прийняв його.

12 грудня 2011 року у судовому засіданні відповідач надав до суду заперечення на позовну заяву в яких зазначив, що постановою господарського суду Чернівецької області від 04 вересня 2007 року відповідача було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ухвалою господарського суду Чернівецької області від 11 грудня 2007 року припинено процедуру ліквідації передбаченою статтею 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та здійснено перехід до загальної ліквідаційної процедури. Далі відповідач зазначає, що 28 лютого 2008 року державна податкова інспекція у Кіцманському районі звернулась з заявою про визнання грошових вимог на суму 43606,21 грн., яка була задоволена частково на суму 16601,21 грн. та відмовлено у задоволенні решті грошових вимог у сумі 27995,00 грн. Таким чином, відповідач вказує, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

12 грудня 2011 року у судовому засіданні третя особа надала до суду письмові пояснення по справі, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги Державної податкової інспекції у Кіцманському районі до товариства з обмеженою відповідальністю “Хлівищанка” в повному обсязі.

26 грудня 2011 року у судовому засіданні представник відповідача звернувся до суду з письмовою заявою про допит свідка посилаючись на норми Цивільного процесуального кодексу України.

Однак, суд відмовляє відповідачу у задоволенні його заяви, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено такої процесуальної дії, як допит свідка.

Розглянувши подані сторонами та третьою особою документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Пунктом 11 статті 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що до функцій державних податкових інспекцій в районах у містах належить подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України, органи Державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста), або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку визначену цим Кодексом.

Так, 08 жовтня 1997 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1003 від 11 вересня 1997 року „Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року” між відділенням Державного казначейства України в Кіцманському районі та селянською спілкою „Хлівищанка” було укладено договір № 6 від про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року та згідно означеного договору перераховано фінансову допомогу у сумі 7000,00 грн.

У зв'язку з реорганізацією селянської спілки „Хлівищанка” утворено п'ять господарств: ТОВ „Хлівищанка”, ПСП „Зоря", ПСП „Надія”, ПСП „Нива”, ПСП „Колос”.

Так, 10 березня 2000 року Кіцманською районною державною адміністрацією згідно установчих документів зареєстровано за № 293 статут та установчий договір ТОВ „Хлівищанка”. Дане товариство створено в процесі реорганізації і є юридичним правонаступником селянської спілки „Хлівищанка” в обсягах частини майна, що перейшла товариству внаслідок реорганізації селянської спілки згідно передаточного балансу, за погодженням із засновниками.

19 грудня 2000 року між відділенням Державного казначейства України в Кіцманському районі та товариством з обмеженою відповідальністю ”Хлівищанка” укладено договір № 6/174 про умови повернення фінансових допомог одержаних з резервного фонду Кабінету Міністрів України згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1003 від 11 вересня 1997 року, № 220 від 26 лютого 1998 року та № 1953 від 10 грудня 1998 року, який є доповненням до договору № 6 від 08 жовтня 1997 року.

Згідно умов вищевказаного договору товариство з обмеженою відповідальністю ”Хлівищанка” зобов'язувалось забезпечити повне повернення одержаної фінансової допомоги у сумі 5425,00 грн.

Відповідно до протоколу урегулювання заборгованості за бюджетними позичками № 18 від 13 вересня 2001 складеного між відділенням Державного казначейства України в Кіцманському районі та товариством з обмеженою відповідальністю ”Хлівищанка” за товариством рахувалась заборгованість у сумі 5075,00 грн., яку відповідно з розпорядженням Кабінету міністрів України від 03 квітня 2002 року № 186-р реструктуризовано згідно графіка погашення сум заборгованостей від 22 травня 2002 № 139 до 31 грудня 2011 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27 серпня 2007 року порушено провадження у справі № 5/213/б за заявою відкритого акціонерного товариства „Райффайзен банк Аваль” в особі в особі Чернівецької обасної дирекції „Райффайзен банк Аваль” до товариства з обмеженою відповідальністю „Хлівищанка” про визнання банкрутом згідно статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 04 вересня 2007 року по справі № 5/213/б товариство з обмеженою відповідальністю „Хлівищанка” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 11 грудня 2007 року по справі № 5/213/б припинено процедуру ліквідації передбаченої статтею 52 Закону та здійснено перехід до загальної ліквідаційної процедури.

24 червня 2010 року ухвалою господарського суду Чернівецької області по справі № 5/213/б затверджено мирову угоду між товариством з обмеженою відповідальністю „Хлівищанка” та комітетом кредиторів від 30 квітня 2010 року та припинено провадження у справі.

Отже, в процесі розгляду справи № 5/213/б про визнання товариства з обмеженою відповідальністю „Хлівищанка” банкрутом, норми статей 14, 32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не застосовувались, а тому у товариства з обмеженою відповідальністю „Хлівищанка” існує борг у сумі 5767,65 грн., який є непогашеним.

Так, частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 3.1., 4.2. договору № 6 від 08 жовтня 1997 року та договором № 6/174 від 19 грудня 2000 року передбачено, що відповідач зобов'язаний забезпечити повне повернення одержаної фінансової допомоги, а зобов'язання за даними договорами вважаються виконаними повністю після повернення фінансової допомоги.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2. договору № 6 від 08 жовтня 1997 року встановлено, що несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове її використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством.

Отже, як вбачається з вищевикладеного, а також з матеріалів справи, відповідач станом на 08 листопада 2011 року не забезпечив повне повернення одержаної фінансової допомоги належним чином та в повній мірі, а тому зобов'язаний сплатити на користь позивача заборгованість у сумі 4193,71 грн. та пеню у сумі 1573,94 грн.

Статтею 17 Бюджетного кодексу України передбачено, що у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтями 42, 43, 22, 43, 49, 82, 821, 83, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Хлівищанка” -Чернівецька обл., Кіцманський р-н, с. Хлівище, код 30485722:

Ш за рахунок активів боржника до Державного бюджету заборгованість у сумі 4193,71 грн. на рахунок 31130404700127 код доходу 00263100 МФО 856135 одержувач ДКУ код 23246063 та пеню у сумі 1573,94 грн. на рахунок 31117115700127 код доходу 24060300 МФО 856135 одержувач ДКУ код 23246063;

Ш в Державний бюджет м. Чернівці, 22030001 - державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. на р/р ГУДКСУ у Чернівецькій області м. Чернівці № 31215206700002, МФО 856135, код 23246436.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 26 грудня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 03 січня 2012 року.

Суддя О.С. Тинок

Попередній документ
20788449
Наступний документ
20788451
Інформація про рішення:
№ рішення: 20788450
№ справи: 5027/1178/2011
Дата рішення: 26.12.2011
Дата публікації: 17.01.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Чернівецької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори