21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
12 січня 2012 р. Справа 3/61/2011/5003
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен", код ЄДРПОУ 31617387 (вул. Пілотська, 20, м. Хмельницький, 29010)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Ліс", код ЄДРПОУ 37424574 (вул. Пирогова, 103-А, кв. 159, м. Вінниця, 21000)
про стягнення 37 180,80 грн.
Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.
Cекретар судового засідання Здорик Я.С.
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_1. - довіреність № 3917 від 07.10.11р.;
відповідача: не з'явився;
Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Ліс" 37180,80 грн., з них: 36 000,00 грн. - попередньої оплати, 1 180,80 грн. - пені.
28.11.2011 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 3/61/2011/5003.
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
19.12.2011р. представник позивача подав до суду заяву № 4434 від 15.12.2011р., в якій в частині стягнення 1180,80 грн. пені відмовився та змінив предмет позову, а саме просить стягнути з відповідача 36000,0 грн. - попередньої оплати та 180,49 грн. - 3 % річних, за невиконання відповідачем обов'язку по поверненню попередньої оплати.
В судовому засіданні 12.01.2012р. представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви № 4434 від 15.12.2011р., підтримав в повному обсязі. Листом № 108 від 11.01.2012р. позивач повідомив суд, що станом на 11.01.2012р. відповідач не здійснив ні часткового, ні повного повернення попередньої оплати в розмірі 36000,0 грн.
Дослідивши подану позивачем заяву № 4434 від 15.12.2011р., суд приймає її до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України та дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині стягнення 1180,80 грн. пені по п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Згідно п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Відмова позивача від позову в частині вимог про стягнення з відповідача 1180,80 грн. пені не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому приймається судом. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України позивачу роз'яснені процесуальні наслідки його дій.
Відповідач в судове засідання 12.01.2012р. не з'явився, вимоги суду в частині надання витребуваних доказів не виконав, письмових пояснень з обгрунтованням поважності причин невиконання вимог суду не надав. Разом з тим, суд зауважує, що ухвали суду від 28.11.2011р., від 13.12.2011р. та від 22.12.2011р. надіслано відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою вказаною в позовній заяві. Однак зазначені ухвали повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з написом наступного змісту: "За закінченням терміну зберігання".
Згідно з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 12236266 станом на 09.12.2011р. місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Ліс" значиться адреса ідентична тій, що зазначена у позовній заяві та на яку направлялась кореспонденція суду.
Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено, що 01.09.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" на підставі рахунку-фактури № СФ-0000006 від 26.08.2011р. перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський Ліс" передоплату у розмірі 36000,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 26204 від 01.09.2011р.
Відповідач товар зазначений у рахунку-фактурі № СФ-0000006 від 26.08.2011р. позивачу не поставив.
05.10.2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 2779 від 05.10.2011р., в якій просив, на підставі ст. 693 ЦК України, протягом п'яти календарних днів здійснити поставку 750 штук піддонів або повернути 100% попередньої оплати в розмірі 36000,0 грн.
Факт надіслання претензії підтверджується фіскальним чеком № 1580 від 05.10.2011р. та описом вкладення у цінний лист (а.с. 19). Однак зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Наведене вище спонукало звернутись позивача за захистом своїх порушених прав з відповідним позовом до суду.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, за своєю правовою природою правовідносини, які склалися між сторонами, є правовідносинами купівлі-продажу товару заснованими на усних домовленостях.
Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Частиною 2 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
05.10.2011р. позивач надіслав відповідачу претензію № 2779 від 05.10.2011р. з проханням здійснити поставку товару або повернути 100% попередньої оплати в розмірі 36000,0 грн.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Виходячи із встановлених обставин справи, викладених вище норм законодавства, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 36000,0 грн. правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.
Також судом розглянуто вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 180,49 грн. 3% річних, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи встановлено, що позивач надіслав відповідачу претензію № 2779 від 05.10.2011р., в якій просив, на підставі ст. 693 ЦК України, протягом п'яти календарних днів здійснити поставку товару або повернути 100% попередньої оплати в розмірі 36000,0 грн.
Частиною 2 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 4.1.2 "Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 12.12.2007р. № 1149 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) становлять Д+3, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Враховуючи строки пересилання простої поштової кореспонденції, днем пред'явлення вимоги слід вважати 10 жовтня 2011р.
З аналізу ч.2 ст.530, ст.253 ЦК України, вбачається, що боржник (відповідач) з 18 жовтня 2011р. вважається таким, що порушив строк виконання грошового зобов'язання по поверненню попередньо отриманих коштів
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином суд вважає, що вимога щодо стягнення 3 % річних є правомірною та обґрунтованою та відповідає чинному законодавству.
Судом проведено перевірку правильності нарахування 3% річних, внаслідок чого встановлено, що позивачем допущено помилки під час проведення підрахунків, які полягають у тому, що останнім не вірно визначено період прострочення виконання зобов'язання. Як зазначено вище, відповідача слід вважати таким, що порушив умову про строк виконання зобов'язання з 18.10.2011р., а позивачем нараховано 3% річних з 16.10.2011р.
При перерахунку 3% річних за період з 18.10.2011р. по 15.12.2011р. (кінцева дата нарахування визначена позивачем в розрахунку) сума річних складає 174,58 грн. згідно наведеного розрахунку: (36000 грн. *3% / 365* 59 днів).
Позивачем заявлено в позові вимога на стягнення 180,49 грн. 3% річних, а тому, позов в частині стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 174,58 грн., а в решті суми - 5,91 грн. слід відмовити.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з відшкодуванням судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог.
12.01.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.ст. 4-5, 22, 32, 33, 43, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Ліс", код ЄДРПОУ 37424574 (вул. Пирогова, 103-А, кв. 159, м. Вінниця, 21000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен", код ЄДРПОУ 31617387 (вул. Пілотська, 20, м. Хмельницький, 29010) 36000,0 грн. - боргу, 174,58 грн. - 3 % річних, 1373,30 грн. - відшкодування витрат на судовий збір.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Провадження у справі в частині стягнення 1180,80 грн. пені припинити.
5. В стягненні 5,91 грн. 3% річних відмовити.
6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен", код ЄДРПОУ 31617387 (вул. Пілотська, 20, м. Хмельницький, 29010) з державного бюджету 66 грн. надмірно сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням №27391 від 23.11.11р. (оригінали платіжного доручення № 27391 від 23.11.11р. на загальну суму 1477,50 грн. знаходиться в матеріалах справи № 3/61/2011/5003). Примірник рішення суду, засвідчений гербовою печаткою суду, є підставою для повернення позивачу з Державного бюджету України сум у розмірі, встановленому даним рішенням.
7. Примірник рішення з гербовою печаткою суду направити позивачу рекомендованим листом, копію рішення - відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Колбасов Ф.Ф.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 13 січня 2012 р.
віддрук. прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (вул. Пілотська, 20, м. Хмельницький, 29010)
3 - відповідачу (вул. Пирогова, 103-А, кв. 159, м. Вінниця, 21000)