"12" січня 2012 р. Справа № 40/318
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,
суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І.,
розглянувши касаційну скаргу
Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.11.2011р.
у справі№40/318 господарського суду міста Києва
за позовомТОВ "Ласка-Лізинг"
доФірми "Т.М.М." -ТОВ
простягнення 559 160,84грн. за договором фінансового лізингу від 18.09.2007р. №1006/09/2007
Подана касаційна скарга Фірми "Т.М.М." -ТОВ від 22.11.2011р. №22/11-01 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2011р. у справі №40/318 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок сплати та розмір ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011р., що набрав чинності 01.11.2011 р.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду справляється в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Як вбачається з вимог касаційної скарги, рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2011р. (яким стягнуто з Фірми "Т.М.М." -ТОВ 548014,18грн. заборгованості, 8411,86грн. пені, 1106,70грн. інфляційного збільшення суми боргу, 1628, 10грн. -3% річних, всього -559160,84грн.) та постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2011р. оскаржуються скаржником в повному обсязі.
Однак, як вбачається з долученого скаржником до касаційної скарги платіжного доручення №539113 від 22.11.2011р., заявником сплачено лише 5480,15грн., що не відповідає розміру встановленої Законом ставки судового збору.
Крім того, відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. №15, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника -останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Доданий до касаційної скарги примірник платіжного доручення від 22.11.2011р. №539113 про сплату судового збору у сумі 5480,15грн. не може бути належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством порядку, оскільки на вказаному платіжному дорученні відсутній вказаний напис, скріплений підписами посадових осіб та відтиском печатки кредитної установи.
За таких обставин касаційна скарга Фірми "Т.М.М." -ТОВ підлягає повер ненню відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України.
Після усунення обставин, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, скаржник має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." -ТОВ від 22.11.2011р. №22/11-01 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2011р. у справі №40/318 повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий К. Грейц
Судді: С. Бакуліна
О.Глос