Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Кізюн О.Ю.,
суддів: Карпусь С.А., Пастощука М.М.
при секретарі Хмельницькій Ю.А. з участю: ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц-1475 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду від 06 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, представника відповідачки -ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
встановила:
В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилалась на те, що з червня 2004 року по квітень 2005 року перебувала в трудових відносинах з відповідачем і працювала кухарем в кафе-барі ІНФОРМАЦІЯ_1.
В листопаді 2004 року в результаті несправності водяних приладів кафе-бару ІНФОРМАЦІЯ_1 було затоплено відділ канцтоварів «Універмагу", внаслідок чого до ОСОБА_2 було пред'явлено вимогу про відшкодування шкоди в сумі 4000 грн.
Оскільки на покриття шкоди, завданої відділу канцтоварів «Універмагу", ОСОБА_2 в період з листопада 2004 року по квітень 2005 року утримала із заробітку позивачки 625 грн., тому остання просила стягнути на її користь вказану суму, а також 1500 грн. моральної шкоди.
Рішенням Полонського районного суду від 06 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним та необгрунтованим, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 30 листопада 2005 року на зміні позивачки через протікання води в кафе-барі ІНФОРМАЦІЯ_1 сталося затоплення нижнього поверху «Універмагу", внаслідок чого було пошкоджено товари інших підприємців.
Встановлено також, що на покриття завданої шкоди із заробітної плати ОСОБА_1 на протязі періоду з грудня 2004 року по день її звільнення - 15 квітня 2005 року було утримано 462 грн. З пояснень відповідачки в суді першої інстанції вбачається, що щодо покриття шкоди в такий спосіб ОСОБА_1 не заперечувала і частину пошкоджених товарів взяла собі.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відмовляючи ОСОБА_1 в позові, суд першої інстанції безпідставно виходив з того, що вона пропустила визначений законом строк звернення до суду за вирішенням трудового спору.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що заявлені нею грошові вимоги відповідно до положень ст. 238 КЗпП України не можуть бути обмеженими будь -яким строком, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки в ст. 238 КЗпП України йдеться про необмеженість періоду, за який була нарахована заробітна плата та за який може бути стягнена заробітна плата.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Полонського районного суду від 06 червня 2006 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: підпис
Судді: підписи
Копія вірна: суддя О.Ю. Кізюн