Справа № 2-2865/11
26.12.2011 року м.Харків
Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі : головуючого - Сорока О.П., за участю секретаря -Веремєєвої Ю.Л., прокурора -Овчаренко Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав у відношенні її доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначення її опікуном та стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3. В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_2 з народження не займається вихованням доньки, не підтримує ані матеріально, ані морально, не відвідує школу, та не зустрічається із донькою.
В судовому засідання позивач та її представник надали аналогічні пояснення.
Відповідач та її представник проти задоволення позову заперечували, пояснили, що внаслідок неприязних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, остання налаштувала свою онуку проти матері, взв'язку з чим ОСОБА_2 була позбавлена можливості спілкуватись з донькою ОСОБА_3, але завжди намагалась зустрітись з донькою, надати їй матеріальну допомогу, від якої позивачка відмовлялась.
Представник третьої особи, управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, в судове засідання не з'явився, надав суду висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Прокурор вважав позов обґрунтованим, просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини
ОСОБА_2 (ОСОБА_2) є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копієй свідоцтва про народження (а.с.5).
З пояснень позивачки та матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 проживає разом з бабкою ОСОБА_1 з народження. Мати ОСОБА_2 вихованням доньки не займається, матеріальну та моральну підтримку не надає. Згідно повідомлення директора Харківської загальноосвітньої школи № 61 ОСОБА_3 навчається у школі № 61 з 01.09.2002р., її мати ОСОБА_2 має іншу сім'ю, мешкає окремо, не піклується про ОСОБА_3 та її здоров'я, навчанням не цікавиться, батьківські збори жодного разу не відвідувала (а.с.8). Відповідно довідки Харківської міської дитячої поліклініки № 15 (а.с.10) на прийом до поліклініки ОСОБА_3 приходить разом з бабусею ОСОБА_1, або дідусем ОСОБА_4, які піклуються про неї під час хвороби, купують ліки. Мати до поліклініки не приходить , станом здоров'я доньки не цікавиться. Згідно даних Харківської дирекції Центру поштового зв'язку № 1 поштамт перекази на ім.'я ОСОБА_1 від ОСОБА_2 не надходили. Згідно висновку управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради ОСОБА_2 самоусунулась від виконання батьківських обов'язків, із дочкою не спілкується, не бере участі в її вихованні, матеріальної допомоги не надає, що свідчить про байдуже ставлення до долі дитини.
Відповідачка заперечувала наведені факти, стверджувала, що постійно навідувалась до доньки, матеріально її утримувала, подарила їй квартиру АДРЕСА_1, купувала продукти, одяг, неодноразово ОСОБА_3 була у неї в гостях та спілкувалась з молодшою сестрою.
Неповнолітня ОСОБА_3 опитана в судовому засіданні наполягала на позбавленні ОСОБА_2 батьківських прав, пояснила, що з народження проживала разом з бабою та дідом, саме вони займаються її вихованням та утримують. Мати ОСОБА_2 ніколи не проявляла інтересу до її долі, продукти, одяг не купувала, гроші не надавала, останні три роки вона жодного разу не бачила мати, навіть коли та викликалась в Органи опіки та піклування, вказала, що ОСОБА_2 надає неправдиві свідчення в судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_5 пояснила, що є класним керівником ОСОБА_3, яка навчається в 10 класі. За час навчання у школі з 2008 по 2011рр. вона мати ОСОБА_6 жодного разу не бачила, ОСОБА_2 жодного разу не відвідувала батьківські збори та не цікавилась ОСОБА_3. Всі питання, пов'язанні з перебуванням ОСОБА_3 в навчальному закладі вирішуються її бабусею ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що мешкає в одному під'їзді разом з ОСОБА_1, яка проживає разом з чоловіком та онукою ОСОБА_3. За останніх декілька років вона жодного разу не бачила ОСОБА_2
ОСОБА_1 пояснила, що у неї виникали непорозуміння з донькою ОСОБА_2, тому що вона після розлучення кожен місяць приводила до себе нових чоловіків, а вихованням доньки не займалась, але вона на питання онуки: «Чому мати її не любить. Не приходить», відповідала : «Не знаю, вона мабуть зайнята», онуку проти матері не настроювала, що підтвердила сама ОСОБА_3. Крім того, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_7 також пояснили, що жодного разу не чули негативної інформації на адресу ОСОБА_2 з боку ОСОБА_1
Доводи відповідачки про надання матеріальної допомоги дитині та спроби спілкуватись з ОСОБА_3, в судовому засіданні спростовані ОСОБА_1, ОСОБА_3 та свідками.
З урахуванням викладеного, суд вважає недоведеними доводи відповідачки, що їй не давали можливості спілкуватись з донькою та приймати участь у її житті.
Представник відповідача вважала, що договір дарування квартири ОСОБА_2 підтверджує факт піклування матір'ю за донькою. Але ОСОБА_1 та ОСОБА_3 пояснили, що квартиру АДРЕСА_1 купив та подарував батько ОСОБА_8, але взв'язку з тим, що він був громадянином іншої країни, виїзжав в свою країну на постійне місце проживання, не мав можливості оформити документи на себе, документи на квартиру були оформлені на його дружину ОСОБА_2 та потім від її імені оформлено договір дарування.
Щодо доводів представника відповідача про те, що відповідно рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 01.12.2005р. встановлено, що вихованням ОСОБА_3 займається мати, суд зазначає, що зазначені факти були встановлені на 2005 рік, з цього часу пройшов великий проміжок часу, в період якого ОСОБА_2 ухилялася від виконання своїх обов'язків, не піклувалась про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, матеріально не забезпечувала необхідне харчування та її фізичний розвиток , не надала дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не виявляла інтересу до її внутрішнього світу до подання позовної заяви про позбавлення її батьківських прав.
Згідно ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
У п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від ЗО березня 2007 р. № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Аналізуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 самоухилилася від виконання своїх обов'язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, матеріально не забезпечує необхідне харчування та її фізичний розвиток , не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу та вважає її поведінкою винною внаслідок свідомого нехтування своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав суд вважає крайнім заходом. Додержуючись вимог ст..171 СК України, суд вислухав думку неповнолітньої ОСОБА_3, якій виповнилось 15 років та про матір має тільки негативні спогади. В судовому засіданні ОСОБА_3 наполегливо просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав. Враховуючи, що на протязі багатьох років ОСОБА_1 піклувалась та повністю забезпечувала онуку усім необхідним, а мати не приділяла уваги, суд діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 та вважає вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та призначення ОСОБА_1 опікуном обґрунтованими.
В судове засідання були представлені квитанції про грошовий переказ коштів від ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 від 22.09.2011р., 04.11.2011р.,22.12.2011р. та відповідачка пояснила, що 22.12.2011р. звернулась до заступника директора школи, де навчається ОСОБА_3 з метою примирення з донькою, суд розцінює ці дії як спробу матері найти спільну мову з дитиною, але звертає увагу, що ці спроби зроблені після подання позову і не можуть свідчить про остаточну зміну поведінки та відношення матері ОСОБА_2 до своєї доньки ОСОБА_3. Однак зазначає, що відповідно ст..169 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, має право звернутись з позовом про поновлення батьківських прав.
Відповідно ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину. З урахуванням матеріального становища відповідачки, на день вирішення справи у суді вона не працює, доглядає малолітню ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, суд стягує аліменти в межах позовних вимог у розмір ј частини всіх видів заробітку але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 164, 182 СК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав у відношенні дочки ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4.
Призначити ОСОБА_1 опікуном неповнолітньої ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі ј частини всіх видів заробітку але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 09.06.2011р. та до повноліття ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Сорока О.П.