Копія
Справа № 2270/7774/11
27 липня 2011 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К.
при секретарі Бесарабі І.А.
за участі:представника позивача ОСОБА_7
представників відповідача Бартюка А.В., Ланчука С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом < в особі > < в чиїх інтересах > фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 < 3-тя особа > до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому < 3-тя особа > про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2011 року № 0003751702/0/1442 і № 0003761702/0/1443, -
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.05.2011 року № 0003751702/0/1442, яким збільшене податкове зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 92684,88 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 234147,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 58536,986 грн., і від 20.05.2011 року № 0003761702/0/1443, яким збільшене податкове зобов»язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями в сумі 4760,0 грн. Вважає зазначені податкові повідомлення-рішення незаконними, оскільки, протягом календарного року, що передував цьому, як платник єдиного податку не була платником ПДВ і не здійснив операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ на суму понад 300000 грн. Вказує, що виручка отримана ним за час перебування на єдиному податку, не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість, оскільки платник єдиного податку не є платником ПДВ, статус платника ПДВ у будь-якому випадку припиняється з часу отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, вважає податкові повідомлення-рішення від 20.05.2011 року № 0003751702/0/1442 і № 0003761702/0/1443 законними, оскільки факт порушення позивачем пп.2.3.1. п.2.3 ст.2, п. 9.3 і п.9.4 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” та отримання виручки період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 491196,90 грн. під час перебування на єдиному податку, встановлений плановою документальною перевіркою та відображений в акті від 12.05.2011 року. Вважає, що з 01.01.2008 року позивач повинен був зареєструватись платником ПДВ, подавати з 01.02.2008 року податкові декларації з ПДВ та сплатити ПДВ в сумі 234147,90 грн. з виручки в сумі 1168689,50 грн., отриманої за період з 01.02.2008 року по 01.05.2010 року під час перебування на єдиному податку.
Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з урахуванням наведеного нижче.
Суд встановив, що позивач - ОСОБА_6 26.04.2002 року зареєстрований як фізична особа-підприємець Хмельницькою райдержадміністрацією (Свідоцтво НОМЕР_2). На обліку в ДПІ у м. Хмельницькому як платник податків перебуває з 18.01.2011 року.
Основними вилами діяльності позивача є: оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля; надання комерційних послуг.
Відповідно наказу №1850 від 31.03.2011 року та повідомлення №573 від 30.03.2011 року, врученого 01.04.2011 року, на підставі направлення №000873 від 22.04.2011 року, врученого позивачеві 22.04.2011 року, в травні 2011 року працівниками ДПІ у м.Хмельницькому проведена планова документальна виїзна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, результати якої оформлені актом перевірки №3464/17-1/НОМЕР_1 від 12.05.2011 року (надалі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року перебуваючи на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку позивач отримав виручку від реалізації товарів (робіт, послуг) в сумі 491196,90 грн.; з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року перебував на загальній системі оподаткування, дохід не отримував; у 2 - 4 кварталах 2008 року, 1-4 кварталах 2009 року та 1-2 кварталах 2010 року перебуваючи на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку отримав виручку від реалізації товарів (робіт, послуг) в сумі 1387628,13 грн.; з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року перебував на загальній системі оподаткування.
На даними перевірки отримавши за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, як платник єдиного податку виручку в сумі 491196,90 грн. позивач зобов'язаний був зареєструватись платником ПДВ з 01.01.2008 року, щомісячно з вказаної дати подавати податкові декларації з ПДВ та сплатити податок на додану вартість в сумі 234147,90 грн. з виручки від реалізації товарів, робіт та послуг у загальній сумі 1387628,13 грн., отриманої за період з 01.04.2008 року по 01.05.2010 року, під час перебування на спрощеній системі оподаткування.
На підставі акту перевірки від 12.05.2011 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.05.2011 року № 0003751702/0/1442, яким збільшене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 92684,88 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 234147,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 58536,986 грн., і від 20.05.2011 року № 0003761702/0/1443, яким збільшене податкове зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями в сумі 4760,0 грн.
Зазначені вище податкові повідомлення рішення базуються на викладених в акті висновках щодо порушення позивачем вимог пп.2.3.1. п.2.3 ст.2, пп.3.1.1. п.3.1 ст.3, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 та п. 9.3 і п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон України № 168) та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 234147,90 грн., а також порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і неподання декларацій з ПДВ за лютий 2008 року-травень 2010 року.
Суд встановив, що в період з 01.10.2007 року по 31.12.2010 року, який підлягав перевірці, позивач перебував як на загальній системі оподаткування, так і на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку.
Так, позивач перебував спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку у 2-4 кварталах 2008 року, 1-4 кварталах 2009 року та у 1-2 кварталах 2010 року. Загальна виручка позивача за вказаний період складає 1387628,13 грн.
Водночас на загальній системі оподаткування позивач перебував з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року і з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року. Згідно поданої декларації про доходи за період 01.01.2008 року по 31.03.2008 року підприємницькою діяльністю не займався, доходів не отримував.
Відповідно до п.2. Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Згідно з Порядком видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року № 599 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 752/4045, підставою для видачі свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до зазначеного Порядку.
Суд встановив, що у зв'язку з відсутністю заяви позивача про видачу свідоцтва про сплату єдиного податку з 01.01.2008 року по 01.04.2008 року позивач перебував на загальній системі оподаткування. Заяву про реєстрацію платником ПДВ у вказаний період до податкового органу не подавав.
Порядок та умови реєстрації платником податку на додану вартість врегульований Законом № 168.
Згідно до пп.2.3.1. п.2.3 ст.2 Закону № 168 особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів послуг, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягає згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Відповідно п. 9.3 ст.9 Закону № 168 особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).
В силу п. 9.4 ст.9 Закону № 168 якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування
За змістом ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 року N 507 «Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727» для платників єдиного податку звітним періодом є календарний рік.
Наявні в матеріалах справи докази вказують на те, що протягом календарного року, у якому позивач був платником єдиного податку (з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року) його виручка складала 491196,90 грн., тому вимоги п.9.3 і п.9.4 ст.9 Закону № 168 щодо обов'язкової реєстрації платником ПДВ на позивача не поширюються.
В відповідно до п.9.4 ст.9 Закону №168 особа, на яку не поширюється дія п.2.3 ст.2 цього Закону, може добровільно за її заявою зареєструватися платником податку, якщо вважає за доцільне.
Тому, позивач, який, як платник податку не підпадає під визначення пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону про ПДВ, мав право, однак не зобов'язаний був з 01.01.2008 року зареєструватись платником ПДВ.
Судом також враховується, що за змістом пп.7.3.1 п.7.3 і пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ та пп.4.1.4 а п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» обов'язок щодо нарахування, сплати до бюджету податку на додану вартість та щомісячного подання декларацій з ПДВ відповідно виникає у позивача лише після реєстрації платником ПДВ.
Оскільки позивач не зобов'язаний був реєструватись платником ПДВ з 01.01.2008 року, то, відповідно, не зобов'язаний був подавати з лютого 2008 року податкові декларації з ПДВ.
Судом встановлено, що податковий період, за який позивачеві спірними рішеннями визначений податок на додану вартість та штрафні санкції, починається з квітня 2008 року та закінчується квітнем 2010 року. В даний період позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвами про сплату єдиного податку НОМЕР_2 від 01.04.2008 року, НОМЕР_3 від 18.12.2008 року та НОМЕР_4 від 01.01.2010 року та визнається сторонами в судовому засіданні.
За змістом п.6 Указу Президента України від 03.07.98р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів-за єдиним податком за ставкою 6 відсотків.
Згідно до п.п. 7.2.4 ст.7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету за рішенням суду.
Відповідно до пп в) п.9.8 ст.9. Закону №168 реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.
З урахуванням зазначених положень нормативно-правових актів та обставин справи виручка отримана позивачем, як платником єдиного податку, який не був платником ПДВ, за час перебування на спрощеній системі оподаткування (з 01.02.2008 року по 01.05.2010 року) не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В процесі судового розгляду відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень від 20.05.2011 року № 0003751702/1442 і № 0003761702/0/1443.
В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.
Керуючись Законом України «Про податок на додану вартість», Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», ст.ст. 11, 70, 99, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 20.05.2011 року № 0003751702/0/1442 і № 0003761702/0/1443.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Повний текст постанови виготовлено 01 серпня 2011 року
< чи набрала законної сили > < Дата набрання законної сили >
Суддя/підпис/О.К. Ковальчук
"Згідно з оригіналом" СуддяО.К. Ковальчук