Копія
Справа № 2270/7570/11
25 липня 2011 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К.
при секретарі Бесарабі І.А.
за участі:позивача, представників позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_5
третьої особи та її представника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом < в особі > < в чиїх інтересах > ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_9, до другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ЗАТ АСК "ІНГО Україна", ВАТ "Київський міський молочний завод "3", ВАТ "Акціонерна компанія "Комбінат Придніпровський", ЗАТ "Київстар Дж.Ес.", філія ЗАТ "Київстар Дж.Ес." у м. Львові, ВАТ "Шаргородський маслозавод", ОСОБА_11, про визнання дій незаконними та скасування розпорядження від 03.12.2010 року та від 24.02.2011 року, -
В поданому до суду адміністративному позові позивачі росять визнати незаконними та скасувати розпорядження державного виконавця другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_12 від 03.12.2010 року та від 24.01.2011 року про перерахування коштів, отриманих від реалізації з прилюдних торгів квартири АДРЕСА_1, співвласниками якої є позивачі, здійсненої в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 29.08.2005 року №4378 про стягнення боргу з ОСОБА_13 на користь АТ «Банк Універсальний» . Вказують, що до проведення торгів 27.10.2006 року борг перед банком погашений, а тому в силу ст.43 Закону України «По виконавче провадження» кошти в сумі 126475,0 грн., отримані від продажу квартири, повинні тути повернуті позивачам, які відповідно до постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 29.01.2007 року, були стороною зведеного виконавчого провадження.
Представники позивачів в судовому засіданні позов підтримали та підтвердили обставини, на які посилаються у позовній заяві, просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, вважає спірні розпорядження про перерахування коштів законними, прийнятими в межах повноважень та у спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Третя особа - ОСОБА_11 та його представник також вважають позовні вимоги безпідставними.
Заслухавши пояснення представників сторін, та третю особу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких підстав.
Суд встановив, що 12.08.2004 року між ВАТ «Банк Універсальний» (іптекодержатель) та ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_4 і ОСОБА_8 (іпотекодавці) укладений договір про іпотеку, предметом якого була квартира АДРЕСА_1, належна позивачам на праві спільної власності. У зв»язку з невиконанням ОСОБА_9 обов»язків щодо повернення ВАТ «Банк Універсальний» кредиту та відсотків за його користування, приватним нотаріусом 29.05.2005 року за №4378 вчинений виконавчий напис про звернення стягнення на заставне майно (квартиру АДРЕСА_1) на користь ВАТ «Банк Універсальний» в рахунок погашення боргу в сумі 73188,24 грн.
Постановою від 30.08.2005 року державним виконавцем відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №4373 від 29.05.2005 року, а постановою від 06.09.2005 року зазначене виконавче провадження об»єднане з іншими відкритими виконавчими провадженнями про стягнення заборгованості з ОСОБА_9, в зведене виконавче провадження про стягнення з останнього 176431,17 грн.
З метою примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №4373 від 29.05.2005 року відповідачем 31.08.2005 року винесена постанова про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 і 05.09.2005 року складений акт опису й арешту майна. Зазначені постанова та акт опису позивачами не оскаржені.
Впродовж 2006-2007 років до зведеного виконавчого провадження відповідачем приєднувались інші виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_9 заборгованості на користь інших осіб.
Під час проведення виконавчих дій, спрямованих на виконання зведеного виконавчого провадження, квартиру АДРЕСА_1, яка була предметом іпотеки, відповідач реалізував на прилюдних торгах.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 29 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, міського відділу ДВС, ТОВ "Мультисервіс», третіх осіб ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_8, яким відмовлено в задоволені позову про визнання прилюдних торгів та протоколу про їх проведення недійними, визнання недійсними свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та договору купівлі-продажу, встановлений факт правомірності реалізації квартири АДРЕСА_1 з прилюдних торгів в рахунок погашення зобов'язань ОСОБА_9 за звереденим виконавчими провадженням. Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 23 квітня 2010 року зазначене рішення залишено без змін.
Відтак, з урахуванням положень ст. 72 КАС України, не потребує доказування факт законності проведення прилюдних торгів з продажу квартири, яка була предметом іпотеки, в рахунок погашення зобов'язань ОСОБА_9 за зведеним виконавчими провадженням.
Кошти від реалізації квартири загальній в сумі 126475,0 грн. 02.02.2006 року надійшли на депозитний рахунок як кошти що належать ОСОБА_9 у зв'язку з оскарженням боржником дій відповідача під час виконання зазначеного виконавчого провадження постановою від 23.01.2006 року державний виконавець зупинив виконавче провадження, тому зазначені кошти не були перераховані стягувачу - ВАТ «Банк Універсальний».
Отримавши від ВАТ «Банк Універсальний» повідомлення від 27 жовтня 2006 року про погашення ОСОБА_9 заборгованості по кредитному договору №03-1/4185 від 12.08.2004 року, на підставі якого виданий виконавчий напис №4378 від 29.08.2005 року, відповідач виніс постанову від 22.01.2007 року про закінчення виконавчого провадження з виконання зазначеного виконавчого напису.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, яка діяла на час існування спірних відносин, (надалі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати заходів з примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 цієї норми передбачено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
За змістом п.8 ст.37 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Постановою від 25.11.2010 року державний виконавець поновив зведене виконавче провадження про стягнення боргу з ОСОБА_9 на користь, ЗАТ АСК "ІНГО Україна", ВАТ "Київський міський молочний завод "3", ВАТ "Акціонерна компанія "Комбінат Придніпровський", ЗАТ "Київстар Дж.Ес.", філія ЗАТ "Київстар Дж.Ес." у м. Львові, ВАТ "Шаргородський маслозавод" і ОСОБА_11 та спірними розпорядженнями від 03.12.2010 року та від 24.01.2011 року державний виконавець зобов'язав перерахувати належні ОСОБА_9 від продажу квартири з прилюдних торгів кошти, які перебували на депозитному рахунку відповідача, в рахунок заборгованості останнього перед вказаними стягувачами.
Судом враховується, що впродовж 2006-2010 років, позивачі, знаючи про перебування коштів від продажу квартири на депозитному рахунку відповідача, не звертались з заявою про повернення цих коштів в порядку ст. 59 Закону, згідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту
Статтею 52 Закону визначено, що з коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого вони використовуються для задоволення вимог заставодержателя. Після повного задоволення вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до ст.43 Закону з грошової суми (в тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, в першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, в другу чергу компенсуються витрати Державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір. Виконавчий збір стягується пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача. Розподіл грошових сум у черговості, вказаній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення. Сума, що залишилася після повного виконання рішення, використовується на сплату штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. Сума, що залишилася після сплати штрафів, повертається боржникові.
В силу ст.44 Закону у разі недостатності суми, стягненої з боржника для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, ця сума розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленої цією статтею. У першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги про стягнення з вартості заставленого майна. У другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника. У третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами, після чого задовольняються вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вимоги щодо виплати наданої адвокатами юридичної допомоги, виплати винагороди, що належить автору за використання його твору, відкриття, винаходу, промислового зразка, на які видано відповідні свідоцтва. Після повного задоволення зазначених вимог задовольняються вимоги громадян за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та вимоги громадян про відшкодування збитків, заподіяних їх майну злочином або адміністративним правопорушенням. У четверту чергу задовольняються вимоги щодо податків і неподаткових платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов'язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування). У п'яту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги. У разі недостатності стягненої суми для повного задоволення усіх вимог однієї черги ці вимоги задовольняються пропорційно належній кожному стягувачеві сумі. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку календарного надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження і закінчився встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення, на день зарахування стягнутої суми на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби.
З урахуванням положень ст.43 Закону лише боржникові належить право вимоги коштів, що залишилися після їх розподілу.
Станом на дату прийняття спірних розпоряджень , а також на дату звернення до суду позивачі не буди боржниками за зведеним виконавчим провадженням.
Тому, відповідачем правомірно прийняті розпорядження від 03.12.2010 року та від 24.01.2011 року пр. перерахування коштів пропорційно між стягувачами порядку календарного надходження виконавчих документів.
Суд відхиляє як безпідставні доводи позивачів щодо наявності у них права на отримання коштів в порядку ст.43 Закону зважаючи на наявність постанови від 29.01.2007р. про приєднання до зведеного виконавчого провадження виконавчого провадження №705/2-07 з примусового виконання судового наказу №2н-2979 від 06.11.2006 року виданого Хмельницьким міськрайонним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 1811,69 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.
Пунктом 4.19.1. Інструкції про проведення виконавчих дій передбачено, що якщо в районному (міському) органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, то вони об'єднуються у зведене виконавче провадження за постановою державного виконавця (додаток 19) протягом трьох днів після закінчення строку, даного боржнику для добровільного виконання і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження. До зведеного виконавчого провадження повинні бути приєднані всі інші виконавчі документи, що надходять стосовно стягнень з цього боржника протягом трьох днів після закінчення строку, поданого боржнику для добровільного виконання.
Отже, за зведеним виконавчим провадженням боржником може бути лише одна особа (а не декілька осіб, на що вказують позивачі).
Таким чином, постановою про приєднання до зведено виконавчого провадження по стягненню коштів з ОСОБА_9 могло бути і було приєднано лише зобов'язання ОСОБА_9, як солідарного боржника за судовим наказом по стягненню коштів на користь МКП «Хмельницьктеплокомуненерго», а отже за цією постановою ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_8 не набули статусу боржника зведеного виконавчого провадження.
Окрім того, 03.12.2010 року МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» до відділу ДВС була подана довідка, відповідно до якої заборгованість за судовим наказом №2н-2979 від 06.11.2006 року погашено.
Згідно із п.4.19.5. Інструкції про проведення виконавчих дій після виконання окремого виконавчого документа виконавче провадження за цим виконавчим документом виводиться із зведеного виконавчого провадження постановою державного виконавця (додаток 19) і виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.
03 грудня 2010 року державним виконавцем Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про виведення виконавчого провадження №705/2-07 з примусового виконання судового наказу №2н-2979 від 06.11.2006 року, виданого Хмельницьким міськрайонним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 1811,69 грн. із зведеного виконавчого провадження по стягненню коштів з ОСОБА_9 Того ж дня на підставі п.8 ст. 37 Закону винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за вище вказаним судовим наказом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене відповідачем доведено правомірність розпоряджень від 03.12.2010 року та від 24.01.2011 року, а тому позовні вимоги про їх скасування не піддягають до задоволення.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 11, 70, ст. 99, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_7, ОСОБА_4 і ОСОБА_8 до міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про визнання незаконними та скасування розпоряджень від 03.12.2010 року та від 24.01.2011 року відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Повний текст постанови виготовлено 29 липня 2011 року
< чи набрала законної сили > < Дата набрання законної сили >
Суддя/підпис/О.К. Ковальчук
"Згідно з оригіналом" СуддяО.К. Ковальчук