Справа № 2-1504/11
іменем України
"08" листопада 2011 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська у складі:
головуючого Багбая Є.Д.
при секретарі Волошиній О.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Дніпродзержинська в особі виконкому Дніпродзержинської міської ради про визнання права власності на реконструйоване нерухоме майно ,-
Представник відповідача в судове засідання з'явився, позов не визнав.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіальної громади м. Дніпродзержинська в особі виконкому Дніпродзержинської міської ради про визнання права власності на реконструйоване нерухоме майно. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ним 19 липня 2088 року на підставі договору купівлі-продажу було придбано житловий будинок який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки придбаний ним житловий будинко був збудований в 1952 році був не придатний для проживання внаслідок тривалого часу використання та недовговічності матеріалів з яких був побудований. Тому позивач прийняв рішення щодо його знесення та побудови нового будинку. Рішенням виконкому Дніпровської райради м. Дніпродзержинська від 12 лютого 2009 року за заявою позивача, останньому було надано дозвіл на будівництво нового будинку розміром 9,50х9,00 кв.метри, гаражу розміром 6,00х4,00 кв. метри, сараю розміром 4,00х3,00 кв. метри. Після отримання дозволу за замовленням позивача був виготовлений проект будинку. Всі будівельні роботи були виконані за рахунок власних коштів позивача. Після закінчення будівлі, був виданий технічний паспорт на новий будинок, згідно інвентаризації будинок був збудований з деякими відхиленнями від наданого дозволу, а саме було збільшено площі приміщень, будинку розміром 124,3 кв. метри, гараж розміром 48,5 кв. метри, сарай 8,70 кв. метри, та вбиральня розміром 1,7 кв. метри. Всі будівельні роботи були проведені із дотриманням будівельних протипожежних норм. Земельна ділянка на якій знаходиться будинок передана в оренду позивачу рішенням міської ради м. Дніпродзержинська від 28 січня 2011 року. Після звернення в усній формі до БТІ та відповідача йому було відмовлено в реєстрації права власності на будинок оскільки останній був збудований без належного дозволу та не введений в експлуатацію. Позивач просить визнати за ним право власності на нерухоме майно житловий будинок , літню кухню, гараж, сарай, вбиральню водопровід, огорожу, хвіртку ворота, цоколь зливну яму тротуар розташовані за адресою м. Дніпродзержинськ 1-й провулок Алчевського 67 без додаткового вводу в експлуатацію.
Позивач в судове засідання з'явився, позов підтримав в повному обсязі згідно обставин викладених в позові, наполягає на його задоволенні. Пояснив суду, що дійсно в усній формі звертався до відповідача та третьої особи щодо реєстрації його права власності на будинок але отримав усну відмову в цьому. Підтвердив, що в експлуатацію бидинок не вводився.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, позов не визнав повністю, надав письмові заперечення проти позову, згідно пояснень та заперечень зазначив, що оскільки будинок не введений в експлуатацію в установленому законом порядку то, немає підстав для задоволення позову.
Представник третьої особи -ОКП «Дніпродзержинське БТІ»в судове засідання не з'явився, ОКП «Дніпродзержинське БТІ»надало суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, надали відзив на позовну заяву, згідно якої зазначили, що позивачем не дотриманий передбачений законом порядок прийняття в експлуатацію житлового будинку, без прийняття в експлуатацію будинку його експлуатація та реєстрація неможлива. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи на підставі ч.2 ст. 158 ЦПК України.
Судом досліджені докази по справі:
Досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні:
- звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій будівлі та споруд /а.с. 9-21/, згідно яких будівля будинку здійснена відповідно до будівельних норм та правил;
- копією технічного паспорту на будинок /а.с. 22-26/, згідно якої підтверджується технічні характеристики старої будівлі будинку;
- витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, договором купівлі продажу житлового будинку, витяг з Держреєстру правочинів /а.с. 27-29/, згідно яких підтверджується факт придбання будинку позивачем та реєстрація права власності на будинок за позивачем;
- копією технічного паспорту на будинок /а.с. 30-34/, згідно якої підтверджується технічні характеристики нової будівлі будинку;
- рішення виконкому Дніпровської райради /а.с. 35/, згідно якого підтверджується надання дозволу на будівництво нового будинку розміром 9,50х9,00 кв.метри, гаражу розміром 6,00х4,00 кв. метри, сараю розміром 4,00х3,00 кв. метри.;
- рішення Дніпродзержинської міської ради /а.с. 36/, згідно якого підтверджується що земельна ділянка на якій знаходиться будинок передана в оренду позивачу рішенням міської ради м. Дніпродзержинська від 28 січня 2011 року;
- експертний висновок МНС України /а.с. 38/, згідно якого підтверджується, що в проектній документації на будівництво будинку порушень вимог пожежної безпеки не виявлено;
- журнал авторського надзору за будівництвом /а.с. 39-43/, згідно якого підтверджується порядок будівництва;
- копією пенсійного посвідчення /а.с. 44/, згідно якого підтверджується, що позивач є пенсіонером та розмір його пенсії;
- копією паспорту позивача /а.с. 45/, згідно якого підтверджується місце реєстрації та проживання позивача;
- проект будинку /а.с. 46-56/, згідно якого підтверджується план будівництва будинку;
- звіт про оцінку майна /а.с. 57/, згідно якого підтверджується вартість будинку;
- копією технічного паспорту на будинок /а.с. 58-62/, згідно якої підтверджується технічні характеристики нової будівлі будинку;
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження в установлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно пп. 1 п. «б»ч. 1 ст. 31 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, відноситься до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Згідно зі ст. 9 Закону України від 20 травня 1999 року «Про архітектурну діяльність»будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій», тобто заінтересовані особи зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).
Відповідно до чч. 1, 2, 3, 7 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельні ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил . Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього . Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Відповідно до пункту 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 з послідуючими змінами та доповненнями, оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку та документа, що відповідно до вимог чинного законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що визнання судом права власності на самочинне будівництво можливе у тому разі, якщо в прийнятті такого об'єкта в експлуатацію було незаконно відмовлено та за умови дотримання визначених законом вимог, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Згідно зі ст.. 57 ЦПК України докази встановлюються на підставі...пояснень сторін... допитаних як свідків...
У судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини.
19 липня 2088 року позивач ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу було придбано житловий будинок який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки придбаний ним житловий будинко був збудований в 1952 році був не придатний для проживання внаслідок тривалого часу використання та недовговічності матеріалів з яких був побудований. Тому позивач прийняв рішення щодо його знесення та побудови нового будинку. Рішенням виконкому Дніпровської райради м. Дніпродзержинська від 12 лютого 2009 року за заявою позивача, останньому було надано дозвіл на будівництво нового будинку розміром 9,50х9,00 кв.метри, гаражу розміром 6,00х4,00 кв. метри, сараю розміром 4,00х3,00 кв. метри. Після отримання дозволу за замовленням позивача був виготовлений проект будинку. Всі будівельні роботи були виконані за рахунок власних коштів позивача. Після закінчення будівлі, був виданий технічний паспорт на новий будинок, згідно інвентаризації будинок був збудований з деякими відхиленнями від наданого дозволу, а саме було збільшено площі приміщень, будинку розміром 124,3 кв. метри, гараж розміром 48,5 кв. метри, сарай 8,70 кв. метри, та вбиральня розміром 1,7 кв. метри. Всі будівельні роботи були проведені із дотриманням будівельних протипожежних норм. Земельна ділянка на якій знаходиться будинок передана в оренду позивачу рішенням міської ради м. Дніпродзержинська від 28 січня 2011 року.
Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів.
Згідно вивчених судом матеріалів справи, з'ясованих обставин справи які досліджені доказами, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Дніпродзержинська в особі виконкому Дніпродзержинської міської ради про визнання права власності на реконструйоване нерухоме майно, оскільки матеріали справи не містять будь-яких даних щодо звернення позивачів до органів місцевого самоврядування про прийняття в експлуатацію спірних житлових будинків, а також про відмову цих органів у його вирішенні, відсутні висновки державних органів (відділу архітектури і будівництва, органів пожежного та санітарного нагляду тощо) з питань відповідності будівництва об'єкта архітектури проектній документації, державним стандартам, нормам і правилам, місцевим правилам забудови населених пунктів. Таким чином визнання права власності на самочинно збудовані споруди є передчасним, та таким, що не ґрунтується на законі. Дозвіл Дніпровської райради м. Дніпродзержинська про забудову на який посилається позивач встановлював дозвіл на певні технічні характеристики об'єкту будівництва, але будівництво будинку було здійснено всупереч наданого дозволу тобто було самовільним.
На підставі ч. 2 ст. 6 Конституції України, пп. 1 п. «б»ч. 1 ст. 31 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 9 Закону України від 20 травня 1999 року «Про архітектурну діяльність»будівництво», чч. 1, 2, 3, 7 ст. 376 ЦК України, керуючись ст. 8, 10, 57, 59, 60, 88, 213-215, 218, ЦПК України, суд ,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Дніпродзержинська в особі виконкому Дніпродзержинської міської ради про визнання права власності на реконструйоване нерухоме майно -відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя
Дніпровського районного суду
м. Дніпродзержинська Є.Д. Багбая
: