< для копії >
Справа № 2270/6436/11
22 липня 2011 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К.
при секретарі Бесарабі І.А.
за участі:представників позивача Глухова А.В., Базюка Р.М.
представників відповідача Боярського О.В., Семенюка С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом < в особі > < в чиїх інтересах > державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" < 3-тя особа > до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції < 3-тя особа > про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001681500 від 19.04.2011 року, -
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати протиправним та скасувати прийняте на підставі акту невиїзної документальної перевірки № 242/15/14307831 від 18.04.2011 року податкове повідомлення-рішення № 0001681500 від 19.04.2011 року, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 716,0 грн. Вважає, що правомірно сформував податковий кредит на підставі податкової накладної від 16.12.2010 року №1179 на загальну суму 3435,0 грн., в тому числі ПДВ 572,50 грн., виписаної постачальником товару ТОВ «МСПОСТАЧ». Пояснив, що крім значеної податкової накладної, поставка товару від вказаного постачальника підтверджується також іншими первинними документами. Одночасно вказує, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить ст.58 Податкового кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, вважає податкове повідомлення-рішення № 0001681500 від 19.04.2011 року, законним, оскільки порушення позивачем підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 і підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР із наступними змінами і доповненнями (надалі - Закон № 168) та безпідставне включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 573,0 грн. по операції з поставки товару від ТОВ «МСПОСТАЧ», на підставі нікчемного правочину, що не мав реальних наслідків, зафіксоване актом перевірки.
Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з урахуванням наведеного нижче.
Суд встановив, що позивач - державне підприємство "Красилівський агрегатний завод" 16.02.1995 року зареєстроване Красилівською райдержадміністрацією (Свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 №218883). З 28.04.1995 року перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в Красилівському районі.
Основними видами діяльності позивача є: виробництво печей та пічних пальників; виробництво зброї та боєприпасів; виробництво контрольно-вимірювальних приладів; виробництво літальних апаратів, включаючи космічні; роздрібна торгівля.
В квітні 2011 року на підставі повідомлення №3438 від 30.03.2011 року та наказу №311 від 11.04.2011 року працівниками ДПІ у Красилівському районі проведена невиїзна документальна перевірка з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, результати якої оформлені актом № 242/15/14307831 від 18.04.2011 року.
На підставі акту перевірки № 242/15/14307831 від 18.04.2011 року відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0001681500 від 19.04.2011 року, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 716,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 573,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 143,25 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення № 0001681500 від 19.04.2011 року базується на викладених в перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 і підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР із наступними змінами і доповненнями (надалі - Закон № 168) та безпідставне включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 573,0 грн. по операції з поставки товару від ТОВ «МСПОСТАЧ», на підставі нікчемного правочину, що не мав реальних наслідків.
Суд встановив, що відповідно до усного договору купівлі-продажу на підставі виписаного ТОВ «МСПОСТАЧ» рахунку -фактури №1004 від 15.12.2010 року, платіжним дорученням №454 від 16.12.2010 року позивач здійснив оплату товару (труб х/деформованих) в сумі 3435,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 572,50 грн. На виконання зазначеного договору ТОВ «МСПОСТАЧ» передало у власність позивача труби х/деформовані в обсязі 0,15 т. загальною вартістю 3435,0 грн. Передача товару від постачальника до позивача відбулась на складі постачальника в м. Києві, що підтверджується журналом реєстрації довіреностей за 2010 рік, видатковою накладною №1179 від 16.12.2010 року та податковою накладною №1148 від 16.12.2010 року. Перевезення товару здійснене транспортом та за рахунок позивача. Вказане підтверджується товарно-транспортною накладною №77849 від 15.12.2010 року, подорожнім листом вантажного автомобіля №855234 від 15.12.2010 року, наказом №196 від 14.12.2010 року про відрядження водія ОСОБА_7 до м.Києва терміном з 15.12.2010 року по 17.02.2010 року, посвідченням про відрядження за 15.12.2010 року - 17.12.2010 року.
Придбавши від ТОВ «МСПОСТАЧ» труби х/деформовані в обсязі 0,15 т., позивач оприбуткував зазначений товар у бухгалтерському та складському обліку та використав в господарській діяльності для виробництва основної продукції, що підтверджується приходним актом №21 від 17.12.2010 року, карткою складського обліку 012010-052011 складу №73 механічного цеху, вимогою на відпуск матеріалів для виготовлення деталей №1 на грудень 2010 року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 і відомістю обороту товарно-матеріальних цінностей за грудень 2010 року
Отримавши від продавця труб х/деформованих (ТОВ «МСПОСТАЧ») податкову накладну №1148 від 16.12.2010 року на загальну суму 3435,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 572,50 грн., позивач включив до податкового кредиту грудня 2010 року суму податку на доладну вартість, сплаченого ним в ціні товару.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168 встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.4.1 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно з підпунктом 11.2.1. п.11.2. ст..11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів.
Таким чином, платник податку - покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.
Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України № 168 вважається , зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Зі змісту п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку даним пунктом не передбачено.
Дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що наявність у позивача податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства продавцем товару ТОВ «МСПОСТАЧ», є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в грудні 2010 року.
При цьому, суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи відповідача щодо нікчемності усного договору купівлі-продажу, укладеного позивачем з ТОВ «МСПОСТАЧ», відсутності реальних наслідків його виконання, а відтак і безпідставного віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару на розрахунковий рахунок ТОВ «МСПОСТАЧ».
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їх волю до настання відповідних правових наслідків.
Підставою недійсності правочину (ст. 215 ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину у стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
В силу ч.2 ст.228 ЦК України,в редакції, яка діяла на час існування спірних відносин, нікчемним зокрема є правочин, який порушує публічний порядок. Згідно з ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Статтею 665 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В ході судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту усного договору купівлі-продажу, укладеного позивачем з ТОВ «МСПОСТМАЧ» вимогам цивільного законодавства. Укладання усного договору купівлі-продажу не заборонене законом.
Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи договір, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства.
Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договору: позивач та його контрагент - ТОВ «МСПОСТАЧ» не тільки вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договору, а й виконали договір. Зазначене підтверджується первинними документами, оформленими сторонами з дотриманням вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні», які свідчать про отримання позивачем труб х/деформованих, постачальником яких було ТОВ «МСПОСТАЧ».
Суд відхиляє як неналежні докази нікчемності усного договору купівлі-продажу та відсутності реального здійснення поставки доводи відповідача щодо відсутності його контрагента за місцезнаходження на дату проведення перевірки та не відображення останнім операції з продажу в податковому обліку, з урахуванням наведеного нижче.
Сама по собі відсутність контрагента позивача за місцезнаходженням на час проведення перевірки не є підставою для визнання укладеного ним в грудні 2010 року усного договору купівлі-продажу з позивачем.
З урахуванням положень ст.218 Господарського кодексу України позивач не повинен нести відповідальність за порушення його контрагентом вимог податкового законодавства та не відображення в декларації з ПДВ операції з поставки товару позивачеві.
Отже, досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності спростовують доводи відповідача щодо нікчемності усного договору купівлі-продажу, укладеного позивачем з ТОВ «МСПОСТАЧ», а отже і щодо неправомірного віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару.
При цьому судом враховується, що акт невиїзної документальної перевірки № 242/15/14307831 від 18.04.2011 року, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0001681500 від 19.04.2011 року, та саме зазначене рішення надіслані відповідачем на адресу позивача одночасно, що підтверджується повідомленням про вручення №2229124 та самим позивачем в судовому засіданні. Таким чином, відповідач позбавив позивача права надати заперечення до акту з документальним обґрунтуванням дій щодо включення по податкового кредиту ПДВ в сумі 572,50 грн.
Крім того, у податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2010 року, лютий - березень 2011 року позивач щомісячно декларує в рядках 21, 22 і 24 декларацій від»ємне значення ПДВ. Постійне декларування позивачем від»ємного значення суми ПДВ не заперечується також відповідачем.
За змістом статей 54 і 58 Податкового кодексу України та Пунктів 2.1 і 2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 2.12.2010 року N 985, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1440/18735, у випадку наявності від'ємного значення суми податку на додану вартість контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, якщо зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п. 54.3.2 ПК України). У цьому випадку приймається рішення про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника (форма "В4") а не про визначення йому податкового зобов»язання з ПДВ.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладені норми відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення № 0001681500 від 19.04.2011 року. В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.
Керуючись Податковим кодексом України, законами України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», ст.ст. 11, 70, 71, 99, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області № 0001681500 від 19.04.2011 року.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Повний текст постанови виготовлено 27 липня 2011 року
< чи набрала законної сили > < Дата набрання законної сили >
Суддя/підпис/О.К. Ковальчук
"Згідно з оригіналом" СуддяО.К. Ковальчук