Справа № 2 -4033/2011
23 грудня 2011 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючого судді - Бібіка М.М.,
при секретарі - Лобовій Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він 28 грудня 2006 року передав відповідачу суму в розмірі 130 000 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 1 036 100 гривень 00 копійок в рахунок укладання договору купівлі - продажу двох земельних ділянок № № 37, 38 розташованих у с. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області по вул. Агрономічна, який сторони нотаріально домовились укласти пізніше. 15 лютого 2007 року між ним та відповідачем було укладено договір купівлі -продажу частини земельної ділянки розташованої в с. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області по вул. Агрономічна, 38, однак фактично було продано лише 1/5 частину цієї ділянки, вартість якої складає 2 800 гривень 00 копійок. Від укладання договору купівлі -продажу решти земельних ділянок та від повернення різниці сплачених ним коштів відповідач ухиляється, що явилося причиною його звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача зайво сплачених коштів в сумі 129 445 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 1 031 676 гривень 65 копійок (а.с. а.с. 3 -4).
14 жовтня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги були задоволені у повному обсязі (а.с. 81).
Ухвалою суду від 09 грудня 2010 року було задоволено заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, заочне рішення від 14 жовтня 2010 року - скасовано, а справа призначена до розгляду (а.с. а.с. 85 -88, 104).
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача заперечувала проти задоволення позову та просила застосувати строк позовної давності.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, допитавши свідків та вивчивши матеріали справи, доходить наступного висновку.
Судом було встановлено, що 28 грудня 2006 року позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 130 000 доларів США, в рахунок укладання договору купівлі -продажу двох земельних ділянок розташованих в с. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області по вул. Агрономічна, № 37 та № 38, що підтверджується розпискою про отримання грошових коштів, складеною ОСОБА_2 (а.с. 6).
15 лютого 2007 року, приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу було посвідчено договір купівлі -продажу земельної ділянки № 38 по вул. Агрономічна в с. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області за № 661, за яким продавцем був ОСОБА_2, а покупцями в рівних частках п'ять осіб, в тому числі ОСОБА_1, продаж вчинено за 14 000 гривень 00 копійок (а.с. 67).
15 лютого 2007 року, приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу було також посвідчено договір купівлі -продажу земельної ділянки № 37 по вул. Агрономічна в с. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, однак ОСОБА_1 не був стороною в зазначеному договорі відчуження земельної ділянки (а.с. 66).
Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року.
В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність -це строк, загальною тривалістю у три роки, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому, частиною 1 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ураховуючи положення приведених норм закону, та встановлені у судовому засіданні обставини справи, а саме те, що ОСОБА_1 свої зобов'язання виконав у повному обсязі, передавши відповідачу 130 000 доларів США, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає -1 036 100 гривень 00 копійок, в рахунок укладання договорів купівлі -продажу земельних ділянок, а ОСОБА_2 взяті на себе обов'язки не виконав у повному обсязі, оскільки уклав із ОСОБА_1 договір купівлі -продажу, за яким останній отримав лише 1/5 частину земельної ділянки розташованої в по вул. Агрономічна, 38 в с. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вартість якої складає -2 800 гривень 00 копійок, що дорівнює 351,37 доларів США. Тобто, різниця зайво сплаченої суми є -129 648,63 доларів США, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ, станом на 21 грудня 2009 року, складає 1 033 299 гривень 58 копійок, в свою чергу ОСОБА_1 просить стягнути на його користь із ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1 031 676 гривень 65 копійок, тобто суму, що є меншою за реальну суму зайво сплачених коштів, таким чином, суд вважає, що зайво сплачені позивачем кошти в сумі 1 031 676 гривень 65 копійок підлягають стягненню з відповідача
При цьому, суд, не може прийняти до уваги показання свідків та посилання відповідача на те, що зобов'язання пов'язані з передачею земельної ділянки були фактично виконанні, оскільки жодних належних цьому доказів, до суду надано не було та спростовуються письмовими доказами.
Також, суд не може прийняти до уваги заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності, так як відповідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг цього строку почався від 15 лютого 2007 року, тобто від дати укладення договорів купівлі -продажу земельних ділянок, з моменту укладення яких ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав.
Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 також слід стягнути судовий збір в сумі 1 700 гривень 00 копійок та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 256, 257, 261, 526 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 -8, 10, 11, 18, 57 -60, 79, 81, 88, 208, 209, 212 -215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) зайво сплачені грошові кошти в сумі 1 031 676 гривень 65 копійок, судовий збір в сумі 1 700 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок, разом 1 033 496 гривень 65 копійок.
Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя М.М. Бібік