Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
20 грудня 2011 р. № 2-а- 8960/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Присяжнюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,
за участю: представників позивача -Осьмухіна С.А., Хоменко О.О., представника відповідача -Зоріної І.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Науково -виробничої фірми «Сінтал' Д»Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання нечинною відмови, зобов'язання вчинення дій, -
Науково -виробнича фірма «Сінтал' Д»Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, у якому просить визнати нечинною повністю відмову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про підтвердження інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції від 30 травня 2011 р. та зобов'язати відповідача вчинити дії, щодо зроблення відмітки на трьох примірниках інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції від 30 травня 2011 р., обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.
8 червня 2011 р. позивач, звернувся до відповідача, з листом від 1 червня 2011 р. № 291, у якому просив поставити на інформаційному повідомленні відповідну відмітку про фактичне внесення інвестиції.
16 червня 2011 р. позивач отримав від відповідача лист від 15 червня 2011 р. № 12672/10/22-032 «Про надання відповіді», у якому відмовив у підтвердженні інформаційного повідомлення про фактичне внесення іноземної інвестиції.
Відмову у підтвердженні інформаційного повідомлення про фактичне внесення іноземної інвестиції обґрунтовано відповідачем тим, що позивачем до листа від 1 червня 2011 р. № 291, в порушення вимог п. 2 Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 928 «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій», надано інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції в одному примірнику та не надано документів, які свідчать про фактичне внесення інвестиції, а інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції від 30 травня 2011 р., в порушення вимог Додатку № 2 до Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 928 «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій», скріплене печаткою нерезидента, хоча підписане ОСОБА_1 за довіреністю від 17 грудня 2010 р.
Позивач зазначає, що ним до листа від 01 червня 2011 р. № 291 додані у якості додатків оригінали трьох примірників інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції від 30 травня 2011 р. та копії документів, що підтверджують фактичне внесення інвестиції та форму її здійснення.
На думку позивача, документами, що підтверджують фактичне внесення інвестиції та форму її здійснення, є виписка по особовим рахункам за 14 грудня 2009 р. ВАТ «БГ БАНК»(назву 27 квітня 2011 р. змінено на ПАТ «БАНК ПЕРШИЙ»), рішення господарського суду Харківської області від 8 листопада 2010 р. (суддя Жельне С. Ч.) по справі № 38/294-10, наказ господарського суду Харківської області від 23 листопада 2010 р. (суддя Жельне С. Ч.) по справі № 38/294-10, письмове рішення ради директорів Sintal Agriculture Public Limited від 21 грудня 2009 р., рішення компанії «Сінтал Агрікалчер паблік лімітед»(Sintal Agriculture Public Limited) засновника науково-виробничої фірми «СІНТАЛ'Д» -товариства з обмеженою відповідальністю від 21 грудня 2009 р., лист BANK OF GEORGIA від 1 лютого 2011 р., повідомлення SWIFT від 18 січня 2011 р., а тому відмова відповідача у підтвердженні інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції від 30 травня 2011 р. є незаконною і необґрунтованою.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі, додатково пояснивши суду наступне.
Позивач до листа від 1 червня 2011 р. № 291 надав один примірник інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції, замість трьох, який заповнений всупереч вимогам Додатку № 2 до Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 928, оскільки підпис О.Г. Грузкова на інформаційному повідомленні скріплений печаткою нерезидента, а також у зв'язку із тим, що позивачем при поданні адміністративного позову не враховано положень Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»від 5 квітня 2001 р. № 2346-III та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22, якими не передбачено зміну графи «призначення платежу», а тому відмова позивачеві у підтвердженні інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції від 30 травня 2011 р. є законною і обґрунтованою.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 6 березня 1992 р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 480 120 0000 019994.
Статут НВФ «СІНТАЛ'Д» -ТОВ (нова редакція) зареєстрований 19 липня 2010 р. державним реєстратором виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області Ю.С. Куциною, № запису 14801050015019994.
Відповідно до ст. 4 статуту НВФ «СІНТАЛ'Д» -ТОВ (нова редакція), Sintal Agriculture Public Limited є єдиним учасником НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ.
Sintal Agriculture Public Limited є нерезидентом України, заснованим та зареєстрованим у відповідності з законодавством Республіки Кіпр, з місцезнаходженням зареєстрованого офісу Лампоусас 1, 1095 Нікосія, Республіка Кіпр.
8 червня 2011 р. позивач звернувся до відповідача з листом від 1 червня 2011 р. № 291, у якому просив відповідача поставити на інформаційному повідомленні відповідну відмітку про фактичне внесення інвестиції.
16 червня 2011 р. позивач отримав від відповідача лист від 15 червня 2011 р. № 12672/10/22-032 «Про надання відповіді», у якому відповідач відмовив у підтвердженні інформаційного повідомлення про фактичне внесення іноземної інвестиції.
Як встановлено судом, рішенням господарського суду Харківської області від 8 листопада 2010 р. по справі № 38/294-10 (суддя Жельне С. Ч.) за позовом Sintal Agriculture Public Limited, м. Нікосія, Кіпр, до Науково-виробничої фірми «СІНТАЛ'Д»- товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків, Україна, про визнання юридичного факту та примусове виконання обов'язку в натурі, позов задоволений. Визнано кошти у сумі 2451866,51 доларів США (19572769,98 гривень за офіційним курсом НБУ на дату платежу - 14 грудня 2009 року), які 14 грудня 2009 року були перераховані Sintal Agriculture Public Limited на поточний рахунок НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ, іноземною інвестицією. Зобов'язано Науково-виробничу фірму «Сінтал'Д»- товариство з обмеженою відповідальністю в порядку, визначеному законодавством України, здійснити реєстрацію іноземної інвестиції до статутного фонду НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ у розмірі 2451866,51 доларів США (19572769 грн. 98 коп. за офіційним курсом НБУ на дату платежу - 14 грудня 2009 року). Стягнуто з Науково-виробничої фірми «СІНТАЛ'Д»- товариства з обмеженою відповідальністю (61070, м. Харків, вул. Чкалова, б. 7) на користь Sintal Agriculture Public Limited (Кіпр, м. Нікосія, Лампоусас 1, 1095, код НЕ 211464) (представник позивача гр. Грузков Олександр Геннадійович, 61020, м. Харків, вул. Анрі Барбюса, 6, кв. 31) - 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 8 листопада 2010 р. по справі № 38/294-10, 9 вересня 2009 р. між Sintal Agriculture Public Limited та НВФ «СІНТАЛ'Д» -ТОВ укладено контракт № 13-09-0009/W.
Продавцем за контрактом № 13-09-0009/W від 9 вересня 2009 р. є резидент України -НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ (місто Харків, Україна), а покупцем за контрактом № 13-09-0009/W від 9 вересня 2009 р. є нерезидент України - Sintal Agriculture Public Limited (місто Нікосія, Кіпр).
Sintal Agriculture Public Limited перерахував 11 листопада 2009 р. платіж у розмірі 2750000,00 доларів США із банківської установи-нерезидента України -BANK OF GEORGIA (місто Тбілісі, Грузія) у банківську установу-резидента України -ВАТ «БГ БАНК»(місто Харків, Україна).
BANK OF GEORGIA (нерезидент України) одночасно із здійсненням платежу із Грузії в Україну у розмірі 2750000,00 доларів США направив банку -отримувачу платежу (ВАТ «БГ БАНК») (резиденту України) повідомлення SWIFT від 11 грудня 2009 р. № PMI55777113/020.
Графа 70 «Інформація щодо переказу»повідомлення SWIFT від 11 грудня 2009 р. № PMI55777113/020 містить інформацію, вказану Sintal Agriculture Public Limited, а саме: «50 відсоткова передплата за насіння соняшника за контрактом № 13-09-0009/W від 09 вересня 2009 р.».
14 грудня 2009 р. з розподільного рахунку ВАТ «БГ БАНК»№ 26034301003492 на поточний рахунок НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ № 26001301003492 від Sintal Agriculture Public Limited зараховано грошову суму у розмірі 2750000 доларів США, що підтверджується випискою по особовим рахункам за 14 грудня 2009 р.
Виписка по особовим рахункам за 14 грудня 2009 р. з відбитком прямокутного штампу ВАТ «БГ БАНК»від 14 грудня 2009 р. містить інформацію про те, що призначенням платежу у розмірі 2750000,00 доларів США є: «П/о за товар зг. Конт. № 13-09-009/W від 09.09.09, Sintal Agriculture Public Limited, Грузія».
Відповідно до п. 1 письмового рішення ради директорів Sintal Agriculture Public Limited від 21 грудня 2009 р., грошові кошти в сумі 2750000 доларів США, перераховані Sintal Agriculture Public Limited 11 грудня 2009 р. на рахунок НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ із призначенням платежу «50 відсоткова передплата за насіння соняшника за контрактом № 13-09-0009/W від 09 ВЕРЕСНЯ 2009 Р.», оголошено прямою іноземною інвестицією у статутний капітал НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ.
Відповідно до п. 2 письмового рішення ради директорів Sintal Agriculture Public Limited від 21 грудня 2009 р., призначення платежу у сумі 2750000 доларів США, перерахованих Sintal Agriculture Public Limited 11 грудня 2009 р. на рахунок НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ із призначенням платежу «50 відсоткова передплата за насіння соняшника за контрактом № 13-09-0009/W від 09.09.2009», змінено на «інвестиції в статутний капітал НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ».
Відповідно до п. 3 письмового рішення ради директорів Sintal Agriculture Public Limited від 21 грудня 2009 р., доручено пану Олександру Грузкову, довіреній особі Sintal Agriculture Public Limited, діючому на підставі довіреності від 17 грудня 2009 р., зареєструвати в Україні пряму іноземну інвестицію в статутний капітал НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ»у сумі 2451866,51 доларів США або 19572769,98 Українських гривень станом на 14 грудня 2009 р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 8 листопада 2010 р. по справі № 38/294-10, 21 грудня 2009 р. представник Sintal Agriculture Public Limited гр. Грузков О. Г., діючий на підставі довіреності від 17 грудня 2009 р., склав, надіслав на адресу (місцезнаходження) НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ», а також додатково передав 17 березня 2010 р. особисто генеральному директору НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ»Могилі В. В. рішення Sintal Agriculture Public Limited про оголошення суми 19572769,98 грн. за офіційним курсом НБУ на дату платежу 14 грудня 2009 р. або 2451866,51 доларів США інвестицією у статутний капітал НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ.
На підставі письмового рішення ради директорів Sintal Agriculture Public Limited від 21 грудня 2009 р. призначення платежу у розмірі 2750000,00 доларів США, здійсненого 11 грудня 2009 р. з рахунку Sintal Agriculture Public Limited у BANK OF GEORGIA, який 14 грудня 2009 р. з розподільного рахунку ВАТ «БГ БАНК»№ 26034301003492 зарахований на поточний рахунок НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ № 26001301003492, змінено платником грошових коштів -нерезидентом України (Sintal Agriculture Public Limited, Кіпр) з «попередня оплата по контракту № 13-09-0009 від 09 вересня 2009»на «інвестиції в статутний капітал НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ».
Як видно з матеріалів справи, рада директорів Sintal Agriculture Public Limited направила письмове рішення від 21 грудня 2009 р. у BANK OF GEORGIA, Грузія.
Банк-нерезидент України BANK OF GEORGIA, отримавши письмове рішення ради директорів Sintal Agriculture Public Limited від 21 грудня 2009 р., направив 18 січня 2011 р. на адресу ВАТ «БГ БАНК» повідомлення SWIFT № 110118601133 № BOG1AMND-18JAN11, відповідно з яким за вимогою відправника платежу (Sintal Agriculture Public Limited, Грузія) призначення платежу у розмірі 2750000,00 доларів США у Графі 70 «Інформація щодо переказу»змінено з «попередня оплата по контракту № 13-09-0009 від 09 вересня 2009»на «інвестиції в статутний капітал НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ», що знайшло відображення у листі BANK OF GEORGIA від 01 лютого 2011 р.
BANK OF GEORGIA у листі від 01 лютого 2011 р. вказав, що у відповідності з вимогами відправника грошей (Sintal Agriculture Public Limited) призначення платежу у розмірі 2750000 доларів США змінено з «попередня оплата по контракту № 13-09-0009 від 09 вересня 2009»на «інвестиції в статутний капітал НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ», а зміну призначення платежу з «попередня оплата по контракту № 13-09-0009 від 09 вересня 2009»на «інвестиції в статутний капітал НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ»надіслано у банк отримувача платежу (ВАТ «БГ БАНК») за системою SWIFT (№ 110118601133 № BOG1AMND-18JAN11).
Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова, не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 8 листопада 2010 р. по справі № 38/294-10, подала 18 серпня 2011 р. оскаржив зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 1 вересня 2011 р. по справі № 38/294-10 Державній податковій інспекції у Київському районі міста Харкова у прийнятті апеляційної скарги відмовлено.
Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова, не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 8 листопада 2010 р. та ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 1 вересня 2011 р. по справі № 38/294-10, подала 15 вересня 2011 р. через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду касаційну скаргу, у якій просить Вищий господарський суд України прийняти касаційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова до провадження, скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 1 вересня 2011 р. та рішення господарського суду Харківської області від 8 листопада 2010 р., направити справу на новий розгляд, залучити ДПІ у Київському районі м. Харкова до участі у справі в якості 3 особи на стороні відповідача -НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ та повідомити ДПІ у Київському районі м. Харкова про дату та час розгляду рішення.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 р. по справі № 38/294-10 Державній податковій інспекції у Київському районі міста Харкова в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2010 зі справи № 38/294-10 відмовлено. Прийнято касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова стосовно ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2011 зі справи № 38/294-10 до провадження та призначено розгляд касаційної скарги у засіданні Вищого господарського суду України на 08 листопада 2011 року об 11 год. 30 хв. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Копиленка, 6, кімн. 302.
Постановою Вищого господарського суду України від 8 листопада 2011 р. по справі № 38/294-касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова задоволено. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2011 зі справи № 38/294-10 скасовано. Справу передано на розгляд Харківського апеляційного господарського суду.
Згідно із частинами 1 та 2 ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно із ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Згідно із ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
З ухвали Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 р. та постанови Вищого господарського суду України від 8 листопада 2011 р. по справі № 38/294-10 вбачається, що суд касаційної інстанції відмовив касатору - Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова у прийнятті до провадження касаційної скарги в частині оскарження рішення господарського суду Харківської області від 8 листопада 2010 р., а також прийняв до провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова стосовно ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 1 вересня 2011 р., скасувавши оскаржену касатором ухвалу суду апеляційної інстанції.
З резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 1 вересня 2011 р. по справі № 38/294-10 вбачається, що Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова повернуто апеляційну скаргу та додані до неї матеріали всього на 12 аркушах, у тому числі: заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 01 вересня 2011 р. та постанови Вищого господарського суду України від 8 листопада 2011 р. по справі № 38/294-10 убачається, що ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 1 вересня 2011 р. вмотивовано відсутністю у Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова права на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 8 листопада 2010 р., а постанову Вищого господарського суду України від 8 листопада 2011 р. вмотивовано помилковістю висновку Харківського апеляційного господарського суду про відсутність у Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова права на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 8 листопада 2010 р.
Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 8 листопада 2011 р. по справі № 38/294-10, справу № 38/294-10 повернуто до Харківського апеляційного господарського суду, а відповідно до ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 1 вересня 2011 р. по справі № 38/294-10, у матеріалах справи № 38/294-10 відсутні як заява Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про поновлення строку на апеляційне оскарження, так і апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, оскільки Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова повернуто апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, у тому числі заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно із ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Відповідно з абз. 8 п. 4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України»клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності -з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відповідно з абз. 5 п. 6 Постанови, про відновлення або про відмову у відновленні пропущеного строку може зазначатися у відповідній ухвалі як окремому документі (за підписом судді, який розглядав відповідне питання у порядку частини другої статті 93 ГПК) або відповідно в ухвалах (за підписами суддів колегії суддів) про залишення апеляційної скарги без розгляду (частина друга статті 93 ГПК) чи про прийняття її до провадження (стаття 98 ГПК).
Позивачем до листа від 1 червня 2011 р. № 291, який здано позивачем відповідачеві через канцелярію 8 червня 2011 р., у якості додатків надані, зокрема, рішення господарського суду Харківської області від 8 листопада 2010 р. по справі № 38/294-10 та наказ господарського суду Харківської області від 23 листопада 2010 р. по справі № 38/294-10.
8 червня 2011 р. відповідач, отримавши через канцелярію від позивача лист від 1 червня 2011 р. № 291, дізнався про рішення господарського суду Харківської області від 8 листопада 2010 р.
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2010 року по справі № 38/294-10 не може вважатися таким, що оскаржене Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова, воно є таким, що набрало законної сили, а відтак грошові кошти у розмірі 2451866,51 доларів США, які відправлені 11 грудня 2009 р. з поточного рахунку Sintal Agriculture Public Limited у BANK OF GEORGIA та які 14 грудня 2009 р. з розподільного рахунку ВАТ «БГ БАНК»№ 26034301003492 зараховані на поточний рахунок НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ № 26001301003492, є іноземною інвестицією Sintal Agriculture Public Limited у статутний капітал НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ.
Згідно із ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно п. 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є інші юридичні факти.
Згідно із ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист іноземних інвестицій на Україні»від 10 вересня 1991 року № 1540а-XII інвестиції, прибутки, законні права та інтереси іноземних інвесторів на території України захищаються її законами.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про захист іноземних інвестицій на Україні»від 10 вересня 1991 року № 1540а-XII держава не може реквізувати іноземні інвестиції за винятком випадків стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій. Рішення про реквізицію іноземних інвестицій приймає Кабінет Міністрів України. Компенсація, що виплачується в цих випадках іноземному інвестору, має бути адекватною та ефективною.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист іноземних інвестицій на Україні»від 10 вересня 1991 року № 1540а-XII іноземним інвесторам гарантується перерахування за кордон їх прибутків та інших сум як в карбованцях, так і в іноземній валюті, що отримані на законних підставах.
Згідно із п. 1 ст. 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування»від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР іноземними інвесторами є суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України.
Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування»від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР іноземними інвестиціями є цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
Згідно із абз. 2 ст. 2 Закону України «Про режим іноземного інвестування»від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України.
Відповідно до абз. 3 ст. 3 Закону України «Про режим іноземного інвестування»від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР іноземні інвестиції можуть здійснюватися у формі створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю.
Згідно із ст. 13 Закону України «Про режим іноземного інвестування»від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється Урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями протягом трьох робочих днів після фактичного їх внесення у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про режим іноземного інвестування»від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі порушення встановленого порядку реєстрації. Відмова з мотивів її недоцільності не допускається. Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій повинна бути оформлена письмово із зазначенням мотивів відмови і може бути оскаржена у судовому порядку.
Згідно із ст. 393 Господарського кодексу України (далі -ГК України) оцінка іноземних інвестицій, включаючи внески до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється в іноземній конвертованій валюті та у гривнях, за згодою сторін, на основі цін міжнародних ринків або ринку України. При цьому перерахунок сум в іноземній валюті у гривні провадиться за курсом, встановленим Національним банком України.
Відповідно до ч. 1 ст. 395 ГК України державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями протягом трьох робочих днів після фактичного їх внесення у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ч. 2 ст. 395 ГК України відмова у державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі порушення законодавства України про іноземне інвестування. Відмову у державній реєстрації іноземних інвестицій може бути оскаржено у судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 395 ГК України незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених цим Кодексом та іншими законами для іноземних інвесторів і підприємств з іноземними інвестиціями.
Згідно із ст. 400 ГК України відносини, пов'язані з іноземними інвестиціями в Україні, регулюються цим Кодексом, законом про режим іноземного інвестування (93/96-ВР), іншими законодавчими актами та чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. У разі якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено законодавством України про іноземні інвестиції, застосовуються правила міжнародного договору.
Порядок подання документів, їх розгляду та здійснення державної реєстрації іноземних інвестицій, що відповідають умовам, викладеним у пункті 2 статті 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування»від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР, та здійснюються за видами і формами, передбаченими статтями 2 і 3 цього Закону, встановлений Положенням про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 року № 928 «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій».
Відповідно до п. 2 цього Положення, державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями (далі -органи державної реєстрації) протягом трьох робочих днів після їх фактичного внесення.
Відповідно до п. 3 цього Положення, для державної реєстрації іноземних інвестицій іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа (далі -заявник) подає органу державної реєстрації такі документи:
-інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції у трьох примірниках, заповнене за формою і в порядку згідно з додатками № 1 і 2 до цього Положення, з відміткою державної податкової інспекції за місцем здійснення інвестиції про її фактичне внесення;
-документи, що підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції (установчі документи, договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, концесійні договори тощо);
-документи, що підтверджують вартість іноземної інвестиції (відповідно до вимог, визначених статтею 2 Закону України «Про режим іноземного інвестування»);
-документ, що свідчить про внесення заявником плати за реєстрацію.
Підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, відбувається на підставі Порядку підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, який затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 червня 2005 року № 238 «Про затвердження Порядку підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність».
Відповідно до п. 2 цього Порядку, іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа звертається до органу державної податкової служби за місцем здійснення інвестиції із письмовою заявою, до якої додаються:
-інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції у трьох примірниках, заповнене за формою і в порядку згідно з додатками № 1 і 2 до Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 № 928, та документи, які свідчать про фактичне внесення інвестиції, -для підтвердження інформаційного повідомлення;
-документи згідно з пунктом 7 Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 № 937, -з метою погашення векселя.
Законом України «Про режим іноземного інвестування»від 19 березня 1996 р. № 93/96-ВР, постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 року № 928 «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій», наказом Державної податкової адміністрації України від 29 червня 2005 року № 238 «Про затвердження Порядку підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність», чітко не визначено, які ж саме документи про фактичне внесення інвестиції має надати заявник для підтвердження інформаційного повідомлення, таким чином, суд приходить до висновку, що документами, які підтверджують фактичне внесення інвестиції та форму її здійснення від Sintal Agriculture Public Limited у статутний капітал НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ, є, зокрема, рішення господарського суду Харківської області від 8 листопада 2010 р. по справі № 38/294-10, письмове рішення ради директорів Sintal Agriculture Public Limited від 21 грудня 2009 року, рішення компанії «Сінтал Агрікалчер паблік лімітед»(Sintal Agriculture Public Limited) засновника науково-виробничої фірми «СІНТАЛ'Д» -товариства з обмеженою відповідальністю від 21 грудня 2009 р., лист BANK OF GEORGIA від 1 лютого 2011 р., а також повідомлення SWIFT від 11.12.2009 р.
У ході судового розгляду справи встановлено, що інофрмаціне повідомлення про внесення іноземної інвестиції ід 30 травня 2011 р. було заповнено за формою і в порядку згідно з додатками № 1 і 2 до Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 року № 928, а наявність відтиску печатки нерезидента України на підпису О.Г. Грузкова не є порушенням вимог Додатку № 2 до зазначеного Положення, оскільки О.Г. Грузков є уповноваженою іноземним інвестором в установленому порядку особою і діє на підставі довіреності Sintal Agriculture Public Limited від 17 грудня 2010 р.
Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, що передбачено п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 року № 928, а податковий орган лише робить відмітку на інформаційному повідомленні про фактичне внесення іноземної інвестиції, що передбачено п. 3 порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 червня 2005 р. № 238.
Стосовно твердження відповідача про надання позивачем до листа від 01 червня 2011 р. № 291 одного примірника інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції від 30 травня 2011 р., замість трьох, як це передбачено п. 2 Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 928, суд доходить висновку про його необґрунтованість, оскільки перший аркуш листа НВФ «СІНТАЛ'Д»-ТОВ від 1 червня 2011 р. № 291 містить відбиток прямокутного штампу відповідача № 3, підпис уповноваженої особи відповідача з датою 8 червня 2011 р., а у самому листі зазначено, що до листа додані три, а не один, як це стверджує відповідач, примірника інформаційного повідомлення.
Стосонво твердження відповідача про те, що позивачем не враховано положень Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»від 5 квітня 2001 р. № 2346-III та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22, суд визнає вказані твердження необґрунтованим з наступних підстав.
Преамбулою Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»від 5 квітня 2001 року № 2346-III передбачено, що цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність суб'єктів переказу.
Підпунктом 1.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, на вимоги якої посилається відповідач, закріплено, що ця інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.
Таким чином, суд приходить до висновку, що із аналізу зазначених вище Закону та Інструкції випливає, що вони врегульовують порядок проведення переказу коштів у грошовій одиниці України (гривня) і на території України, а відтак вони не розповсюджуються на правовідносини, пов'язані із здійсненням платежу у доларах США із банка-нерезидента України (OF GEORGIA», Грузія) у банк-резидент України (ВАТ «БГ БАНК», Україна).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих із зазначенням способу його здійснення.
Позивач в своєму позові просить суд визнати нечинною відмову ДПІ у Дзержинському районі м. Хакрова у підтверджені інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції від 30 травня 2011 р.
Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання відмови нечинною), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
Таким чином із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково, а саме: зобов'язати ДПІ у Дзержинському районі м. Хакрова вчинити певні дії, а саме: зробити відмітку на трьох примірниках інформаційного повідомлення про внесення іноземної іноземної інвестиції від 30 травня 2011 року.
Відповідно із вимогами ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124 Конституції України, ст. ст. 4-5, 53, 85, 93 ГПК України, ст. ст. 393, 395, 400 ГК України, ст. 11 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 4 Закону України «Про захист іноземних інвестицій на Україні»від 10 вересня 1991 року № 1540а-XII, ст. ст. 1, 2, 3, 13, 14 Закону України «Про режим іноземного інвестування»від 19 березня 1996 р. № 93/96-ВР, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 р. № 2346-III, ст. ст. 8-14, 71, 72, 86, 94, 159, 160-164, 167, 185, 186, 255 КАС України, суд -
Адміністративний позов Науково -виробничої фірми «Сінтал' Д»Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання нечинною відмови, зобов'язання вчинення дій, - задовольнити частково.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова зробити відмітку на трьох примірниках інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції від 30 травня 2011 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Постанову у повному обсязі виготовлено 26 грудня 2011 р.
Суддя О.В. Присяжнюк