Харківський окружний адміністративний суд
м. Харків
05 грудня 2011 р. справа № 2а- 14388/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Сагайдак В.В.,
суддів: Шляхової О.М., Мар'єнко Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шевченка І.С.,
представника другого відповідача - Гуденка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністра внутрішніх справ України, Начальника департаменту охорони громадського порядку Міністерства внутрішніх справ України В.І. Ратушняка про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністра внутрішніх справ України, Начальника департаменту охорони громадського порядку Міністерства внутрішніх справ України В.І. Ратушняка, в якому просить суд визнати неправомірним надання ОСОБА_2 відповіді на ії вказаний в позові запит з посиланням на загальнодоступні джерела; зобов'язати відповідача Міністра МВС України видати ОСОБА_2 конкретну інформацію по її вказаному в позові запиту; зобов'язати відповідача відшкодувати моральну шкоду, яку ОСОБА_2 на сьогодні оцінює у розмірі 300 грн..
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що на її інформаційний запит на ім'я Міністра внутрішніх справ України від 22.08.2011 року їй було надано відповідь від 07.09.2011 року, яка, на думку позивача, являє собою неправомірну відмову в наданні їй конкретної інформації, що зумовило заподіяння ОСОБА_2 моральної шкоди, свідчило про зневажливе ставлення до її звернення та до її особи.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку із знаходженням на стаціонарному лікуванні. Факт знаходження на лікуванні не підтверджено відповідним документом, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача.
Представник першого відповідача, Міністра внутрішніх справ України, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно ст. 35 КАС України, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не надавав. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності першого відповідача.
Представник другого відповідача, Начальника департаменту охорони громадського порядку Міністерства внутрішніх справ України В.І. Ратушняка, в судове засідання прибув, проти позову заперечував у повному обсязі, зазначивши, що відповідь від 07.09.2011 року на запит ОСОБА_2 є цілком правомірною та вичерпною, не існує підстав вважати, що позивачу було заподіяно моральну шкоду.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
22.08.2011 року ОСОБА_2 до МВС України було подано інформаційний запит за вих.№1347 на ім'я Міністра внутрішніх справ України, в якому ОСОБА_2 просила надати їй відповідь про те, якими документами визначається статус судової міліції в структурі МВС, просила долучити копії відповідних документів до відповіді (а.с. 30).
Листом від 07.09.2011 року за №10/3-Д-3207 ОСОБА_2 було надано відповідь ДОГП МВС України за підписом першого заступника начальника Департаменту про законодавче забезпечення судової міліції, в якій було перелічено, якими документами регламентується діяльність судової міліції в системі МВС, а саме: Законом України «Про міліцію»від 20.12.1990 року №565, Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»від 23.12.1993 року №3782, Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»від 23.12.1993 року №3781, Законом України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 року №2453, Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо забезпечення належних умов діяльності суддів та функціонування судів»від 15.12.1999 року №1564/99. ОСОБА_2 повідомлено, що зазначені законодавчі та нормативно - правові акти є вільно доступними і ознайомлення з ними здійснюється на загальних підставах (а.с. 6).
Надану ОСОБА_2 відповідь від 07.09.2011 року за №10/3-Д-3207 суд вважає такою, що не спричинила і не могла спричинити шкоду, свідчити про формальний підхід, відмову в наданні інформації чи зневагу до позивача з боку МВС.
В обґрунтування свого позову ОСОБА_2 також зазначила, що лист від 07.09.2011 року був підписаний невідомою особою за начальника Департаменту охорони громадського порядку МВС України Ратушняка В.І..
Судом встановлено, що відповідно до Наказу МВС від 02.07.2011 року №836 полковника міліції Поготова С.М. було призначено першим заступником начальника ДОГП МВС України, який відповідно до своїх Функціональних обов'язків, затверджених 15.08.2011 року начальником ДОГП МВС України Ратушняком В.І., має право розглядати кореспонденцію, а також скарги, заяви і листи громадян, що надходять до ДОГП, та давати доручення щодо їх своєчасного і об'єктивного розгляду. До того ж, як вбачається з матеріалів справи, підписом начальника ДОГП МВС України Ратушняка В.І. 23.08.2011 року першому заступнику начальника ДОГП МВС України Поготову С.М. було доручено розглянути лист ОСОБА_2 (а.с. 26-29).
Таким чином, судом встановлено, що при наданні позивачу письмової відповіді від 07.09.2011 року за № 10/3-Д-3207 на її звернення від 22.08.2011 року, відповідач, діючи в межах своїх повноважень, об'єктивно, всебічно і вчасно надав письмову відповідь про те, якими нормативно-правовими актами регламентується діяльність судової міліції, зокрема, визначається статус судової міліції в структурі МВС. Зазначена відповідь є вмотивованою та зрозумілою, оскільки у відповіді міститься перелік запитуваних позивачем нормативно-правових актів з реквізитами.
У позові ОСОБА_2 також зазначає, що у своєму запиті від 22.08.2011 року вона просила долучити копії документів до відповіді.
Суд зазначає, що нормативно-правові акти, якими врегульовано діяльність судової міліції, носять загальний характер та є у вільному доступі для громадян, через що відповідачем правомірно відмовлено у наданні позивачу текстів наведених правових актів.
Згідно ч. 3 ст.21 Закону № 2939-VI у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Наказу МВС України «Про затвердження розміру витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію»від 21.07.2011 року №460 затверджені та визначені розміри витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію (а.с. 34). У зв'язку з тим, що позивач не оплатив зазначені витрати, йому не були надіслані документи, які він просив долучити до відповіді ДОГП МВС України.
Таким чином, на запит ОСОБА_2 від 22.08.2011 року за вих.№1347, діючи у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, Департаментом охорони громадського порядку була надана цілком правомірна відповідь.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 300 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.
Оскільки в ході розгляду справи судом не встановлено наявності протиправних дій відповідачів при розгляді звернення позивача, позивачем не надано доказів на підтвердження фактів заподіяння їй моральних страждань або втрат немайнового характеру, підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Судом не встановлено доказів понесення ОСОБА_2 моральних страждань при отриманні відповіді від 07.09.2011 року за №10/3-Д-3207. Враховуючи вище зазначене суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 300 грн. не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Міністра внутрішніх справ України, Начальника департаменту охорони громадського порядку Міністерства внутрішніх справ України В.І. Ратушняка про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанову складено 09.12.2011 року.
Головуючий суддя Сагайдак В.В.
Судді Шляхова О.М.
Мар'єнко Л.М.
З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >
Суддя< > В.В.Сагайдак< >