26 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних та адміністративних справах апеляційного суду Рівненської області в складі суддів:
Григоренка М.П., Буцяка З.І., Оніпко О.В.,
секретар судового засідання Коробчук А.М., за участю представників третьої особи ОСОБА_4 ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в апеляційному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до Привільненської сільської ради Дубенського району Рівненської області, третя особа ОСОБА_4, про визнання права власності на спадкове майно,
13 грудня 2007 року ОСОБА_7 звернувся в суд з позовом до Привільненської сільської ради Дубенського району Рівненської області, третя особа ОСОБА_4, про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8, яка 22 жовтня 2003 року склала заповіт, за яким все своє майно, яке знаходиться в с. Привільне Дубенського району, заповіла йому.
Проте, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на домоволодіння по АДРЕСА_1, яке залишила спадкодавець йому у спадщину, нотаріальна контора відмовляє йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане майно, в зв'язку із чим просив визнати за ним право власності на вищевказане будинковолодіння в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 02 листопада 2011 року позов ОСОБА_7 задоволено.
Визнано за ОСОБА_7 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, як спадкове майно по заповіту ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Не погодившись із вказаним рішенням третя особа ОСОБА_4 подав на нього апеляційну скаргу, в якій вказує, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_7, оскільки по справі не було здобуто доказів, згідно яких би вбачалось, що житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 належав на праві приватної власності ОСОБА_8.
Довідка Привільненської сільської ради та технічний паспорт на будинок, які суд взяв до уваги при винесені оскаржуваного рішення, не являються належними доказами права власності.
Запис у погосподарській книзі Привільненської сільської ради про те, що спірне будинковолодіння рахувалось за ОСОБА_8, теж не може бути належним доказом,
Справа № 22-2260-2011 р. Головуючий у 1 інстанції : Стадійчук А.О.
Доповідач : Григоренко М.П.
оскільки секретар сільської ради дала свідчення про те, що вказана книга заповнювалась із порушенням чинного законодавства.
Також, суд не врахував, згідно записів погосподарських книг Привільненської сільської ради спірний житловий будинок належав колгоспному двору, головою якого був дід ОСОБА_4 - ОСОБА_9, який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Так як на момент смерті ОСОБА_9 у вказаному колгоспному дворі продовжувала проживала лише його дочка ОСОБА_10, тому, відповідно до ст. 120, 563 ЦК УРСР 1963 року, вона стала єдиним власником будинковолодіння, оскільки інших членів колгоспного двору не було.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 померла. Після її смерті, відповідно до ст. 524-527 ЦПК УРСР 1963 року, відкрилася спадщина на спірний будинок.
ОСОБА_8 з 2 квітня 1998 року стала проживати в місті Дубно, тому на момент смерті спадкоємиці ОСОБА_10 не проживала в селі Привільне, і не прийняла спадщини ні документально, ні іншим шляхом.
Проте, батько ОСОБА_4 -ОСОБА_11 своєчасно прийняв спадщину після смерті своєї сестри ОСОБА_10, шляхом вступу в управління спадковим майном. Після його смерті, відкрилася спадщина, зокрема і на вказаний будинок, єдиним спадкоємцем якого є ОСОБА_4
У зв'язку із викладеним, ОСОБА_4 просить рішення Дубенського міськрайонного суду від 02 листопада 2011 року скасувати та постановити нове, яким відмовити ОСОБА_7 в задоволенні позовних вимог.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_7 вказує, що оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
В ході апеляційного розгляду справи представники третьої особи підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Заслухавши доповідача, пояснення представників третіх осіб, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив із того, що за позивачем має бути визнано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8, оскільки наявними у справі доказами доведено, що дане будинковолодіння належало останній на праві приватної власності і тому входить до спадкової маси.
Проте, колегія суддів не погоджується із висновками оскаржуваного рішення і вважає, що рішення Дубенського міськрайонного суду від 02 листопада 2011 року підлягає скасуванню, у зв'язку із недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, з ухваленням у справі нового рішення.
З матеріалів справи вбачається і сторонами по справі це не оспорюється, що житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 до квітня 1990 року мав статус колгоспного двору, головою якого до ІНФОРМАЦІЯ_2 був дід ОСОБА_4 - ОСОБА_9, а після смерті останнього до 1990 року його дочка ОСОБА_10.
З 1990 року спірне будинковолодіння належало до суспільної групи робітників, в якому проживали ОСОБА_10 та ОСОБА_8.
В зв'язку із тим, що на момент смерті ОСОБА_9 чинним законодавством не передбачалось спадкування майна члена колгоспного двору, єдиним членом і власником колгоспного двору після смерті останнього залишилась ОСОБА_10, за життя якої змінився статус цього господарства, оскільки став належати до суспільної групи робітника.
Всі ці обставини підтверджує і Привільненська сільська рада.
При цьому Привільненська сільська рада жодним чином не пояснює, на якій правовій підставі спірне будинковолодіння з 1996 року стало обраховуватись за ОСОБА_8, так як на той момент ще була жива її сестра ОСОБА_10, яка жодним чином не відмовлялась від свого права власності на спірне будинколодіння на її користь.
Та обставина, що в квітні 1992 року ОСОБА_10 стала проживати в іншому населеному пункті, також ще не означає автоматичного позбавлення нею права власності на спірне будинковолодіння, в зв'язку із тим, що за адресою цього будинковолодіння залишилась бути зареєстрованою її сестра ОСОБА_8
За таких обставин колегія суддів вважає, що сам по собі запис у погосподарській книзі Привільненської сільської ради, на який послався суд першої інстанції у своєму рішенні, не є достатнім та переконливим доказом для задоволення позовних вимог ОСОБА_7
Відсутні будь-які докази про перехід права власності на спірне будинковолодіння до ОСОБА_8 і після смерті її сестри ОСОБА_10.
Будь-які інші дані, на підставі яких можливо було встановити чи була ОСОБА_8 власником спірного будинковолодіння і тому позивач має право на його спадкування, у справі відсутні.
За таких обставин, на переконання колегії суддів, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 має бути відмолено, за недоведеністю.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 215, 218, 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Дубенського міськрайонного суду від 02 листопада 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_7 до Привільненської сільської ради Дубенського району Рівненської області, третя особа ОСОБА_4, про визнання права власності на спадкове майно, житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 -відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити рішення апеляційного суду в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Григоренко М.П.
Судді Буцяк З.І.
Оніпко О.В.