26 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.,
суддів Григоренка М.П., Оніпко О.В.;
секретар судового засідання Коробчук А.М.,
з участю представників апелянта, позивача та ТОВ «Восток»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ “Рівненський ливарний завод” на рішення Рівненського районного суду від 13 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови наглядової ради Закритого акціонерного товариства “Рівненський ливарний завод”, Представника ТОВ «Фірма «Восток»в наглядовій раді ЗАТ “Рівненський ливарний завод” ОСОБА_2, ЗАТ “Рівненський ливарний завод”, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -ОСОБА_4, про визнання незаконним рішення Наглядової ради ЗАТ „Рівненський ливарний завод” від 22 вересня 2006 року в частині розірвання контракту з генеральним директором та поновлення його на роботі,
В жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до Голови наглядової ради Закритого акціонерного товариства “Рівненський ливарний завод”, Представника ТОВ «Фірма «Восток»в наглядовій раді ЗАТ “Рівненський ливарний завод” ОСОБА_2, ЗАТ “Рівненський ливарний завод” (далі -ЗАТ “РЛЗ”) та ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -ОСОБА_4
Рішенням Рівненського районного суду від 15 грудня 2006 року позов задоволено частково. Визнано незаконним рішення наглядової ради Закритого акціонерного товариства „Рівненський ливарний завод” від 22 вересня 2006 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора ЗАТ „Рівненський ливарний завод” за п. 4 ч. 1 ст.40 КЗпП України і припинення на цій підставі дії трудового контракту від 12 вересня 2006 року між генеральним директором ОСОБА_1 та ЗАТ „Рівненський ливарний завод”. ОСОБА_1 поновлено на посаді генерального директора ЗАТ „РЛЗ”. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 27 лютого 2007 року рішення районного суду в частині поновлення позивача на роботі скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В решті рішення місцевого суду залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 1 жовтня 2008 року рішення Апеляційного суду Рівненської області від 27 лютого 2007 року скасовано, а рішення Рівненського районного суду від 15 грудня 2006 року залишено без зміни.
Ухвалою Рівненського районного суду від 27 травня 2010 року рішення Рівненського районного суду від 15 грудня 2006 року, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку його перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Останнім рішенням Рівненського районного суду від 13 вересня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено. Рішення наглядової ради Закритого акціонерного товариства „Рівненський ливарний завод” від 22 вересня 2006 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора ЗАТ „Рівненський ливарний завод” за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України і припинення на цій підставі дії трудового контракту від 12 вересня 2006 року між генеральним директором ОСОБА_1 та ЗАТ „Рівненський ливарний завод” визнано незаконним. ОСОБА_1 поновлено на посаді генерального директора ЗАТ „РЛЗ”. Судові витрати у справі покладено на відповідача.
Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі ЗАТ “Рівненський ливарний завод” висновки місцевого суду вважало такими, що не відповідають вимогам закону та обставинам справи, які судом установлені неповно. Зокрема, апелянт доводив, що 12 вересня 2006 року трудовий контракт між ОСОБА_1 та Головою наглядової ради Закритого акціонерного товариства “Рівненський ливарний завод” ОСОБА_2 не укладався; протокол від 22.09.2006 р., яким позивача нібито було звільнено з посади генерального директора ЗАТ “РЛЗ”, наглядовою радою ЗАТ “РЛЗ” не приймався.
Покликаючись на ці обставини, відповідач ЗАТ “Рівненський ливарний завод” рішення місцевого суду вважав незаконним та необґрунтованим і просив апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Перевіряючи відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України в апеляційному порядку законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до наступного.
Судом установлено, що відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ “РЛЗ” від 5 вересня 2006 року позивача було обрано генеральним директором товариства та зобов'язано колишнього директора ОСОБА_3 передати йому печатки, штампи, установчі й інші документи ЗАТ “РЛЗ”.
На виконання зазначеного рішення 12 вересня 2006 року між позивачем та ЗАТ “РЛЗ” в особі голови наглядової ради ОСОБА_2 було укладено трудовий контракт. Згідно з п.п. 7.1, 7.4. зазначеного контракту він діяв з 12 вересня 2006 року до 12 вересня 2007 року та набрав чинності з моменту його підписання сторонами. Контракт, укладений акціонерним товариством із директором згідно з п. 9 Положення про укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами в контракті, і може бути змінений за згодою сторін, складеною в письмовій формі.
Відмова акціонерного товариства в наданні обумовленої контрактом роботи після набрання ним чинності є підставою для застосування правил ч. 1 ст. 235 КЗпП України, за якою в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Проте згідно з пп. 7.1 та 7.4. контракту сторін він був чинним лише з 12 вересня 2006 по 12 вересня 2007 року.
Таким чином, вимога ОСОБА_1 про поновлення його на посаді генерального директора ЗАТ „РЛЗ” задоволена бути не може у зв'язку із закінченням строку дії укладеного ним із ЗАТ „РЛЗ” контракту.
Через це рішення місцевого суду підлягає відповідному частковому скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 36 п. 2, 235 ч. 1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ЗАТ “Рівненський ливарний завод” задовольнити частково.
Рішення Рівненського районного суду від 13 вересня 2011 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді генерального директора ЗАТ „РЛЗ” скасувати.
ОСОБА_1 у задоволенні цих позовних вимог відмовити.
В решті рішення місцевого суду залишити без змін, а подану апеляційну скаргу -відхилити.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення. Воно може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді: