26 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.,
суддів Григоренка М.П., Оніпко О.В.;
секретар судового засідання Коробчук А.М.,
з участю позивача, його представника та ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Здолбунівського районного суду від 9 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Богдашівської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області про визнання недійсним і скасування рішення сільської ради, визнання частково недійсним і скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та визнання права користування земельною ділянкою,
Рішенням Здолбунівського районного суду від 9 листопада 2011 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_1, Богдашівської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області про визнання недійсним і скасування рішення цієї ради № 143 від 20 жовтня 2004 року; про визнання частково недійсним і скасування державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 068702, який 8 травня 2009 року був виданий відповідачці ОСОБА_1, в частині 0,07 га; та про визнання права користування присадибною земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 відмовлено у зв'язку зі спливом позовної давності.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі позивач, вважаючи такий висновок місцевого суду необґрунтованим, просив апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалене місцевим судом рішення частковому скасуванню з ухваленням у справі апеляційним судом нового рішення з таких підстав.
Частиною 3 ст. 303 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Статтями 256 і 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Рішенням Здолбунівського районного суду від 14 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору -КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації, Здолбунівська районна державна нотаріальна контора, Виконавчий комітет Богдашівської сільської ради Здолбунівського району, про визнання частково недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, договору довічного утримання та визнання права власності на спадкове майно встановлено, що позивач ОСОБА_2 після смерті свого батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, його спадщину прийняв своєчасно, тобто у 2006 році (а. с. 23).
Це рішення місцевого суду набрало законної сили.
Після фактичного прийняття батькової спадщини позивач 16 березня 2007 року звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 і Виконавчого комітету Богдашівської сільської ради Здолбунівського району про визнання частково недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, які були видані його покійному дядькові ОСОБА_4 на суміжну присадибну земельну ділянку на вул. АДРЕСА_1 саме на підставі рішення Богдашівської сільської ради Здолбунівського району № 143 від 20 жовтня 2004 року, який судом було залишено без розгляду (а. с. 27).
Таким чином, про спірне рішення Богдашівської сільської ради Здолбунівського району № 143 від 20 жовтня 2004 року, яким було порушено право позивача та право його покійного батька ОСОБА_3 на присадибну земельну ділянку, позивач дізнався найпізніше 16 березня 2007 року, а оскаржив його в судовому порядку у даній справі -лише 4 липня 2011 року, тобто вже після збігу встановленого законом строку позовної давності, в т.ч. з урахуванням його переривання.
Згідно зі ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині, що стосується вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним і скасування рішення Богдашівської сільської ради Здолбунівського району № 143 від 20 жовтня 2004 року за спливом позовної давності.
Разом із тим, інші позовні вимоги ОСОБА_2 (про визнання частково недійсним і скасування державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 068702, який 8 травня 2009 року був виданий відповідачці ОСОБА_1, в частині 0,07 га; та про визнання за позивачем права користування присадибною земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1) є похідними від вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним і скасування рішення Богдашівської сільської ради Здолбунівського району № 143 від 20 жовтня 2004 року і їх вирішення залежать від вирішення первинних позовних вимог ОСОБА_2
Відмова місцевим судом в задоволенні похідних позовних вимог ОСОБА_2 також у зв'язку зі спливом позовної давності є помилковою.
З урахуванням відмови суду першої інстанції у задоволенні первинних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним і скасування рішення Богдашівської сільської ради Здолбунівського району № 143 від 20 жовтня 2004 року за спливом позовної давності, у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 про визнання частково недійсним і скасування державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 068702, який 8 травня 2009 року був виданий відповідачці ОСОБА_1, в частині 0,07 га; та про визнання за позивачем права користування присадибною земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 слід відмовити за безпідставністю.
Через це рішення місцевого суду підлягає частковому скасуванню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 256-268 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Здолбунівського районного суду від 9 листопада 2011 року частково скасувати.
ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_1, Богдашівської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області про визнання частково недійсним і скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та визнання права користування земельною ділянкою відмовити за безпідставністю позовних вимог.
У решті рішення місцевого суду залишити без змін, а подану апеляційну скаргу -відхилити.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення. Воно може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді: