27 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Демянчук С.В.
суддів: Бондаренко Н.В., Шимківа С.С.,
секретаря судового засідання: Приходько Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 17 листопада 2011 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит”в особі філії “Північно-Західне регіональне управління “АТ “Банк “Фінанси та кредит” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
ПАТ “Банк “Фінанси та кредит” в особі філії “Північно-Західне регіональне управління “АТ “Банк “Фінанси та кредит” звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту.
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 17 листопада 2011 року позов ПАТ “Банк “Фінанси та кредит” в особі філії “Північно-Західне регіональне управління “АТ “Банк “Фінанси та кредит” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ “Банк “Фінанси та кредит” в особі філії “Північно-Західне регіональне управління “АТ “Банк “Фінанси та кредит” заборгованість по кредиту в сумі 13 115 грн..
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ “Банк “Фінанси та кредит” в особі філії “Північно-Західне регіональне управління “АТ “Банк “Фінанси та кредит” судові витрати по справі в сумі 161 грн..
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції винесено без всебічного та повного з'ясування обставин справи та із порушенням норм
Справа №22-2375/11 Головуючий у суді 1 інстанції: ОСОБА_3
Доповідач : Демянчук С.В.
процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню.
Вказує, що судом першої інстанції взагалі не взято до уваги ті обставини, що по кредитному договору він не отримував будь-яких грошових коштів. Це підтверджується банківським документом про отримання готівкових коштів з кредитного договору в розмірі 13665 грн. від 22 червня 2006 року, на якому стоїть підпис невідомої особи. На даному документі його підпис відсутній.
Зазначає, що на момент прийняття судового рішення по даній справі в провадженні Рівненського міського відділу міліції УМВС України в Рівненській області знаходиться кримінальна справа № 51/197-11 від 22 червня 2011 року учасниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (особа, яка фактично отримала готівкові кошти по чужому кредиту). Однак, суд першої інстанції не зупинив провадження по даній цивільній справі згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України.
Просив скасувати рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 17 листопада 2011 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В поданих на апеляційну скаргу запереченнях представник ПАТ “Банк “Фінанси та кредит” в особі філії “Північно-Західне регіональне управління “АТ “Банк “Фінанси та кредит” вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та безпідставність доводів апеляційної скарги, яку просить відхилити, а рішення суду залишити без змін.
У судовому засіданні ОСОБА_1, підтримавши апеляційну скаргу повністю, надав пояснення в межах її доводів.
Представник ПАТ “Банк “Фінанси та кредит” в особі філії “Північно-Західне регіональне управління “АТ “Банк “Фінанси та кредит”, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликався на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки. Про причини неявки суду не повідомив.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ “Банк “Фінанси та кредит” в особі філії “Північно-Західне регіональне управління “АТ “Банк “Фінанси та кредит”, суд першої інстанції виходив з того, що в зв'язку з невиконанням боргових зобов'язань за кредитним договором за боржником існує заборгованість в сумі 26944,68 грн., з яких : 9090,00 грн. -заборгованість по кредиту, 17329,68 грн. -нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків та 525,00 грн. -комісійна винагорода.
Щодо даних висновків, суд першої інстанції навів відповідні мотиви і докази, з якими погоджується і апеляційна інстанція, оскільки такий висновок суду ґрунтується на вимогах закону та здобутих доказах.
З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що 22 червня 2006 року ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 15000 грн.. Згідно кредитного договору № Ф1-06/40848-70 від 22 червня 2006 року, погашення кредиту та відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно у відповідності до складеного графіку.
Перерахування коштів підтверджується меморіальним ордером № 2 від 22 червня 2006 року.
Згідно з п. 3.8 кредитного договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів від боржника в разі порушення ним умов даного договору.
22 червня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 40848-70, згідно п.п. 2.1, 2.2 якого поручитель прийняв на себе зобов'язання перед банком за кредитним договором, здійснити солідарно з боржником виконання грошових зобов'язань в обсязі, заявленому банком.
Згідно умов укладеного договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також витрати, згідно умов договору.
Проте ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належно не виконував, та допустив заборгованість, яка підставно стягнута судом відповідно до встановленої суми заборгованості з врахуванням підстав для зменшення суми неустойки.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено колегією суддів апеляційного суду, судом першої інстанції при вирішенні справи та ухваленні рішення правильно враховано ті обставини, що грошові кошти за вказаним договором позивач надав відповідачу. Також вірно враховано, що зобов'язання за кредитним договороми відповідач належним чином не виконував, що привело до виникнення простроченої заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, суд першої інстанції вказаний спір вирішив правильно і стягнув солідарно із відповідача- позичальника та поручителя на користь банку заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.
Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких належних та, заслуговуючих на увагу доказів, які б спростовували зазначені висновки суду, ОСОБА_1 суду не надав.
Належними і допустимими доказами в передбаченому законом порядку відповідач ОСОБА_1, висновки суду не спростував.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки він кредит не отримував.
ОСОБА_1 не оспорює як сам спірний договір кредиту, так і його умови. Достатніх доказів про те, що він не підписувався під договором та коштів не отримував, апелянт не надав, оскільки його посилання нічим не підтверджуються. Окрім того, доводи ОСОБА_1, про те, що кредит отримав ОСОБА_4 не грунтуються на будь-яких доказах. Згідно матеріалів справи вбачається, що зазначена особа була притягнута до кримінальної відповідальності за іншими обставинами. Той факт, що проти ОСОБА_4 порушена кримінальна справа по заяві ОСОБА_1 від 22.11.2011 року за шахрайські дії ОСОБА_4 по заволодінню кредитних коштів з чужих кредитних договорів, не є на даний час достатнім доказом в підтвердження вини цієї особи. В разі встановлення таких обставин вироком суду, ОСОБА_1, не позбавлений права на звернення до суду з позовом про відшкодування йому шкоди чи визнання спірного договору кредиту недійсним.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 17 листопада 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя: С.В. Демянчук
Судді : Н.В. Бондаренко
С.С.Шимків