27 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Демянчук С.В.
суддів: Бондаренко Н.В., Шимківа С.С.,
секретаря судового засідання: Приходько Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 03 листопада 2010 року в справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно за кредитним договором.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
В липні 2011 року ЗАТ КБ “ПриватБанк” звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначили, що 28 серпня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 20 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17 серпня 2010 року.
За відповідачем станом на 08 травня 2009 року рахується заборгованість в сумі 17663,75 доларів США.
В забезпечення договірних зобов'язань між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 0709/40/І від 17 вересня 2007 року, згідно умов якого ОСОБА_1 надав в заставу майно, а саме: нежитлове приміщення магазину загальною площею 21,40 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 21 серпня 2003 року виконавчим комітетом Дюксинської сільської ради Костопільського району Рівненської області.
Просили в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0709/40/3 від 28 серпня 2008 року в сумі 17663,75 доларів США звернути стягнення на нежитлове приміщення магазину загальною площею 21,40
Справа №22-2209-11 Головуючий у суді 1 інстанції: Піскунов В.М.
Доповідач : Демянчук С.В.
кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки.
Заочним рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 03 листопада 2010 року позов ЗАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно за кредитним договором задоволено.
Передано в заклад ЗАТ КБ «ПриватБанк»шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне йому на праві власності майно, а саме: нежитлове приміщення магазину загальною площею 21,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0709/40/3 від 28 серпня 2008 року в сумі 17663,75 доларів США:
- звернуто стягнення на нежитлове приміщення магазину загальною площею 21,40 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № 0709/40/І від 17 вересня 2007 року) ЗАТ КБ «ПриватБанк»з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням «ПриватБанку»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк»судові витрати по справі: судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1362 грн. 86 коп. та ІТЗ в розмірі 250 грн..
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 02 листопада 2011 року подав апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Судом не в повному обсязі з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, тому підлягає до скасування.
Вказує, що з сумою заборгованості за кредитним договором , нарахованої позивачем , не може погодитись, оскільки на момент винесення зазначеного рішення сума заборгованості була значно меншою.
Зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не встановив фактичний розмір заборгованості з врахуванням всіх здійснених платежів.
Крім того, додатково зазначає, що з поданого позивачем розрахунку заборгованості, не вбачається з якого та по який період нараховувалися відсотки, пеня, заборгованість по тілу кредиту, що також було підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Просив скасувати заочне рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 03 листопада 2010 року та відмовити в задоволенні позовної заяви.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з"явився. Подав заяву про відкладення розгляду спрапви в зв"язку з хворобою. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в відсутності відповідача, оскільки він про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. В підтвердження поважності причин неявки надав довідку про хворобу від 17.10.2011 року, яку суд не визнає доказом підтверджуючим причини неявки. Дана довідка підтверджує хворобу ОСОБА_1, яка мала місце більше ніж два місяці назад.
Представник ЗАТ КБ «ПриватБанк», заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликалася на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, що 28 серпня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 20 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17 серпня 2010 року.
За відповідачем станом на 08 травня 2009 року рахується заборгованість в сумі 17663,75 доларів США, з яких: 16348,17 доларів США -заборгованість за кредитом, 433,66 доларів США -заборгованість по процентам за користування кредитом, 9,93 долара США -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором , 32,40 долара США -штраф (фіксована частина), 839,59 доларів США -штраф (процентна ставка).
В забезпечення договірних зобов'язань між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 0709/40/І від 17 вересня 2007 року, згідно умов якого ОСОБА_1 надав в заставу майно, а саме: нежитлове приміщення магазину загальною площею 21,40 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 21 серпня 2003 року виконавчим комітетом Дюксинської сільської ради Костопільського району Рівненської області.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується вернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Таким чином, судом першої інстанції вказаний спір вирішив правильно, відповідно до чинного законодавства.
Доводи ОСОБА_1 щодо підстав для скасування оскаржуваного рішення носять формальний характер, оскільки жодних належних та достатніх доказів в спростування встановлених судом обставин не містить, тому на увагу апеляційного суду не заслуговують.
Рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 03 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя: С.В.Демянчук
Судді : Н.В.Бондаренко
С.С. Шимків