23 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: головуючий суддя Боймиструк С.В., суддів Мельника Ю.М., Рожина Ю.М.,
секретаря Приходько Л.В. з участю ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги управління праці та соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації та управління Пенсійного фонду України у Березнівському районі на постанову Березнівського районного суду від 27 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Березнівському районі та Управління праці та соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсій і щорічної допомоги на оздоровлення, -
ОСОБА_1 10 серпня 2009 року звернулася в суд із позовом, в якому вказувала, що відповідачі всупереч вимогам ст.ст. 48, 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не виплачують їй в установлених цими нормами розмірах державну та додаткову пенсію, а також щорічну допомогу на оздоровлення, а тому просила визнати дії відповідачів неправомірними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Березнівському районі з 01 січня 2006 року по момент винесення рішення нарахувати і виплатити їй державну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, а також зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Березнівської райдержадміністрації провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2006-2008 роки і в подальшому виплачувати вказані пенсії та щорічну допомогу на оздоровлення в розмірах, передбачених ст.ст. 48, 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Березнівського районного суду від 27 жовтня 2009 року позов задоволено: дії відповідачів визнано протиправними.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі нарахувати і виплачувати позивачу, як постраждалій від аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду ІІ групи, захворювання якої пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, що нараховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Березнівської райдержадміністрації нарахувати і виплачувати позивачу, як постраждалій від аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду ІІ групи, захворювання якої пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Стягнуто з відповідачів понесені позивачем судові витрати в сумі 300 грн., а саме по 150 грн. з кожного з відповідачів.
Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі в апеляційній скарзі вказує на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Вказує, що усі виплати були проведені позивачу в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, а тому вважає свої дії правомірними. Судом не взято до уваги, що застосування в даному випадку мінімального розміру пенсії за віком суперечить ст. 28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якою встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.
З цих підстав просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача до суду не з'явився, подав заяву про підтримання апеляційної скарги та розгляд справи без участі представника управління.
Управління праці та соціального захисту населення Березнівської райдержадміністрації в поданій на дану постанову апеляційній скарзі, зазначає, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету і залежить від фінансових ресурсів його доходної частини.
Вказує, що постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення особам віднесеним до 1-ї категорії, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (інвалідам ІІ групи) -120 грн. Саме в такому розмірі позивач отримала дану допомогу за 2006-2008 роки. Дана постанова чинності не втратила і зміни до неї не вносились, а тому вважає свої дії правомірними .
Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову до Управління праці та соціального захисту населення Березнівської райдержадміністрації відмовити.
Представник відповідача до суду не з'явився, подав заяву про підтримання апеляційної скарги та розгляд справи без участі представника управління.
Справа № 22-а-1706/2011р. Головуючий в 1 інст. Мельничук Н.В.
Суддя-доповідач Боймиструк С.В.
В додатках до апеляційних скарг УПФУ в Березнівському районі та УПСЗН Березнівської райдержадміністрації вказують, що при вирішенні справи суд вийшов за межі позовних вимог та всупереч ч.1 ст. 2 КАС України вирішив питання про захист прав позивачки в майбутньому. Також доводять, що спір є адміністративним і відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати мали бути присуджені з Державного бюджету України, а тому просять звільнити їх від сплати судових витрат в сумі по 150 грн. з кожного за безпідставністю застосування судом ст. 88 ЦПК України.
ОСОБА_1 просить відхилити подані апеляційні скарги, а постанову місцевого суду залишити без змін.
За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що подані апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України у Березнівському районі Рівненської області та управління праці та соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації підлягають до часткового задоволення, а постанова місцевого суду - скасуванню з ухваленням нової постанови з таких мотивів.
Як вбачається з мотивувальної частини оскарженої постанови, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив з того, що вона є постраждалою першої категорії, інвалідом ІI групи внаслідок аварії на ЧАЕС (а.с.2,12,14-15) та відповідно до ч.4 ст. 48, ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат та на пенсію, не нижчу 8 мінімальних пенсій за віком і додаткову пенсію у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за шкоду заподіяну здоров'ю.
При цьому, місцевий суд вийшов за межі позовних вимог та не зазначив, а ні початку строку, ні кінцеву дату перерахунку виплат щорічної допомоги на оздоровлення та державної та додаткової пенсій, які були визначені в адміністративному позові (а.с.10-11).
Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відповідач - управління праці та соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації, в 2006-2008 роках виплачував позивачу щорічну допомогу на оздоровлення не в розмірі визначеному зазначеним Законом -п'яти мінімальних заробітних плат щорічно, а в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12 липня 2005 року № 562, який є значно меншим, що призвело до зменшення розміру допомоги та порушення прав позивача (а.с.32).
Норма Закону про Держбюджет України, якою зупинялась в 2006 році дія ст.48 Закону № 796-ХІІ не визнавалась неконституційною, а тому виплата допомоги за 2006 рік в розмірі 120 грн. проведена відповідачем правомірно, і в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З ухваленням Конституційним Судом України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та 22 травня 2008 року рішення № 10-рп/2008, якими було визнано неконституційним положення Законів про Держбюджет України на 2007 та 2008 роки щодо зупинення дії ст.48 Закону № 796-ХІІ та внесення змін, зокрема до статей 48, 50, 54, 67 ЗУ “Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які регулювали виплати зазначеної допомоги та пенсій, відповідач при нарахуванні та виплаті цих пенсій та допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки мав нараховувати та виплачувати пенсії і допомогу в розмірах зазначених в ст. 48, 50, 54 в їх відновленій редакції.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до переконання, що призначення і виплата допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки повинні були здійснюватись відповідачем виходячи з розміру, встановленого законом, зокрема для позивачки -в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, яка визначається на момент виплати з врахуванням вже виплачених сум.
Щодо отримання державної пенсії, то згідно ч.4 ст. 54 (в відновленій редакції) ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІI групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 (в відновленій редакції) зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам ІI групи - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Згідно ч.3 ст.67 (в відновленій редакції) згаданого Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідач - управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі виплачував позивачу державну та додаткову пенсію в розмірі, визначеному постановами Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 та від 28 травня 2008 року № 530, які були меншими за розмір пенсії, визначений зазначеними нормами Закону, а тому пенсії позивачу підлягають перерахунку та виплаті з врахуванням вже виплачених сум, в зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбаченої ст. 50, 54 Закону 796-XII, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч.3 ст.28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Покликання апелянтів на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплат, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Отже, необхідно зобов'язати відповідача здійснити перерахунок державної пенсії та додаткової за шкоди заподіяну здоров'ю позивачу відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести виплату недоплаченої пенсії та з дати заявленої в позові-1 січня 2006 року по день звернення до суду-10 серпня 2009 року.
Колегія суддів відповідно до ч.1 ст.195 КАС, переглядала рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, в яких на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду, як було передбачено ст.100 КАС (в редакції до 31.07.2010 року) відповідачі не наполягали.
Вимоги про задоволення позову в період по «момент винесення рішення»та вимоги про зобов'язання відповідачів в подальшому нараховувати та виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення та державну та додаткову пенсії до задоволення не підлягають, оскільки відповідно до ст.2 КАС України, захисту підлягає порушене право, а не можливість його порушення в майбутньому.
Що стосується відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 500 грн., то вони до задоволення не підлягають. Склад та розмір витрат, пов'язаних із сплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. З матеріалів цієї справи вбачається, що на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу були подані ксерокопії документів про їх оплату, які не є доказами (а.с.20-22).
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, постанова місцевого суду підлягає частковому скасуванню із ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст.195, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.207 , 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційні скарги управління праці та соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації та управління Пенсійного фонду України у Березнівському районі задовольнити частково.
Постанову Березнівського районного суду від 27 жовтня 2009 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою вимоги позивача задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову та зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації провести нарахування та виплату ОСОБА_1 за 2007-2008 роки щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат передбаченому ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням проведених за цей період виплат.
Визнати протиправною відмову та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області провести перерахунок та виплату пенсій ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з розміру державної (основної) пенсії не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 75 % від мінімальної пенсії за віком за період, починаючи з 1 січня 2006 року по 10 серпня 2009 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що визначається згідно із ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, з урахуванням проведених виплат у цей період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили .
Головуючий:
Судді: