22 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних та адміністративних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів:
Малько О.С., Гордійчук С.О., Шеремет А.М.
секретар судового засідання: Панас Б.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 -ОСОБА_5 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус ОСОБА_8 ,-про визнання заповіту недійсним та усунення від права на спадкування.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з?явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, ?
встановила:
Рішенням Рівненського міського суду від 17 листопада 2011 року в позові ОСОБА_4 відмовлено за недоведеністю та безпідставністю позовних вимог.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_5 покликається на незаконність та необгрунтованість рішення суду першої інстанції. Вказує, що воно ухвалене з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що суд "не навів у своєму рішенні покази свідка ОСОБА_9," не дослідив їх, а зробив висновки, які жодним чином не відповідають обставинам справи.
Вибіркова оцінка доказів, наданих тільки стороною відповідача, є грубим порушенням приписів п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення у цивільній праві” від 18 грудня 2009 року № 14.
"Порушуючи вимоги ч.3 ст. 213 ЦПК України щодо обгрунтованості та всебічності дослідження обставин даної справи, суд не виявив бажання досліджувати докази, які так чи інакше підтверджували законність позовних вимог позивача. Позивачеві було відмовлено у огляді в судовому засіданні спадкової справи, в проведенні посмертної судово-психіатричної експертизи."
Заповіт від 12 квітня 2010 року, реєстраційний номер 1422, засвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_8,- є нікчемним правочином.
Просить скасувати рішення Рівненського міського суду від 17 листопада 2011 року і ухвалити нове рішення, яким заповіт від 12 квітня 2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 1422 визнати недійсним.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4,суд першої інстанції виходив з того, що заповіт від 12 квітня 2010 року у присутності приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_8 прочитаний уголос особисто заповідачем ОСОБА_10 і власноручно підписаний нею, про що зазначено ОСОБА_10 перед її підписом (а.с.24).
Покликання представника позивача ОСОБА_5 в апеляційній скарзі щодо безпідставності відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання позивача про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи не заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 145 ЦПК України призначення експертизи є обов?язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
Позивачем не доведено посвідчення заповіту від 12 квітня 2010 року у стані, коли ОСОБА_10 не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними чи волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало її волі
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_10 знаходилась на стаціонарному лікуванні в Рівненському обласному протиберкульозному диспансері з 22 березня 2010 року. Загальний стан хворої був важким. Свідомість збережена, на запитання відповідала правильно. Ліків, які б впливали на розуміння і значення своїх дій , -не приймала (а.с. 29).
З пояснень лікуючого лікаря-ординатора ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_10 перебувала на лікуванні в Рівненському обласному протиберкульозному диспансері з 22 березня 2010 по 26 квітня 2010 року. Останні 4-5 днів стан хворої ОСОБА_10 був вкрай тяжким.
Доводи ОСОБА_5 щодо нікчемності заповіту є безпідставними.
Відповідно до ч.1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Відповідно до матеріалів справи заповіт від 12 квітня 2010 року складено та посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_8 в установленому законом порядку ,у відповідності до вимог ст. 1248 ЦК України, п. 157 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03 березня 2004 року № 20/5 та положень Закону України “Про нотаріат”.
Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання цього заповіту недійсним згідно ч.2 ст. 1257 ЦК України та усунення від права на спадкування ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у відповідності до положень ст. 1224 ЦК України.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують викладених у ньому висновків.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, ?
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 -ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 17 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: