Справа 2-1687/11
29.12.2011 року Староміський районний суд міста Вінниці
в складі:
головуючого судді Татаурової І.М.,
при секретарі Вохміновій Г.С.,
з участю:
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що 04.12.2008р. позивач позичив відповідачеві ОСОБА_2 11 000 євро, що еквівалентно 120 637,86 грн., згідно довідки від 08.11.2011р. -офіційний курс НБУ на 08.11.2011р. складає 10,9670780грн. за одиницю євро. Відповідач зобов'язався повернути кошти до 20.12.2008р. Договір позики був оформлений у простій письмовій формі -розпискою. Строк повернення боргу закінчився, проте відповідач борг не повернув і до тепер. Відповідно до ст. 625ч.2 ЦК України 3% річних із 11 000 євро за три роки становить: 11 000 євро х 3% х 3 роки = 990 євро, або в еквівалентному співвідношенні становить 10 857грн. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором позики в сумі 120 637грн. та 10 857грн. 3% річних за весь час прострочення.
Також, просить стягнути з відповідача на його користь судовий збір в розмірі 1 315грн.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав за обставин викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити стягнути з відповідача ОСОБА_2 120 637грн заборгованість за договором позики та 10 857грн. 3% річних процентів від простроченої суми.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Позов не оспорив. Заяв до суду не надходило.
Суд, згідно ст. 224 ЦПК України, враховуючи думку позивача, вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Між сторонами виникли правовідносини в сфері договірних зобов'язань, а саме з договору позики, що регулюються відповідними нормами Цивільного Кодексу України.
Судом встановлено, що 04.12.2008р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у простій письмовій формі, за допомогою розписки, написаної відповідачем особисто, був укладений договір позики (а.с. 18), на виконання вимог якого, позивач позичив відповідачу грошу в сумі 11 000 євро зі строком повернення позики -20.12.2008р.
Однак, не зважаючи на те, що термін повернення боргу сплив, ОСОБА_2 не повернув основної суми боргу, уникає від спілкування та зустрічей з позивачем з приводу повернення боргу.
Таким чином, заборгованість позивача перед відповідачем по основній сумі позики станом на день звернення до суду становить 11 000 євро, що еквівалентно сумі 114 903,07 грн. по курсу Національного Банку України (а.с.19).
Норма ст. 625 ЦК України зазначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляцій за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач посилається на загальну норму закону ст. 625 ЦК України та просить стягнути 10 857грн. 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. ст. 509,526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. В даному випадку ОСОБА_2 дійсно надав ОСОБА_1 розписку та зобов'язався повернути позичені ним грошові кошти, також зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Строк виконання відповідачем своїх зобов'язань зазначений у розписці -20.12.2008р., однак, відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання не виконав та не повернув ОСОБА_1 позичені грошові кошти, чим порушив і ст. 610 ЦК України, де вказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей, або інших речей, визначених родовими ознаками.
Однак, відповідач ОСОБА_2 в передбачені розпискою строки не виконав взяті на себе зобов'язання по поверненню позики, чим, порушив вимоги ст. 1049 ЦК України, в якій зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що право позивача порушено, неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, тому підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики грошові кошти в сумі 114 903,07 грн., а також 9 401,16грн. 3% річних за весь час прострочення.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 315 грн.
Керуючись ст. ст. 10,11, 60, 88, 212- 215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 527, 530, 610, 614, 625, 1046,1047,1049,1050 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 125 619 (сто двадцять п'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 23 коп., з яких:
- заборгованість за договором позики від 04 грудня 2008 року в розмірі 114 903 (сто чотирнадцять тисяч дев'ятсот три) грн. 07коп.;
- 3% річних в розмірі 9 401 (дев'ять тисяч чотириста одна) грн.16коп.;
- судовий збір в розмірі 1 315 (одну тисячу триста п'ятнадцять) грн.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рі шен ня мо же бу ти оскаржено до апе ля цій но го су ду Вінницької області про тя гом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: