"24" жовтня 2006 р.
Справа № 4/195-06-4821
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
при секретарі судового засідання: Бухтіяровій О.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Артеменко О.В. (довіреність № 04/956 від 10.05.2006 року)
від відповідача: Корепанова О.О. (довіреність № 174 від 02.06.2006 року)
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»
на рішення господарського суду Одеської області від 12 вересня 2006 року
по справі № 4/195-06-4821
за позовом Акціонерного комерційного банку «Порто-Франко», м. Одеса
до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго», м. Одеса
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі Філії «Одеського Центрального відділення «Промінвестбанку», м. Одеса
про стягнення 3 285,43 грн.
22.05.2006 року Акціонерний комерційний банк «Порто-Франко» (далі по тексту -позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (далі по тексту -відповідач) 3 285,43 грн. Крім того, позивач просив залучити до справи у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі Філії «Одеського Центрального відділення «Промінвестбанку» та з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточному рахунку позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем з технічних причин помилково з різних рахунків двічі відправлені платежі від населення на рахунок відповідача та, оскільки, останній перераховані помилково грошові кошти не повернув, у нього утворилась заборгованість з урахування встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення.
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.09.2006 року, яке підписано 28.09.2006 року (суддя Літвінов С.В.) позовні вимоги Акціонерного комерційного банку «Порто-Франко» задоволені частково з посиланням на не надання позивачем належних доказів стосовно періоду прострочення повернення грошових коштів. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» на користь позивача заборгованість в сумі 2 714,74 грн., 3 % річних в сумі 13,58 грн. та 41,17 грн. інфляційних витрат, витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви у сумі 85,68 грн. та 99,12 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та доповненням до неї, в якій просило змінити це рішення та в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В своїх доводах та запереченнях, скаржник посилається на порушення та невірне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: Господарський процесуальний кодекс України, Закон України «Про платіжні системи та перекази грошей в Україні», Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджену Постановою Національного банку України від 21.01.2004 року № 22.
Позивачем надано до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому він просив суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився без поважних причин, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення № 176499 від 10.10.2006 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу без його участі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2004 року АКБ «Порто-Франко» двічі з рахунків № 29021925 та № 29028917 перерахував на користь ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» на рахунок № 26033333537885 в Філії «Одеського центрального відділення «Промінвестбанку» 2 714,74 грн.
Зазначена вище сума була прийнята позивачем від населення як платежі та помилково з технічних причин перерахована на користь відповідача.
28.10.2004 року АКБ «Порто-Франко», згідно з Інструкцією «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» відправив електронною поштою на адресу Філії «Одеського центрального відділення «Промінвестбанку» повідомлення про здійснення помилкового переказу, в якому просив повернути зазначену суму.
28.02.2005 року АКБ «Порто-Франко» направив на адресу ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» лист № 04/240, яким повідомив відповідача про здійснення з технічних причин помилкового переказу на його користь, про повідомлення третьої особи факту такого переказу, яке залишено без відповіді та задоволення та просив здійснити повернення повторно відправлених грошових коштів в сумі 2 714,74 грн. на свій рахунок.
09.02.2006 року АКБ «Порто-Франко» повторно направив на адресу ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» лист № 04/192, яким просив відповідача в добровільному порядку в 7-ми денний термін повернути суму помилково двічі відправлених грошових коштів в розмірі 2 714,74 грн.
Зазначені вище повідомлення від 28.10.2004 року, листи № 04/240 від 28.02.2005 року та № 04/192 від 09.02.2006 року залишені відповідачем та третьою особою без відповіді, а вимоги позивача про повернення суми помилково двічі відправлених грошових коштів в розмірі 2 714,74 грн. без задоволення.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення АКБ «Порто-Франко» до суду з позовом за захистом порушених прав та інтересів з вимогою стягнути з відповідача заборгованість у сумі 3 285,43 грн., яка складається з 2 714,74 грн. основного боргу, 455,31 грн. інфляційних витрат та 115,38 грн. 3 % річних.
Судова колегія частково погоджується з позовними вимогами, висновками місцевого господарського суду та вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.
Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2.36 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», якщо з вини банку кошти зараховані на рахунок неналежного отримувача, то банк зобов'язаний одразу після виявлення своєї помилки перерахувати ці кошти на рахунок отримувача, якому вони призначалися, але внаслідок помилки банку не були зараховані. У разі невиконання банком цієї вимоги отримувач, якому призначалися кошти, має право в порядку, установленому законодавством України, вимагати від банку-порушника сплати пені в розмірі, визначеному законодавством України. Суму цих коштів банк відображає за рахунками дебіторської заборгованості до часу її відшкодування неналежним отримувачем. Одночасно банк, який помилково переказав кошти, зобов'язаний негайно надіслати повідомлення неналежному отримувачу (безпосередньо або через банк, що обслуговує цього отримувача) про здійснення йому помилкового переказу та про потребу повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення.
Згідно із пунктом 2.37 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», банк, що обслуговує неналежного отримувача, отримавши повідомлення, передає його (у день отримання, але не пізніше наступного робочого дня) отримувачу під підпис або надсилає рекомендованим листом. Переказану неналежним отримувачем згідно з повідомленням суму коштів банк направляє на погашення дебіторської заборгованості. У разі несвоєчасного повернення неналежним отримувачем коштів банк, що надсилав повідомлення, має право вимагати в установленому законодавством України порядку сплати цим отримувачем пені у визначеному законодавством України розмірі.
Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення.
Враховуючи наведене судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що 2 714,74 грн. позивач сплатив помилково, а відповідно із цим ВАТ «ЕК Одесаобленерго» безпідставно набуло майно (грошові кошти), але невірно стягнув вказану суму у повному обсязі з ВАТ «ЕК Одесаобленерго», оскільки вказані кошти були зараховані позивачем на розподільчий рахунок відповідача із спеціальним режимом використання і ці кошти згідно із статтею 15-1 Закону України «Про електроенергетику» не належать останньому у повному обсязі.
Згідно із пунктом 2 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29.09.2004 року № 952 «Про алгоритм перерахування коштів на жовтень 2004 року», яка була чинною на момент перерахування позивачем 2 714,74 грн., встановлено алгоритм перерахувань коштів на поточні рахунки ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, згідно з яким кошти, що надійшли на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, установи уповноваженого банку розподіляють і перераховують у жовтні 2004 року на поточні рахунки ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії за нормативами, зазначеними у додатку № 1 до цієї постанови. Згідно із додатком № 1 до вказаної постанови НКРЕ, норматив відрахувань коштів на поточний рахунок ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» у жовтні 2004 року складає 24,01 %.
Таким чином, місцевий господарський суд із врахуванням постанови НКРЕ № 952 від 29.09.04 року повинен був стягнути з ВАТ «ЕК Одесаобленерго» не 2 714,74 грн., а 24,01 % від цієї суми, тобто 651,80 грн., оскільки саме ця сума перераховується уповноваженим банком на рахунок ВАТ «ЕК «Одесаобленерго».
Між тим, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних, оскільки ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» належним чином було повідомлено про вимогу повернути помилково перераховані грошові кошти лише 16.02.2006 року, коли отримало від позивача лист № 04/192 від 09.02.2006 року, а тому нарахування 3 % річних та інфляційних розраховується за період з 16.02.2006 року по 17.05.2006 року -момент звернення позивача до суду.
З урахуванням викладеного, розмір заборгованості ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» перед АКБ «Порто-Франко», що підлягає стягненню становить 651,80 грн. -сума основного боргу, 10,43 грн. інфляційних витрат, 4,87 грн. 3 % річних.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 12.09.2006 року зміні.
Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати сторін по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги та витрат на ІТЗ судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.
Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Одеської області від 12.09.2006 року по справі № 4/195-06-4821 змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини в наступній редакції:
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (65029, м. Одеса, вул. Садова,3, рахунок 26002312527 в АБ «Південний», МФО 328209, код ЄДРПОУ 00131713) на користь Акціонерного комерційного банку «Порто-Франко» (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська,10, рахунок 36192911, МФО 328180, код ЄДРПОУ 13881479) 651,80 грн. -суму основного боргу, 10,43 грн. інфляційних витрат, 4,87 грн. 3 % річних, 20,70 грн. державного мита за розгляд позовної заяви та 23,95 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Решту рішення залишити без змін.
3. Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Порто-Франко» (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська,10, рахунок 36192911, МФО 328180, код ЄДРПОУ 13881479) на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (65029, м. Одеса, вул. Садова,3, рахунок 26002312527 в АБ «Південний», МФО 328209, код ЄДРПОУ 00131713) 40,64 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
4. Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Одеської області.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров