"22" вересня 2011 р. м. Київ К-662/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Голубєвої Г.К.
Маринчак Н.Є.
Островича С.Е.
Усенко Є.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова
на постанову Господарського суду Львівської області від 07.06.2007
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2007
у справі №5/428-28/76А
за позовом Приватного підприємства «Камеліон»
до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова
про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень
Приватне підприємство «Камеліон»(далі по тексту -позивач, ПП «Камеліон») звернулось до суду, з урахуванням послідуючих уточнень позовних вимог, з позовом про визнання недійсними і скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Личаківському районі м. Львова) від 04.09.2006 № 00028722310/0/16558, № 0002882310/0/16357, від 16.03.2006 № 0000952310/0/5104/23-0.
Постановою Господарського суду Львівської області від 07.06.2007, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2007, позов задоволено повністю; визнані недійсними та скасовані спірні податкові повідомлення-рішення, з огляду на протиправність їх прийняття.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами, за результатами проведеної комплексної планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «Камеліон»за період з 01.01.2003 по 31.12.2005, складено акт № 35/23-0/25232591 від 09.03.2006, в якому зафіксовано порушення вимог пп. 1.3 ст. 1, пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: до податкового кредиту загальної декларації по податку на додану вартість в березні 2005 року віднесено суми податку на додану вартість в розмірі 15 562,19 грн. сплачені за придбання кам'яних блоків у ТОВ «Ерматекс», установчі документи та свідоцтво платника на додану вартість якого рішенням Подільського районного суду міста Києва від 04.08.2005 визнані недійсними з моменту їх видачі.
На підставі результатів вказаної перевірки, 16.03.2006 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000952310/0/5104/23-0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15 562,19 грн. основного платежу та 7 781,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій, усього 23 343,29 грн.
В подальшому ДПІ у Личаківському районі м. Львова було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Камеліон»з питань взаємовідносин та стану розрахунків з ТОВ «Зерноторгівельна компанія», ТОВ «Промекс ЛТД», ТОВ «Дельта 2002»за період з 01.01.2003 по 31.12.2005, за результатами якої складено акт від 28.08.2006 року № 278/23-0/25232591, в якому зазначено, що в ході комплексної планової документальної перевірки ПП «Камеліон»було направлено запити в ДПІ у Святошинському районі м. Києва по ТОВ «Промекс ЛТД», в Іванківську МДПІ у Київській області по ТОВ «Зерноторгівельна компанія», в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва по ТОВ «Дельта 2002»у відповідях на які повідомлено, що ТОВ «Зерноторгівельна компанія»та ТОВ «Дельта 2002»за юридичними адресами не знаходяться, ТОВ «Промекс ЛТД»останню звітність до податкової інспекції подавало за лютий 2004 року, ТОВ «Зерноторгівельна компанія»з квітня 2005 року не звітує до ДПІ, ТОВ «Дельта 2002»останній раз прозвітувало за 12 місяців 2002 року. В даному акті відповідач зробив висновок про порушення ПП «Камеліон»вимог пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 74 326,37 грн., в тому числі: вересень 2003 року -9 450,00 грн., листопад 2003 року -11 800,00 грн., грудень 2003 року -8 876,67 грн., березень 2004 року -20 000,00 грн., червень 2004 року -2533,33 грн., березень 2005 року -21 666,67 грн.
На підставі акту перевірки від 28.08.2006 № 278/23-0/25232591, 04.09.2006 ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийняті податкові повідомлення -рішення:
- № 0002872310/0/16358 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 85 920,42 грн., в т.ч. 56 980,27 грн. основного платежу та 28 940,15 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
-№ 0002882310/0/16357 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 17 645,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 976,50 грн.
Відповідно до абз. 1, 3 пп. 7.2.3., пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., абз. 3 пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 зазначеного закону податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Слід зазначити, що Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить право платника податку на податковий кредит в залежність від встановлення факту формування і сплати його контрагентами до Державного бюджету України податкових зобов'язань за господарськими операціями у відповідних податкових періодах.
Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 вказаного закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту); у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Пунктом 9.8. статті 9 цього закону та пунктом 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429, передбачено випадки та порядок анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Судами попередніх інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, що ТОВ «Ерматекс», ТОВ «Промекс ЛТД», ТОВ «Зерноторгівельна компанія», ТОВ «Дельта 2002»в період виписування ними податкових накладних були зареєстровані як платники ПДВ, а відтак мали право виписувати податкові накладні в цей період. Також позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ в лютому 2003 року, вересні, листопаді, грудні 2003 року, березні, червні 2004 року, березні 2005 року були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством порядку (п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Факт поставки товару та здіснення позивачем оплати грошовими коштами податку на додану вартість на адресу вищевказаних контрагентів в складі вартості товарів (послуг) судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи.
За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, судові рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Львівської області від 07.06.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2007 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Степашко