Справа № 2-а-611/11
Головуючий у 1-й інстанції: Закревський Л.В.
Суддя-доповідач:Пасічник С.С.
іменем України
"20" грудня 2011 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Зарудяної Л.О.
Кузьменко Л.В.,
< Поле для текста >
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду від "16" березня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 < Текст > до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії
Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 16.03.2011р. позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області (далі - УПФ) щодо ненарахування та невиплати позивачу коштів, передбачених ст.51 Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ); зобов'язано УПФ провести перерахунок та виплатити позивачу додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, передбачену ст.51 Закону №796-ХІІ, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, визначеної за ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", починаючи з 04.08.2010 року, з урахуванням встановленого розміру мінімальної пенсії за віком у вказаний період та фактично отриманих коштів; в решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та відмовити в задоволенні позову.
Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Позивач звернувся до суду із позовом 04.02.2011р., як потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії особа.
Позивач отримує додаткову пенсію, передбачену ст.51 Закону №796-ХІІ, але у розмірі, встановленому постановою КМУ, що не заперечується відповідачем згідно заперечень на адміністративний позов та апеляційної скарги.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до статті 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом №796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону №796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі та у розмірах до прожиткового мінімуму.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру додаткової пенсії застосуванню підлягає саме стаття 51 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ за №530 від 28.05.2008р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення. Воно постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Зокрема, посилання відповідача стосовно порушення судом першої інстанції приписів ч.1 ст.2 КАС України, а саме: незазначення кінцевої дати періоду для перерахунку та виплати соціальних виплат позивачу, є безпідставними, оскільки суд у рішенні не може вказувати кінцеву дату, так як органи Пенсійного фонду України зобов'язані здійснювати відповідні нарахування до втрати такого права позивачем.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Володимирецького районного суду від "16" березня 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
< Текст >
Головуючий суддя < (підпис) > С.С. Пасічник
судді: < (підпис) > Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко
< вибирається для КОПІЇ > < Довідник >
Роздруковано та надіслано (прост.):
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області вул.Соборна,28,Володимирець,Рівненська область,34300
< Текст >