15.06.06р.
Справа № 11/121
За позовом відкритого акціонерного товариства "Верхньодніпровський машинобудівний завод", м. Верхньодніпровськ
до приватного підприємства " Дніпро-пап", м. Дніпропетровськ
про стягнення 22 972,32 грн.
та за зустрічним позовом приватного підприємства "Дніпро-пап", м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства "Верхньодніпровський машинобудівний завод", м. Верхньодніпровськ
про стягнення 6 800 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
Від позивача: Радченко Ю.В., довіреність №18-735 від 13.06.2006 року, юрисконсульт
Від відповідача: уповноважений представник не з'явився
Позивач звернувся з позовом до суду, яким просить стягнути з відповідача 18 200 грн., що складають суму боргу за чашу до гідророзбивача яка виготовлена та поставлена на підставі договору №132-26 від 21.02.2005 року по накладній №07724 від 04.07.2005 року і довіреністю серії ЯКК№630529 від 04.07.2005 року, а також інфляційні нарахування в сумі 1 455, 40 грн., 3% річних в сумі 509, 86 грн. та пеню в сумі 2 807, 06 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свої заперечення, в яких не визнав вимоги позивача, виклав в зустрічній позовній заяві, в якій посилається на те, що отриманий від позивача товар виявився неякісним, що і стало причиною його несплати.
29.05.2006 року від приватного підприємства "Дніпро-пап" надійшов зустрічний позов, в якому останній просить стягнути з відкритого акціонерного товариства "Верхньодніпровський машинобудівний завод" попередню оплату в сумі 6 800 грн., в зв'язку з поставкою неякісної продукції.
Відповідач по зустрічному позову письмовий відзив не надав, його представник в засіданні зустрічні позовні вимоги не визнав.
В судовому засідання за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
По первісному позову.
21.02.2005 року сторони уклали договір №132-26 згідно якому Продавець (позивач за первісним позовом) зобов'язався виготовити та поставити, а Покупець (відповідач) прийняти та оплатити запасні частини: чаша до гідророзбивача в кількості 1 шт. по ціні 25 000 грн.
На виконання умов договору відповідач здійснив попередню оплату, проте менше ніж 50%, про що свідчить банківська виписка від 11.02.2005 року, згідно якої перераховано 6 800 грн.
Позивач в свою чергу передав відповідачеві товар, передбачений його умовами, про що свідчить накладна №04/07 від 04.07.2005 року, довіреність від 04.07.2005 року.
Згідно п. 2.1 договору оплата за товар повинна бути здійснена наступним чином: 50% вартості товару повинні бути оплачені на протязі 5-ти днів після підписання договору. Кінцеві розрахунки повинні бути здійснені після відвантаження. Оскільки сторони не встановили конкретні строки кінцевих розрахунків, проте позивач 25.11.2005 року виставив рахунок №426 від 28.04.2005 року.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк встановлені відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідач зобов'язання по оплаті виконав неналежним чином, не здійснивши розрахунки в сумі 18 200 грн., в зв'язку з чим вказана сума підлягає до примусового стягнення.
Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми.
Річні підлягають до стягнення за період 28.02.2005р. по 03.07.2005р. (від суми 5 700 грн. несплачена попередня оплата) в сумі 58, 37 грн. та за період з 03.12.2005р. по 31.03.2006р. (від суми 18 200 грн.) в сумі 176 грн.
Інфляція підлягає до стягнення в сумі 201, 93 грн. (за період березень - червень 2006 року в сумі 5 700 грн.). Та за період грудень 2005 року - березень 2006 року в сумі 708, 60 грн.
За несвоєчасну оплату сторони передбачили відповідальність у вигляді пені в розмірі 5% від суми прострочення платежу.
Розрахунок пені позивачем здійснено з врахуванням подвійної облікової ставки, що діяла в момент прострочення.
Пеня підлягає до стягнення за період з 31.03.2005р. по 03.04.2005р. в сумі 267, 04 грн. (від суми 5 700 грн.).
Та за період з 03.12.2005р. по 31.03.2006р. в сумі 1 059, 09 грн. (від суми 18 200 грн.)
Заперечення відповідача стосовно поставки неякісного товару не можуть бути прийняті до уваги, оскільки її оплата згідно договору та пред'явленої вимоги повинна бути здійснена раніше, ніж відповідача (як він вважає) встановив неякісність товару.
Умов, за яких отримана продукція не повинна оплачуватися у зазначені договором строки, договір не містить.
По зустрічному позову.
11.02.2005 року сторони уклали договір, предметом якого була поставка запчастин, а саме, чаші до гідророзбивачу ГРВ в кількості 1 штуки.
04.07.2005 року передбачений договором товар було передано приватному підприємству "Дніпро-пап", про що свідчить накладна №04/07 від 04.07.2005 року.
Свої вимоги по зустрічному позову позивач обґрунтовує тим, що товар переданий відкритим акціонерним товариством "Верхньодніпровський машинобудівний завод" був неналежної якості.
В підтвердження позовних вимог суду надано акт б/н від 15.05.2006 року.
Наданий акт не є належним доказом який би підтверджував поставку товару неналежної якості, оскільки його складено в односторонньому порядку з порушенням умов договору №132-26 укладеного сторонами, п.4.1 якого передбачає, що приймання товару за якістю здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничого-технічного призначення та товарів народного споживання по якості №П-7, затвердженої Постановою Держарбітражу при КМ СРСР від 25.07.1966 року.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Будь-яких інших доказів, які підтверджують передачу відповідачем неякісного товару позивач не надав.
При викладених обставинах у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
По первісному позову.
Стягнути з приватного підприємства "Дніпро-пап", м. Дніпропетровськ на користь відкритого акціонерного товариства "Верхньодніпровський машинобудівний завод", м. Верхньодніпровськ 19 110, 53 грн. основного боргу (з врахуванням індексу інфляції), 234, 37 грн. річних, 1 326, 13 грн. пені, 206, 71 грн. держмита, 105, 02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовити.
По зустрічному позову.
У позові відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
І.Ф. Мельниченко
Рішення підписано
26.06.2006 року