ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
24.10.06 Справа № 8/718н-ад.
Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Відкритого акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод», місто Алчевськ Луганської області,
до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області, місто Алчевськ Луганської області, -
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
при секретарі судових засідань Герасименко Р.В.,
в присутності представників сторін:
від позивача - Мерзлякова В.П. -начальник юридичного відділу, - довіреність №10-02 від 10.01.06 року; Кондратенко І.О. -головний бухгалтер, - довіреність №05-49 від 03.10.06 року;
від відповідача -Кубрак А.С. -начальник відділу оподаткування юридичних осіб, - довіреність №31611/10 від 24.10.06 року; Погорецький В.В. - начальник юридичного відділу, - довіреність №15296/10 від 02.06.06 року; -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про:
визнання недійсним податкових повідомлень-рішень Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області (далі -ОДПІ, Алчевська ОДПІ, - Відповідач):
№0000511510/0 від 14.03.06 року -про стягнення з позивача штрафу у сумі 132451,76 грн. -за порушення терміну сплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 662258,80 грн.;
№0000501510/0 від 14.03.06 року -про стягнення з позивача штрафу у сумі 180714,18 грн. -за порушення терміну сплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1.807.141,80 грн.
Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАСУ) попереднє судове засідання по справі було призначене та фактично відбулося 06.10.06 року.
Відповідач до цього засідання не прибув.
Представниками сторін у судовому засіданні подано клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст. 41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАСУ, а тому його задоволено судом.
Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, при цьому в якості основних доказів обґрунтованості своїх позовних вимог ними висунуто те, що:
а)між підприємством та ОДПІ щорічно здійснювалися взаємозвірки розрахунків з бюджетом, про що складалися акти взаємозвірок (позивачем такі акти надані до справи за період з 31.12.03 року до цього часу), - при цьому ОДПІ жодного разу не вказала в них, що платник податків має несвоєчасно сплачене самостійно узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток, у зв'язку з чим щодо нього повинні бути застосовані штрафні санкції;
б)позивач (у письмовому відзиві) та його представники у судовому засіданні стверджують, що їм достовірно відомо про наявність у підприємства як платника податку на прибуток підприємств самостійно узгоджених сум зобов'язань з цього виду податку за І квартал та І півріччя 2003 року, - але у І кварталі 2003 року ТОВ «АКХЗ»з Державного бюджету не було відшкодовано податок на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 2.526.284,43 грн.
У зв'язку з тим, що з Державного бюджету підприємству було відшкодовано лише частину ПДВ (за станом на 30.05.03 року - за липень, серпень, жовтень 2002 року - на загальну суму 455918,00 грн.; за станом на 20.06.03 року - за листопад-грудень 2002 року -на загальну суму 664035,00 грн., - а всього на суму 1.119.953,00 грн., - тобто залишок невідшкодованого ПДВ станом на 20.06.03 року склав 1.406.331,43 грн.), - підприємство звернулося до ОДПІ з пропозицією про здійснення заліку невідшкодованої суми ПДВ в рахунок погашення самостійно узгодженого підприємством податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за І квартал та І півріччя 2003 року (докази часткового відшкодування ПДВ позивачу ним долучено до справи);
в)у зв'язку з тим, що ОДПІ своєчасно не надало (як стверджує позивач) відповіді на його звернення, - підприємство не сплатило своєчасно податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємства за І квартал та І півріччя 2003 року, оскільки було впевнене у законності своїх вимог на залік сум невідшкодованого ПДВ - в рахунок погашення податкових зобов2зань з податку на прибуток за І квартал та І півріччя 2003 року; своїми діями ОДПІ, на думку позивача, порушило вимоги чинного податкового законодавства, у тому числі абзац 6.1.7 підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України №110 від 17.03.01 року (із змінами та доповненнями);
г)відповідачем пропущено термін давності для вирішення питання про застосування щодо позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату вищезгаданих податкових зобов'язань.
Відповідач позов не визнав, про що також зазначив у своєму запереченні на позовну заяву за №31612/10 від 24.10.06 року, посилаючись на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства -Відкритого акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод»(далі -ВАТ «АКХЗ», - Позивач) (акт №199/151-00190816 від 22.02.06 року), - при цьому вони повністю ґрунтуються на законі.
Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
І.1. 22.04.1992 року виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області ВАТ «Алчевський КХЗ», ідентифікаційний код 00190816, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи, про що зроблено реєстраційний запис №140/3 (перереєстровано 13.12.1995 року).
22.04.1992 року Алчевською ОДПІ його взято на облік як платника податків, реєстраційний №475.
2. 16.02.06 року фахівцями ОДПІ здійснено перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємством -Відкритим акціонерним товариством «Алчевський коксохімічний завод»за період з 01.05.03 року по 16.02.06 року, - за результатами якої складено акт №199/151-00190816 від 22.02.06 року.
Як видно з примірника акту, доданого до матеріалів справи, з актом не ознайомлені під розписку директор та головний бухгалтер ТОВ «АКХЗ».
На вимогу суду представники відповідача пояснили, що мала місце відмова названих посадових осіб від ознайомлення з актом, оскільки вони не згодні з його результатами.
3.Як вбачається з акту, під час перевірки встановлено факт несвоєчасної сплати платником податків самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 3.689.860,50 грн., у зв'язку з чим щодо підприємства належить застосувати штрафні санкції у сумі 435211,93 грн. (розрахунок штрафних санкцій додано до акту перевірки в якості додатку).
Такий висновок акту обґрунтовується посиланням на дослідження податкових декларацій платника податків.
4.Не погодившись з висновками згаданого акту, ТОВ «АКХЗ»03.03.06 року за вих. №05-1761 звернулося до Алчевської ОДПІ з листом №05-1761, в якому виклало свої доводи та заперечення проти результатів перевірки.
ОДПІ своїм листом №4942/151 від 10.03.06 року «Про надання відповіді на лист від 03.03.06 року №05-1761»(тобто ОДПІ лист підприємства не розцінено як скаргу), - відхилила доводи та заперечення ТОВ «АКХЗ», пославшись на підпункт 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -ЗУ №2181-ІІІ), а також на Порядок відшкодування ПДВ, затверджений наказом ДПА України від 02.07.97 року №209/72.
Крім того, ОДПІ своїм листом №5265/151 від 14.03.06 року (доповнення до листа №4942/151 від 10.03.06 року) повідомила ТОВ «АКХЗ»про те, що рішення про застосування щодо підприємства штрафних санкцій у сумі 122036,19 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток -прийматися не буде, а тому загальна сума штрафних санкцій становить 313165,94 грн., а не 435211,93 грн., - як про те сказано у висновку вищезгаданого акту перевірки.
З огляду на викладене у трьох попередніх абзацах пункту 4 розділу І цієї постанови, суд не має достатніх підстав вважати, що у даному випадку платник податків скористався правилом підпункту 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 ЗУ №2181-ІІІ.
5.На підставі вищезгаданого акту перевірки ОДПІ 14.03.2006 року прийнято два податкові повідомлення-рішення - №0000511510/0 та 0000501510/0, згідно з якими позивачеві на підставі:
підпункту 5.3.1. п.5.3 ст. 5, згідно підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17ЗУ №2181-ІІІ;
за порушення вимог:
підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ №2181-ІІІ, -
визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі:
податкове повідомлення-рішення №0000511510/0 -у сумі 132451,76 грн. у вигляді штрафу у сумі 20% від несвоєчасно сплаченої до Державного бюджету суми самостійно узгодженого податкового зобов'язання з вищеназваного податку у сумі 662258,80 грн.;
податкове повідомлення-рішення №0000501510/0 -у сумі 180714,18 грн. у вигляді штрафу у сумі 10% від несвоєчасно сплаченої до Державного бюджету суми самостійно узгодженого податкового зобов'язання з названого вище податку у сумі 1.807.141,80 грн.
5.Позивач не погодився з вищезгаданим податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.
ІІ. Суд, дослідивши обставини справи та доводи позивача щодо його незгоди із спірними податковими повідомленнями-рішеннями, дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
1.Як вбачається з акту перевірки №199/151-00190816, позивач, керуючись підпунктом 5.1.1. п. 5.1 ст. 5 ЗУ №2181-ІІІ:
у травні 2003 року шляхом подання до ОДПІ декларації з податку на прибуток підприємства (вхід. №5004 від 12.05.03 року) самостійно узгодив податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 1 млн. 210,6 тис. грн.;
у серпні 2003 року він, таким же шляхом (вхід. 8907 від 08.08.03 року) самостійно узгодив податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 1 млн. 262,4 тис. грн. (копії декларацій долучено до справи).
2. Узгодивши самостійно свої податкові зобов'язання, платник податку повинен був у подальшому керуватися підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ №2181-ІІІ, в якому говориться:
платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.
3. Позивач не надав до суду жодного доказу його звернення до ОДПІ з приводу здійснення заліку невідшкодованих сум ПДВ в рахунок погашення його податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, у тому числі -і за І квартал та І півріччя 2003 року.
Вищевикладене надає суду право дійти висновку про те, що позивачем в ході судового розгляду справи належним чином НЕ виконано вимоги частини 1 ст. 71 КАС України, де сказано:
кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
4.Як уже сказано вище у цій постанові, позивач не заперечує факту наявності у нього самостійно узгоджених та несвоєчасно сплачених податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за І квартал та І півріччя 2003 року.
Крім того, він належним чином підтверджений наявними у справі доказами (податкові декларації, акт перевірки ОДПІ).
5.Матеріалами справи доведено, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2003 року позивачем подана до ОДПІ 12.05.03 року, вх. №5004; а за І півріччя 2003 року - 08.08.03 року, вх. 8907.
Керуючись підпунктом 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 ЗУ №2181-ІІІ, суд дійшов висновку, що ОДПІ здійснено вищезгадану перевірку в межах 1095 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, - а тому доводи позивача про пропуск ОДПІ у даному випадку строку давності для застосування штрафних санкцій (тобто визначення податкового зобов'язання щодо ВАТ «АКХЗ») -спростовано.
6.З огляду на вищевикладене ОДПІ, на підставі акту перевірки від 22.02.06 року, цілком правомірно застосувала щодо ВАТ «АКХЗ»правило абзаців першого, другого та третього підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ЗУ №2181-ІІІ, в яких говориться:
У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
7.Таким чином, аналіз наявних у справі доказів показав, що відповідач, приймаючи два спірні податкові повідомлення-рішення, діяв у відповідності до чинного законодавства, у тому числі:
7.1.Закону України від 04.12.90 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», у пунктах 1 та 11 частини 1 ст. 11 якого сказано:
Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право:
1)здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)… юридичними особами, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі)…;
11)застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України;
7.2.Підпунктом 17.1 ст. 17 ЗУ №2181-ІІІ, в якому говориться:
Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.
Штрафні санкції накладаються контролюючими органами…
Отже, у суду є всі підстави дійти висновку про те, що відповідач по цьому спору належним чином виконав вимоги частини 2 ст. 71 КАСУК, в якій сказано:
в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (як сказано вище у цій постанові, - Відповідач позов не визнав), -
що означає, що Відповідач позовні вимоги спростував, - тобто довів те, що податкові повідомлення-рішення №0000511510/0 та 0000501510/0 від 14.03.06 року ґрунтуються на достовірних документальних доказах, виявлених та досліджених під час перевірки ТОВ «АКХЗ», а також що їх прийнято у відповідності до чинного податкового законодавства, про яке йдеться вище у цій постанові.
З огляду на це суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є законним та скасуванню НЕ підлягають, а тому позов задоволенню НЕ ПІДЛЯГАЄ.
Судові витрати підлягають покладенню на Позивача.
На підставі викладеного, п.п. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІВ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»; ст.ст. 3 , 10, 11 та 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»; керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд
у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні 24.10.06 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 26.10.2006 року.
Суддя А.П.Середа