25 жовтня 2011 р. Справа № 61966/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 06.06.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі про визнання протиправним рішення та зобов'язання призначити достроково пенсію за віком,-
встановила:
У січні 2011 року позивач звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі про визнання протиправним рішення та зобов'язання призначити достроково пенсію за віком відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України, статей 26, 45, 46 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05.01.2009 року.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що його дружина від народження є інвалідом по зору, в зв'язку із цим їй в 1989 році було призначено пенсію по інвалідності. Оскільки, дружина позивача по справі постійно потребувала сторонньої допомоги, вона була не в змозі займатися вихованням їхніх дітей, тому фактично від народження вихованням шести дітей займався позивач особисто.
05 січня 2009 року, а потім ще декілька разів ОСОБА_1 звертався до управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі із заявою про призначення йому дострокової пенсії за віком, в зв'язку із тим, що він займався вихованням своїх шістьох дітей, оскільки дружина була і є інвалідом дитинства по зору і сама потребувала догляду. Однак, в даному проханні відповідачем йому було відмовлено.
Станом на 1989 рік, на момент призначення пенсії по інвалідності дружині позивача - ОСОБА_2, не діяла норма Закону, яка б давала дружині позивача право на вибір пенсії, так як нове законодавство набрало чинності 1 січня 2004 року, а саме Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В зв'язку з наведеним позивач просив призначити, нарахувати та здійснювати виплату дострокової пенсії за віком ОСОБА_1, оскільки згідно чинного законодавства він має на це право. Позивач просив позов задоволити.
Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 06.06.2011 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області призначити, нараховувати та здійснювати виплату дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 28.01.2009 року.
Постанову суду оскаржило управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8., ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 - є дітьми сторін по справі, що підтверджується копіями свідоцтв про їхнє народження.
Згідно довідки № 011900 МСЕК Закарпатського обласного управління охорони здоров'я ОСОБА_2 є інвалідом 1 групи по зору з дитинства та потребує сторонньої допомоги.
Згідно пенсійного посвідчення НОМЕР_1, ОСОБА_2, 1959 року народження призначено пенсію по інвалідності з 1989 року.
З трудової книжки № НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 має необхідний страховий стаж для призначення дострокової пенсії за віком, чого не заперечує і представник відповідача.
Згідно листів Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому району ОСОБА_1 відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком.
Відповідно до довідки № 152 від 28.02.2011 року виданої Присліпською сільською радою Міжгірського району Закарпатської області ОСОБА_1 дійсно виховував своїх шестеро дітей.
Як вбачається із пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. Крім того, за вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 20 років страхового стажу.
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно із статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми.
Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що в 1989 році, на момент призначення пенсії по інвалідності дружині позивача - ОСОБА_2, яка є інвалідом дитинства 1 групи по зору, і яка потребувала і потребує стороннього догляду, не діяла норма Закону, яка б давала їй право вибору пенсії, так як нове законодавство набрало чинності 1 січня 2004 року, тому даного права в неї не було і вона ним не скористалася, відтак, дії УПФ у Кременецькому районі Тернопільської області щодо не призначення позивачу дострокової пенсії за віком суперечать пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області призначити, нараховувати та здійснювати виплату дострокової пенсії за віком ОСОБА_1, як батьку, який виховав шестеро дітей, починаючи з 28 січня 2009 року, оскільки його дружині на цей час виповнилося 50 років і саме з цього часу вона мала право на призначення дострокової пенсії за віком, як матір, яка народила шестеро дітей.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 06.06.2011 року по справі №2а-132/11/1909 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс