01 листопада 2011 р. Справа № 17247/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Богаченка С.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради та ОСОБА_2 на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради про стягнення грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
15 червня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради про перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2006 - 2009 роки та допомогу при народженні, покликаючись на те, що вона має право на отримання грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18 листопада 2010 року в справі №2а-21/10 позов задоволено частково. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради нарахувати та виплатити грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь ОСОБА_2 за період з 05 грудня 2008 року по 04 березня 2009 року.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, його оскаржило Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради та ОСОБА_2. В апеляційних скаргах посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просять скасувати оскаржувану постанову та винести нове рішення. Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, а позивач задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційних скарг не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради задоволенню підлягає, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивачу, суд виходив з того, що позивач, як особа, яка здійснює догляд за дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на одержання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше встановленого законом прожиткового мінімуму.
Безспірно встановлено, що позивач здійснює догляд за дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку, та відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», у редакції, що була чинною на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2007 році, мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до положень ст.ст.61, 77 Закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2006 році була установлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень. Вказані положення на предмет конституційності не розглядалися, у встановленому порядку неконституційним визнані не були та своєї чинності не втратили, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог за 2006 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» про зупинення на 2007 рік дії вищевказаної ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 01 січня-526 грн., з 01 квітня - 538 грн., з 01 липня - 540 грн., а згідно пункту 23 розділу ІІ цього Закону, внесено зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», зокрема, ч.1 ст.15 вказаного Закону передбачає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Крім цього, згідно п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50%, з 01 січня 2009 року - 75%, з 01 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема, п.п.1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ вказаного Закону були предметом розгляду Конституційного Суду України щодо невідповідності Конституції України по справі №1-28/2008 за конституційним поданням 101 народного депутата України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року по справі №1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст.67 розділу І, пункти 2-4, 6-8, 10-18, підпункт 7 пункту 19, пункти 20-22, 24-34, підпункти 1-6, 8-12 пункту 35, пункти 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Таким чином, положення пункту 23 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не були предметом розгляду Конституційного Суду України, не визнані неконституційними, відповідно є чинними та підлягають застосуванню.
З наведених підстав, колегія суддів приходить до висновку, що у 2008 році Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради вірно проведено нарахування та виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Щодо вимог про виплату позивачу недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною за 2009 рік, то відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції що діяла на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2009 році, ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та п.22 Постанови Кабінету міністрів України №1751 від 27.12.2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2009 році надавалась у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Вказані положення згаданих нормативно-правових актів на предмет конституційності не розглядалися, у встановленому порядку неконституційними визнані не були та своєї чинності не втратили та діяли протягом 2009 року. Відповідач здійснюючи виплату позивачу згаданої допомоги у 2009 році діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та Конституцією України, а тому у задоволенні позову в цій частині, теж, слід відмовити.
У відповідності до підпункту 2 пункту 23 «Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги сім'ям з дітьми» затвердженого КМУ від 27 грудня 2001 року №1751 виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку припиняється у разі, коли особа, що отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку звернулася до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні - з дня призначення їй допомоги по безробіттю чи матеріальної допомоги по безробіттю.
Як вбачається із матеріалів справи, допомога по безробіттю позивачу призначена з 05 грудня 2008 року, тому позов в частині вимог після 05 грудня 2008 року задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин позивачці ОСОБА_2 було призначено одноразову грошову допомогу при народженні дитини в розмірі 8500 грн. з наступним порядком її виплати, - одноразово в сумі 3400 грн. і протягом наступних 12 місяців по 425 грн., а тому нею отримана така допомогу в повному обсязі у встановленому розмірі.
У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції вірно враховано тієї обставини, що позивач пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулася з позовом лише 15 червня 2009 року, а відповідачем подано клопотання про застосування строків звернення до адміністративного суду.
Колегія суддів зазначає, що оскільки стосовно вказаної допомоги ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати річний строк звернення до суду.
Позивачем не надано доказів того, що нею був пропущений строк для звернення до суду з поважних причин. Тому, з огляду на наведене, суд відмовляє в задоволенні позову в частині виплат за 2007 рік.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_2 в частині щодо виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради задоволенню підлягає, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради - задоволити. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволити частково, а постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18 листопада 2010 року в справі №2а-21/10 - скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С.І. Богаченко
Суддя В.М. Багрій
Суддя Д.М. Старунський