01 листопада 2011 р. Справа № 16641/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Богаченка С.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д. М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне Рівненської області на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне Рівненської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії,-
21 січня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне Рівненської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії, посилаючись на те, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства проведено їй у 2009 році перерахунок пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн., а не за 2008 рік відповідно до чинного законодавства.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06 травня 2010 року у справі №2а-935/10 заявлений позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне Рівненської області щодо застосування під час перерахунку з середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2008 рік. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне Рівненської області з 01 квітня 2009 року провести перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2008 рік.
Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржило Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне Рівненської області, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт вказує на те, що до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2009 році проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) за 2007 рік - 1197,91 грн., чого не врахував суд першої інстанції.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню підлягає.
Безспірно встановлено, що позивач будучи пенсіонером, продовжувала працювати та 06 січня 2010 року звернулася до Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне Рівненської області з заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії.
Відповідачем такий перерахунок пенсії позивачу був проведений із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн.
Листом №14/11 від 15 січня 2010 року (а.с.6) Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне Рівненської області відмовило позивачу в перерахунку пенсії з застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення, тобто за 2008 р.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції до прийняття рішення Конституційного Суду України від 22. травня 2008 року, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Зазначена редакція ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»чинна після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом «а»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. №107-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 зазначеного Закону, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
З відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 зазначеного Закону вбачається, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що показник «середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії» застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Таким чином, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2009 рік відсутні. Показники середньої заробітної плати у галузях економіки застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»№ 1058 від 09 липня 2003 року. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_2 щодо зобов'язання провести перерахунок пенсії.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ст. ст. 158-163, 195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст.254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне Рівненської області - задоволити, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 травня 2010 року у справі №2а-935/10 - скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С.І. Богаченко
Суддя В.М. Багрій
Суддя Д.М. Старунський