25 жовтня 2011 р. Справа № 7021/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання: Курдобі Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2009 року у справі за позовом Приватного підприємства "Професійні системи безпеки"' до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 23.04.2009 року № 0000092341/0, від 29.05.2009 року № 0000092341/1, від 07.07.2009 року № 0000092341/2, від 30.07.2009 року № 0000092341/3,-
встановила:
У серпні 2009 року Приватне підприємство "Професійні системи безпеки" (надалі Підприємство) звернулося з позовом до Державної податкової податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова (далі-ДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 23.04.2009 року № 0000092341/0, від 29.05.2009 року №0000092341/1 та останнє повідомлення рішення, що на день подання позовної заяви не надійшло від ДПА Львівської області.
Позивач позовні вимоги мотивує тим, що за наслідком проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТзОВ "Профліга" за період з березня 2008 р. по грудень 2008 р. податковий орган безпідставно прийшов до висновку про заниження Підприємством податкових зобов'язань на суму 53 893,60 грн.
В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача позов уточнив та просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 23.04.2009 року № 0000092341/0. від 29.05.2009 року № 0000092341/1. від 07.07.2009 року №0000092341/2, від 30.07.2009 року № 0000092341/3. Пояснив, що Підприємство правомірно віднесло до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за вересень 2008 року на загальну суму 53 893.60 грн. за надані ТзОВ '"Профліга"' роботи (послуги) та не відповідає за несплату податку до бюджету останнім. Просить позов задоволити повністю.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2009 року позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 23.04.2009 року № 0000092341/0, від 29.05.2009 року № 0000092341/1, від 07.07.2009 року № 0000092341/2. від 30.07.2009 року № 0000092341/3.
Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ у Сихівському районі м. Львова. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції вірно встановлено що позивач зареєстрований як суб'єкт господарювання Львівською міською радою - Свідоцтво про державну реєстрацію від 24.01.2001 року. Взято на податковий облік від 29.01.2001 року ДПІ за № 355/28-1.
Працівниками ДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Професійні системи безпеки" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТзОВ "Профліга" за період з березня 2008 р. по грудень 2008 р., про що було складено Акт № 683/23-408/31291275 від 08.04.2009 р. в якому встановлено порушення п. 1.7, п. 1.8. ст. 1, пп.7.2.3, п.7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3. пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168: занижено податок на додану вартість за вересень 2008 року на суму 53 893,60 грн.
На підставі даного Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000092341/0 від 23.04.2009 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 80 840.40 грн., з яких за основним платежем 53 839,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 26 946,80 грн.
В порядку процедури адміністративного оскарження рішеннями ДПІ у Сихівському районі м. Львова, ДПІ у м.Львові, ДПА у Львівській області скарги Підприємства були залишені без задоволення та ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішєння від 29.05.2009 року № 0000092341/1. від 07.07.2009 року № 0000092341/2, від 30.07.2009 року №0000092341/3.
Як зазначено в Акті перевірки, ТзОВ "Профліга'' податкову звітність до органів податкової служби не подає, податку до бюджету не сплачує. Факт одержання послуг від ТзОВ "Профліга". здійснений не з метою, яка випливає із його змісту, а з метою несплати податку на додану вартість, що підтверджує нікчемність правочину між господарюючими суб'єктами. Проте з такими висновками ДПІ колегія суддів не погоджується.
Судом встановлено, що у вересні 2008 р. ТзОВ '"Профліга" надало ПП "Професійні системи безпеки" послуги по виконанню монтажних робіт по впровадженні підсистеми охоронної сигналізації периметру підстанції. Згідно Акта приймання виконаних підрядних робіт підрядні роботи за договором № 35 від 21.07.2008 року були прийняті ПП "Професійні системи безпеки'' від ТзОВ "Профліга". Приймання виконаних робіт від виконавця оформлене відповідним належним чином оформленим документом - Актом № 1 від 30.09.2008 року за формою № КБ - 2в, шо затверджена наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. за № 237/5 і являється первинним обліковим документом.
Згідно акту №2 приймання виконаних робіт від 29.09.2008 року вищевказані виконані монтажні роботи по впровадженні підсистеми охоронної сигналізації периметру підстанції, які виконало ТзОВ "Профліга" (Виконавець) згідно Договору № 35 від 21.07.2008 року ПП "Професійні системи безпеки" передало на виконання Договору №45/07 21.07.2008 року Генпідряднику КП "Електропівденьзахідмонтаж-6" в порядку п.5.4 Договору № 35 від 21.07.2008 року. В свою чергу виконані роботи були передані замовнику - ЦЕС ДП НРК "Укренерго".
Як вбачається з матеріалів справи, при розрахунку між учасниками підрядно-субпідрядних договірних відносин бюджетні кошти не залучались, оскільки ЦЕС ДП НКК "Укренерго" хоч і є державним підприємством, та використовувало власні кошти. Відтак, твердження представника відповідача про невідповідність первинного документа Акта приймання виконаних робіт форми № КБ - 2в п.9.2 Закону №996, та нормі її.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88 не відповідають дійсності і є безпідставними.
Підприємством отримано податкову накладну № 9300000068 від 30.09.2008 р. на загальну суму 323 361,60 грн. в тому числі ПДВ 53 893,60 грн. виписану ТзОВ "Профліга". Сума податку на додану вартість 53 893,60 грн., згідно податкової накладної, включена ПП "Професійні системи безпеки" до складу податкового кредиту у вересні 2008 р., вписано в реєстр отриманих накладних та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року.
Дані роботи оплачені Підприємством ТзОВ "Профліга" згідно платіжних доручень № 503 від 21.10.2008 р. на суму 100 000.00 грн., № 520 від 10.11.2008 р. на сум;, 70 000,00 грн., № 528 від 05.12.2008 р. на суму 50 000.00 грн., № 529 від 10.12.2008 р. на суму 66 894,37 грн.. № 531 від 11.12.2008 р. на суму 13 000,00 грн., № 1 від 11.12.2008 р. на суму 17 000,00 грн.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.4.5 Закону №168 визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.
Судом встановлено, що на момент здійснення господарської операції, ТзОВ "Профліга" знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало Свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.
Згідно вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. ДПІ не наведено суду підстав, з яких податкові накладні контрагента позивача не можна було б вважати такими, що підтверджують право позивача на податковий кредит.
Відповідно до підпункту 7.5.1 Закону №168 датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Отже, Закон №168 не пов'язує право покупця на виникнення податкового кредиту з ПДВ з виконанням зобов'язань щодо сплати ПДВ іншими платниками цього податку. Колегія суддів вважає, що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону №168, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі "сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Відтак, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки апелянт не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень та безпідставно прийшов до висновку про донарахування податку на додану вартість, а тому і відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій, на підставі п.п. 17.1.3 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 року.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2009 року у справі №2а-5000/09/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.10.2011 року