26 жовтня 2011 р. Справа № 80687/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Глушка І.В.,
суддів Довгополова О.М., Святецького В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.09.2009 року у справі за позовом Байструк - ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
У липні 2009 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з відповідача недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року, відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.09.2009 року вказаний позов задоволено, визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області щодо невиплати позивачці щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити спірну допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради провести нарахування на користь позивачки компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати щомісячної грошової допомоги.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову, якою повністю відмовити у задоволенні заявленого позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що управління належним чином виконало свій обов'язок перед позивачкою щодо виплати їй щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною у 2007 році. Просить врахувати, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування і органи праці та соціального захисту населення не вправі їх змінювати. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення було допущено порушення норм бюджетного законодавства України та не враховано видаткові можливості основного фінансового документу держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд колегія суддів вважає доцільним розглядати справи у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що позивачка є матір'ю, яка у 2007 році здійснювала догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку і була застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тому відповідно до вимог ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у редакції, що була чинною на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2007 році вона мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму.
При цьому колегія суддів вважає, що на підставі ч. 7 ст. 9 КАС України при вирішенні даного спору вимоги ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» слід застосовувати у сукупності із приписами ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а спірна допомога повинна обчислюватися у розмірі законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V, дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на 2007 рік було зупинено та у відповідності до ст. 56 означеного Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих осіб надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, справа №1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 56, пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Беручи до уваги той факт, що положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за якою у 2007 році виплата державної допомоги сім'ям з дітьми відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» не відповідає Конституції України, тому судом першої інстанції зроблено підставний висновок, що стороні позивача її виплачено не в повному обсязі.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вірним способом відновлення порушеного права позивача є покладення обов'язку на відповідача провести належне нарахування та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі встановленому ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, що на думку колегії суддів, відповідає нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.
Окрім вказаного, судом першої інстанції вірно застосовано положення ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р., згідно із якою підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Оскільки недоплачена щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є соціальною виплатою, яка виплачується управлінням праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради, компенсація у зв'язку з порушенням строків її виплати має бути виплачена позивачу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про законність оскаржуваних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 195, 197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області залишити без задоволення, а постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.09.2009 року у справі № 2а-6999/09 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.М. Довгополов
В.В. Святецький