25 жовтня 2011 р. Справа № 10582/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання: Курдобі Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 20.11.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до УДАІ у Рівненській області, інспектора по ОДР ВДАІ м. Рівне Васильчик О.П. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
встановила:
У лютому 2009 року позивач звернувся з позовом до УДАІ у Рівненській області, інспектора по ОДР ВДАІ м.Рівне Васильчик О.П. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 22.01.2009 року відповідно до якої його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що він є працівником ТзОВ "Наша Справа" і в силу виконання службових обов'язків виконував роботи в м. Рівне на перехресті вулиць Гагаріна-Кн. Володимира по демонтажу рекламоносія (білборда). Інспектор ОДР ВДАІ м. Рівне Васильчик О.П. протоколу звинуватив його в порушенні п.1.5 ПДР України, і з цього приводу склав протокол про вчинення адміністративного проступку. На основі протоколу його постановою було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП. Вважає, що постанову винесено з порушенням чинного законодавства, оскільки відповідач в постанові зазначив як підставу притягнення "порушення визначення порядку погодження з ДАІ проведення робіт по демонтажу рекламоносія (білборда)". Просив постанову про накладення адміністративного стягнення відносно позивача скасувати і провадження в адміністративній справі закрити.
Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 20.11.2009 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Постанову суду оскаржив ОСОБА_1 Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Колегією суддів встановлено, що 22.01.2009 року інспектором по ОДР ВДАІ м.Рівне Васильчик О.П. було складено протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 140 КУпАП, яке полягало в тому, що ОСОБА_1 22.01.2009 року в м. Рівне на перехресті вулиць Гагаріна-Кн. Володимира порушив визначений законодавством порядок погодження Державтоінспекцією та здійснював проведення робіт по демонтажу рекламоносія (білборда).
З постанови ВК 016584 у справі про адміністративне правопорушення від 22.01.2009 року вбачається, що ОСОБА_1 посадовою особою начальника відділення УДАІ м.Рівне було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 140 КУпАп України і піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 680 грн. за те, що він 22.01.2009 року в м. Рівне на перехресті вулиць Гагарініна-Кн. Володимира порушив визначений законодавством порядок погодження з Державтоінспекцією та здійснював проведення робіт по демонтажу рекламоносія (білборда).
Внаслідок викладеного, судом встановлено, що 22.01.2009 року було складено протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення , а 22.01.2009 року винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 140 КУпАП України.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову ОСОБА_3, оскільки з матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративного правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності вбачається, що в діях ОСОБА_1 є всі ознаки вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КУпАП.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Жовківського районного суду Львівської області від 20.11.2009 року по справі №2а-99/09/1308 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.10.2011 року