Ухвала від 26.10.2011 по справі 2а-993/09/1319

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2011 р. Справа № 80393/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Глушка І.В.,

суддів Довгополова О.М., Святецького В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 22.09.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2009 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з відповідача недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 29.07.2007 року по 01.06.2009 року, відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 22.09.2009 року позов задоволено частково, визнано неправомірними дії Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо невиплати позивачці щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити спірну допомогу за період з 01.01.2009 року по 01.06.2009 року.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову, якою повністю відмовити у задоволенні заявленого позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що управління належним чином виконало свій обов'язок перед позивачкою щодо виплати їй щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною у 2007 році. Просить врахувати, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування і органи праці та соціального захисту населення не вправі їх змінювати. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення було допущено порушення норм бюджетного законодавства України та не враховано видаткові можливості основного фінансового документу держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд колегія суддів вважає доцільним розглядати справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач є матір'ю малолітньої дитини, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження та здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а отже має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V, дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на 2007 рік було зупинено та у відповідності до ст. 56 означеного Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих осіб надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, справа №1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 56, пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Беручи до уваги той факт, що положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за якою у 2007 році виплата державної допомоги сім'ям з дітьми відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» не відповідає Конституції України, тому судом першої інстанції зроблено підставний висновок, що стороні позивача її виплачено не в повному обсязі.

Разом із тим, згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України у редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (ч.1 ст. 100 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції).

З матеріалів справи вбачається, що позивачка з даним адміністративним позовом звернулася до суду лише у липні 2009 року, тобто з пропущенням встановленого законом річного строку звернення до адміністративного суду, на застосуванні якого наполягає відповідач.

Поважних причин, які б позбавляли можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав з часу прийняття 09 липня 2007 року Конституційним Судом України рішення за № 6-рп/2007, позивачкою не наведено.

Відтак колегія суддів вважає, що в задоволенні позовних вимог за 2007 рік, із врахуванням строку звернення позивача до суду за захистом своїх прав та наполяганні відповідача на застосуванні у спірних правовідносинах ст.100 КАС України слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 -2009 роки, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років в наступних розмірах: з 01 січня - 526 грн., з 01 квітня - 538 грн., з 01 липня - 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50%, з 01 січня 2009 року - 75%, з 01 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».

Саме тому, у 2008 - 2009 роках нарахування та виплата вказаної допомоги здійснювались відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності», якими визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються частково суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задовольнити, а постанову Сихівського районного суду м.Львова від 22.09.2009 року у справі № 2а-993/09 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.М. Довгополов

В.В. Святецький

Попередній документ
20636172
Наступний документ
20636174
Інформація про рішення:
№ рішення: 20636173
№ справи: 2а-993/09/1319
Дата рішення: 26.10.2011
Дата публікації: 11.01.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: