20 жовтня 2011 р. < Текст >Справа № 35113/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області на постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 05.11.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області про зобов'язання провести нарахування підвищення до пенсії як дитині війни,-
встановив:
27 жовтня 2010 року позивач звернулася з позовом до управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області про зобов'язання провести нарахування підвищення до пенсії як дитині війни.
Позивач свої позовні вимоги мотивувала тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни. Просить поновити строк для звернення до суду, визнати дії управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області неправомірними та стягнути з відповідача недоплачене підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року .
Постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 05.11.2010 року позов задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області щодо неналежної виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області за рахунок коштів Державного бюджету України здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з травня року по жовтень 2010 року.».
Постанову суду оскаржило управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області вважає, що рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити частково з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, оскільки згідно статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.
Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції не вирішено всіх позовних вимог в частині стягнення підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а саме за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 30.04.2010 року
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що в частині позовних вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо не нарахування та виплати позивачу надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 30.04.2010 року включно та зобов'язання провести нарахування та виплату такої пенсії за вказаний період слід залишити без розгляду.
Колегія суддів не може взяти до уваги посилання апелянта на те, що положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, виходячи з наступного.
Частиною третьою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" установлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, установлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Отже, вихідним критерієм обчислення розміру підвищення до пенсії, виплат допомоги дітям війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є розмір мінімальної пенсії за віком, визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010 рік, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2010 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню за період з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року,
З огляду на те, що судом першої інстанції не вирішено всіх позовних вимог, оскаржувана постанова підлягає зміні.
Керуючись ст. ст.195,197,198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області задоволити частково.
Змінити постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 05.11.2010 року у справі 2а-656/10/1904 , виклавши її резолютивну частину в такій редакції:
«Адміністративний позов в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 30.04.2010 - залишити без розгляду.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області щодо неналежної виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області за рахунок коштів Державного бюджету України здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року.»
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.В. Святецький
Судді: В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль