03 листопада 2011 р. < Текст >Справа № 31366/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Довгополова О.М., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 15 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
24 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії УПФУ в м. Рівне Рівненської області та зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії з 01 липня 2010 року з врахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2009 рік.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 листопада 2010 року позов задоволено. Ухвалено зобов'язати УПФУ в м. Рівне провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 липня 2010 року, використовуючи для її обчислення середню заробітну плату (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, що становить за 2009 рік 1650 грн. 43 копійки.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, УПФУ в м. Рівне Рівненської області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та підпункту 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 ,,Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” з урахуванням збільшення його страхового стажу та виходячи із показника середньої заробітної плати 2007 року. Свої дії вважає правомірними і такими, що відповідають чинному законодавству України
З огляду на викладене апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
З урахуванням вимог п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що після призначення позивачу пенсії за віком він продовжує працювати, а тому відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” має право на перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням страхового стажу і розміру заробітку виходячи із заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Проте, відповідач неправомірно здійснив перерахунок пенсії позивачу відповідно до підпункту пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року із застосуванням показника середньої заробітної плати на 2007 рік.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Встановлено, що позивач є працюючим пенсіонером та одержує пенсію за віком, нарахування та виплату якої проводить УПФУ в м. Рівне Рівненської області.
Підстави для перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати та страхового стажу, порядок його проведення, а також порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульовано положеннями ст.ст. 40, 42 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які впродовж 2006-2008 років зазнавали неодноразових змін.
Так, згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію частини четвертої статті 42 зупинено на 2007 рік.
Крім того, підпунктом ”б” підпункту 9 пункту 35 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-V ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який набрав чинності з 1 січня 2008 року, абзац четвертий частини другої статті 40 Закону N 1058-IV було викладено в новій редакції:
,,Зс (середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів”.
Цим же Законом (підпункт ,,б” підпункту 10 пункту 35 розділу II) частину четверту статті 42 викладено в такій редакції: ,,У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію”.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2008 року змінено показник середньої заробітної плати (доходу) - однієї із складових формули заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії та встановлено, що цим показником має бути середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески.
Також змінено порядок перерахунку пенсії особам, які після призначення пенсії продовжували працювати.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, зокрема, положення підпункту ,,б” підпункту 9, підпункту ,,б” підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з 22 травня 2008 року було відновлено дію положень частини другої статті 40 та частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV у первинній їх редакції від 09.07.2003 року, які й підлягають застосуванню.
Так, частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV встановлено формулу заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
У редакції Закону від 9 липня 2003 року № 1058-IV, яка набрала чинності 1 січня 2004 року, зазначена формула була такою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 +... + Кзn);
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи (абзаци другий - шостий частини другої статті 40 Закону № 1058-IV).
Частиною четвертою статті 42 зазначеного Закону, у редакції Закону від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV свідчить, що при перерахунку пенсії застосовується заробітна плата (дохід) пенсіонера, яку він отримував до призначення пенсії, або яку він отримував за період роботи, який є періодом страхового стажу.
З огляду на викладене під час перерахунку пенсії у формулі Зп = Зс х (Ск : К) змінюються лише показники Ск та К. Зокрема, у величину Ск додаються коефіцієнти заробітної плати (доходу) за кожен місяць страхового стажу, який став підставою для перерахунку пенсії. Що ж стосується показника К, то він збільшується кількістю додаткових місяців страхового стажу. Решта показників залишається без змін.
Отже, аналіз частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV показує, що зазначена норма не встановлює обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатись правом на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення, однак містить застереження, що наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії, тобто це - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (абзац четвертий частини другої статті 40 Закону № 1058-IV).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 ,,Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” встановлено порядок перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, відмінний від того порядку, який визначений частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV, у редакції Закону від 9 липня 2003 року.
Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справи застосуванню підлягає Закон № 1058-IV, а саме нормативні положення статті 42 цього Закону, що діяли в редакції до скасування змін, внесених за Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, та були і залишаються чинними на момент проведення перерахунку пенсії.
Як зазначалося вище, зі змісту цих положень випливає, що під час перерахунку пенсії враховується та величина середньої заробітної плати (доходу), яка використовувалася під час призначення пенсії, а не показник середньої заробітної плати (доходу) за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, як помилково вважає суд першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів вважає, що проводячи перерахунок пенсії позивачу, виходячи із показника середньої заробітної плати 2007 року, відповідач діяв у відповідності з вимогами законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Оскільки суд першої інстанції при винесенні постанови допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, колегія суддів визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст.198, ст. ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області задовольнити.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 15 листопада 2010 року у справі № 2а-3942/10 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді О.М. Довгополов
М.А. Пліш