Справа № 22-ц-17/12Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М.
Категорія - 32 Доповідач - Парандюк Т.С.
03 січня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Парандюк Т.С.
суддів - Храпак Н. М., Стефлюк О. Д.,
при секретарі - Леньга О.Я.
з участю сторін - ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства “Котломонтаж” на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Котломонтаж”, третя особа на стороні відповідача -ОСОБА_3 про відшкодування шкоди заподіяної каліцтвом, колегія суддів,-
у вересні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ “Котломонтаж”, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 про відшкодування втраченого заробітку у зв”язку з втратою професійної працездатності внаслідок ушкодження здоров”я.
В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що будучи співробітником Тернопільського управління внутрішніх справ 13 листопада 1982 року внаслідок дорожньо - транспортної отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили інвалідність. В результаті отриманого каліцтва, через втрату працездатності втратив заробіток. Останнім рішенням міськрайонного суду від 27.12.2008 року задоволено його позовні вимоги до серпня 2010 року. На даний час згідно із заявою про збільшення позовних вимог просить стягнути із ВАТ “Котломонтаж” у його користь одноразово 22 475 грн. 87 коп. відшкодування шкоди, заподіяної здоров”ю за період з 13.09.2010 року по 31.10.2011 року, та по 1723 грн. 75 коп., щомісячно, починаючи із 1 листопада 2011 року.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 25 жовтня 2011 року позов задоволено.
Стягнуто із Відкритого акціонерного товариства “Котломонтаж” в користь ОСОБА_1 одноразово 22 475 гривень 87 копійок відшкодування шкоди, завданої здоров”ю за період з 13 вересня 2010 року по 31 жовтня 2011 року, та по 1723 гривні 75 копійок щомісячно, починаючи із 1 листопада 2011 року.
Стягнуто із Відкритого акціонерного товариства “Котломонтаж” 845 гривень 31 копійку судового збору в дохід держави та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
В апеляційній скарзі ВАТ “Котломонтаж” просить рішення суду скасувати про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування втраченого ним заробітку в зв”язку з втратою професійної працездатності внаслідок каліцтва до ВАТ “Котломонтаж”, яким стягнуто у користь позивача одноразово 22 475 грн.87 коп. матеріальної шкоди заподіяної його здоров”ю за період з 13 вересня 2010 року по 31 жовтня 2011 року, та по 1723 грн. 75 коп., щомісячно, починаючи з 1 листопада 2011 року та закрити провадження у даній справі із-за безпідставності та не обгрунтованості позовних вимог, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи що призвело до неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, не врахував відсутність вини відповідача у вчинені ДТП.
В судове засідання апелянт не з”явився, хоча належним чином був повідомлений.
Позивач ОСОБА_1 заперечив відносно задоволення апеляційної скарги, а рішення суду вважає законним та обгрунтованим.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача та його представника, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ст.1195 ЦК України - юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров”я фізичній особі, зобов”язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності. Також, у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров”я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Судом встановлено, що 13 листопада 1982 року через порушення правил дорожнього руху, ОСОБА_3 який на той час працював водієм ВАТ “Котломонтаж”, сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили інвалідність.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27.12.2008 року із ВАТ “Котломонтаж” в користь ОСОБА_1 стягнуто одноразово 16511грн. 58 коп. відшкодування заподіяної шкоди здоров”ю за період з 1 лютого 2005 року по 27 грудня 2008 року, а також 507 грн. 50 коп., щомісячно, починаючи з 27 грудня 2008 року.
Зазначеним рішенням підтверджено, що ОСОБА_1 отримав ушкодження здоров”я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, і відповідач, як володілець джерела підвищеної небезпеки зобов”язаний відшкодувати позивачу спричинену шкоду.
Як вбачається з висновку експерта №66 від 4 червня -4 липня 2011 року, що внаслідок травмування позивача під час дорожньо-транспортної пригоди, що трапилась 13.11.1982 року, його професійна працездатність втрачена на 35%. Між відповідною стійкою втратою загальної і професійної втрати працездатності у ОСОБА_1 та дорожньо-транспортною травмою, яка відбулася 13.11.1892 року існує прямий причинно-наслідковий зв”язок. У зв”язку із тим, що після травмування ОСОБА_1 у 1982 році минуло вже багато років, функція правої нижньої кінцівки у нього не відновиться, МСЕКом він визнаний інвалідом 2-ої групи довічно, судово-медичному переосвідуванню в подальшому не підлягає. Окрім цього, експертом констатовано, що наслідки переломів кісток багаторічної давності мало погіршуються з віком.
Згідно ст.1197 ЦК України передбачає, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров”я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров”я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров”я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров”я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п”ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється, виходячи з п”ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до вимог ст.ст.1167,ч.2,п.1; 1187,ч.5 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
При визначені одноразової допомоги за період з 13 вересня 2010 р. по 31 жовтня 2011 року в сумі 22475,87 грн. відшкодування шкоди, заподіяної здоров”ю, суд першої інстанції вірно виходив з розрахунку мінімальної заробітної плати помісячно з урахуванням вимог ст.1197 ЦКУ щодо п”ятикратного розміру та 35 % втраченої професійної працездатності( у вересні 2010 р. мінімальна заробітна плата становила 888 грн. *5 :35 % =1540 грн. а з 13.09. буде становити -983,47 грн.; за жовтень - листопад по 1587,25 грн. при мінімальній зарплаті 907 грн.; грудень 2010 р. 5731,87 грн. при -922 грн.; за січень-березень 2011 р. по 1646,75 грн. при - 941 грн.; з квітня по вересень -по 1680 грн. при мінзарплаті 960 грн., а за жовтень 2011 р. - 1723,35 грн. при - 985 грн.
Безпідставним є посилання апелянта на не отримання позивачем заробітної плати, а грошового отримання як працівника органів внутрішніх справ, оскільки суперечить нормам діючого законодавства та не підтверджується жодним доказом.
Не заслуговують на увагу твердження апелянта щодо відсутності вини їх працівника у вчинені ДТП, оскільки ці посилання були предметом дослідження попередніх судових засідань як по цивільних, так і кримінальних справах та рішень суддів, які набрали законної сили, а тому у відповідності до ст. 61 ЦПКУ не потребують додаткових доказувань.
Вірним є рішення в частині стягнення в користь позивача по 1723,75 грн. щомісячно з 01 листопада 2011 р.( 985 грн.*5 :35 %).
Судом першої інстанції досліджено всі обставини справи повно і всебічно, зібраним доказам дана правильна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції, не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Котломонтаж” - відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 жовтня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Т.С. Парандюк